Алергія на гроші. Коли виникає та що з цим можна зробити?
зміст
Алергія на гроші
Алергія на гроші – відносно рідкісне, але все ж таки цілком реальне захворювання. Найчастіше цей стан спричиняється фарбами – у випадку купюр, або металом, найчастіше – нікелем, якщо мова йде про монети.
Більшість алергічних реакцій, пов'язаних з грошима, зводяться до проблем зі шкірою. Алергія на метал може спричинити шкірні висипання та свербіж.
Алергія на фарбу, а для друку грошей, часто використовують такі рослинні смоли як трагакант, ріжкове дерево, гуар, карагенан, ксантан і карайю, може також проявитися у вигляді подразнювального контактного дерматиту. Виникнення останнього не залучає імунну систему – це просто відповідь організма на подразник.
Крім того, у людей, які постійно мають справу з великою кількістю паперових купюр, наприклад, у касирів, можуть розвинутися і симптоми з боку органів дихання. Адже часточки висихлих чорнил можуть потрапляти у повітря у вигляді пилу. Його вдихання може спровокувати появу алергічного риніту, астми та навіть гіперчутливого пневмоніту.
Причини алергії на гроші
Відколи людство перейшло від натуральних до грошових розрахунків, уявити життя без цінних папірців чи монет – практично неможливо. Але є люди, яким все ж доводиться обмежувати себе у поводженні з грошовими знаками. І причина тому криється далеко не в особистих переконаннях. Мова йде про алергію на гроші. І хоча це може звучати як ще одна історія із серії "неймовірно, але факт", та з наукової точки зору у алергічній реакції на гроші немає нічого неймовірного.
На сьогодні існує дві основні причини виникнення алергічної реакції на гроші. Однією з них і, за деякими даними, найбільш поширеною, є нікель. Цим металом покривають монети в багатьох країнах, включаючи українські гривні та копійки, а також євро, фунти, долари та центи.
Згідно з результатами одного з досліджень, проведеного в 2007 році, близько 5% чоловіків та 27% жінок зі 1200 мали реакцію на нікель.
Алергія на нікель може розвинутися в будь-якому віці. І якщо вона проявиться, бодай, раз, то, скоріше за все, зберігатиметься багато років, а то й все життя.
Зазвичай, частка нікелю в монетному сплаві складає від 5 до 25 %. Але є монети, де нікелю менше. Натомість, цим металом повністю покривається зовнішня частина монет.
Алергія на монети
Адже нікель – то досить стійкий метал, який захищає інші метали та їх сплави від негативного впливу вологи та повітря. Крім грошей, сфера застосування нікелю досить широка: від застібок та ювелірних виробів до кухонних кранів.
В більшості випадків застосування цього металу на грошах не тягне за собою негативних наслідків. Але в людей з алергією на нікель контакт з ним не минає безслідно. У таких випадках може виникати свербіж, почервоніння, висипка, тощо.
Найчастішою формою реакції на нікель є алергічний контактний дерматит. Наприклад, коли долоня людини пітніє, монети можуть піддаватися корозії, що призводить до виділення нікелю і як наслідок – появи висипань.
Частіше за інших отримати алергію на металеві гроші через чутливість до нікелю ризикують банківські працівники, касири, колекціонери та усі, хто часто має справу з мілкими грошима.
До речі, свого часу деякі країни, зокрема, Швеція, відмовилися від використання нікелю для чеканки монет саме через його алергічні властивості.
Алергія на паперові гроші
Але не тільки монети, а й паперові гроші також можуть викликати алергічні реакції. В цьому випадку причиною появи симптомів, скоріше за все, будуть фарби, які використовуються для друку. Наприклад, при виготовленні купюр часто використовуються чорнила на рослинній основі. Це може бути трагакант, екстракти рожкового та гуарового дерев, карагенан, ксантан, карайя, тощо. При постійному контакті ці речовини можуть викликати алергічну реакцію. Причому, не лише місцеву.
Робота з великою кількістю готівки може призвести до того, що чорнильний пил набуде форму аерозолю. Його вдихання може спричинити появу алергічного риніту та астми, а в особливо чутливих людей – і пневмоніту.
Симптоми алергії на гроші
Загалом, при чутливості до тих чи інших фарб, які використовуються при друкуванні банкнот, відносно частими ознаками алергії є: місцеві реакції на руках у вигляді висипки, свербежу та почервоніння. Або ж, як уже зазначалось, можливі реакції з боку дихальної системи – назальні симптоми, астма, бронхоспазм тощо.
Іноді при поводженні з великою кількістю паперових грошей може виникати дерматит на руках, який насправді не є алергічною реакцією. В цьому випадку можуть з'являтися сухість шкіри, тріщини, особливо – на великому та вказівному пальцях, які найчастіше торкаються купюр. Одні люди можуть не помічати ці симптоми, в інших на додачу може виникати свербіж, а сама шкіра набуває непривабливого вигляду.
Також, свого часу, ще до введення в Євросоюзі євро, було задокументовано випадок двосторонньої екземи рук у 35-річного касира після роботи з банкнотами німецьких марок. Патч-тестування виявило у хворого сенсибілізацію до барвників 4-фенілендіаміну, дисперсійного помаранчевого-3, 4-аміноазобензолу та бісмарка коричневого. Ці барвники використовуються як кольори для друку та для фарбування синтетичних матеріалів, воску, шкіри та текстилю. Зокрема, як виявилось у ході подальшого вивчення, у пацієнта були екзематозні реакції на коричневу банкноту номіналом 50 німецьких марок (DM), але не на сині банкноти номіналом 10 DM або інші купюри. Тобто, у пацієнта була контактна алергія лише на купюру номіналом 50 марок.
Якщо ж людина гіперчутлива до нікелю, то найчастішим можливим симптомам при контакті з монетами, які містять цей метал, може бути поява висипки, яка може почервоніти, свербіти та навіть набрякати. В рідкісних випадках така реакція підвищує ризик виникнення екземи рук – запалення долонь, в результаті якого шкіра на них може покритися пухирями.
Наприклад, один з задокументованих випадків повідомляє про алергію на нікель та екзему рук у 48-річного касира.
Лікування та профілактика алергії на гроші
При виникненні місцевих реакцій на паперові чи металеві гроші, як правило, допомагають місцеві стероїди та зволожуючі креми. При важких проявах алергії рекомендується подумати про зміну роду діяльності.
Також хворим рекомендується уникати тривалого контакту з нікелевими монетами чи паперовими купюрами, які викликають небажані реакції.
А при чутливості до нікелю уникати доведеться не лише монет, а й багатьох інших металевих виробів. Зокрема, деяких застібок, ювелірних виробів, гудзиків, тощо.
Також є табу на певні види страв. Зокрема, не рекомендується вживати консерви, особливо запечену квасолю, соєві боби, броколі, горох, овочеві консерви, консервовані фрукти, сухофрукти, горіхи, вівсянку, какао, питний та шоколад у плитках. Адже ці продукти, як вважається, також можуть містити нікель. Особливо багато його у продуктах, вирощених у регіонах з підвищено кількістю нікелю у ґрунті.
Крім того, людям з алергією на нікель рекомендується уникати нікельованого посуду та металевих каструль та пиття води з початкового потоку води з металевого крана.
Як дізнатись, що ви контактуєте з нікелем?
Якщо людина має алергію на нікель, аби уникнути небажаних реакцій можна перевірити ті чи інші металеві вироби, з якими вона може контактувати, на предмет наявності в них нікелю. Для цього спеціальний розчин (1 % диметилгліоксиму та 10% гідроксиду амонію), кожний зі своєї пляшечки, по краплі наноситься на металевий предмет, який потрібно перевірити.
Далі потрібно акуратно розтерти ватною паличкою ці рідини по виробу та спостерігати за кольором. Якщо паличка залишається чистою, предмет не містить вільного нікелю і не спричинить дерматиту. Якщо ватна паличка забарвилася в рожевий колір, це означає, що річ містить нікель і може викликати дерматит при контакті з шкірою.
Джерела інформації:
- https://www.verywellhealth.com/money-allergy-82633
- https://www.thelancet.com/article/S0140-6736(00)04819-4/fulltext
- http://www.allergyimmunotherapy.in/project/article_details_page.php?a=1
- https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/1832693/
- https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/019096229170206H
- https://dermnetnz.org/topics/nickel-allergy
- https://abcnews.go.com/blogs/health/2012/04/20/allergic-to-money-new-uk-coins-may-irritate-some
Календар цвітіння дерев та рослин
-
Болиголов плямистий
-
Борщівник
-
Верба
-
Грястиця збірна
-
Злакові
-
Ковила
-
Костриця лучна
-
Кропива дводомна
-
Кульбаба лікарська
-
Липа
-
Лисохвіст
-
Лобода
-
Маслинові
-
Настінниця
-
Пажитниця
-
Пирій
-
Подорожник
-
Тимофіївка
-
Щавель кислий
-
Яблуня
-
Амброзія
-
Болиголов плямистий
-
Борщівник
-
Грястиця збірна
-
Злакові
-
Ковила
-
Коноплі
-
Костриця лучна
-
Кропива дводомна
-
Липа
-
Лисохвіст
-
Лобода
-
Маслинові
-
Настінниця
-
Пажитниця
-
Пирій
-
Подорожник
-
Полин
-
Тимофіївка
-
Щавель кислий
Питання та відповіді
Чи може алергія до пилку плодових дерев супроводжуватися алергією до їх їстівних плодам (наприклад, маслинам або горіхіам)?
Як правило немає.
Чи бувають квітучі троянди причиною алергічних захворювань? Яким чином запилюються троянди?
Троянди запилюються комахами. Їх цвітіння, як правило, поліноз не викликає. Алергічні захворювання, які пов'язують з цвітіння троянд, в більшості випадків бувають викликані пилком злаків. У багатьох областях цвітіння троянд і злаків збігається. У осіб, які постійно і довго мають контакт з квітучими трояндами (працюють в розаріях або захоплюються розведенням троянд), зрідка зустрічається алергія до них.
Як уникнути дії частинок слущенного епідермісу кішок?
Кращий спосіб уникнути їх - видалити з будинку кішку, що здійснимо далеко не завжди. Після того, як кішка з квартири видалена, зазвичай проходить 12 - 16 тижнів, перш ніж концентрація алергенів стане нижче порогової. Якщо сім'я не хоче або не може розлучитися з кішкою, то її слід поселити поза житловими приміщеннями. Якщо це неможливо, то хоча б не пускати кішку в спальню, використовувати для зниження концентрації алергену Fel d 1в спальні високоефективний повітряний фільтр, поміняти чохли на матрацах і подушках, хоча це не завжди достатньо знижує концентрацію алергену. Рекомендують щотижня мити кішок, щоб зменшити кількість алергенів, що впливають на хворого, сенсибілізованого до них, проте щодо впливу миття кішок на концентрацію алергенів в квартирі єдиної думки немає.
В якому віці проявляється атопічний дерматит?
У більшості випадків атопічний дерматит починається в грудному віці. У 49-75% хворих захворювання почалося до 6 місяців, зазвичай в перші 2-3 місяці. Після 5 років атопічний дерматит часто вступає в тривалу ремісію. Однак він може знову виявитися в підлітковому або дорослому віці. До віку 5 років симптоми захворювання спостерігають у 80-90% хворих, до віку 14 років - всього у 10-15%. Якщо в підлітковому віці атопічний дерматит протікає помірно або важко, то ймовірність рецидивів в дорослому віці перевищує 80%. Фактори, що погіршують прогноз, включають тяжкий перебіг в дитячому віці, обтяжений сімейний анамнез, супутні атопічні захворювання (бронхіальна астма і алергічний риніт), початок у грудному віці і жіноча стать. При виникненні атопічного дерматиту в дорослому віці необхідно виключати інші хвороби шкіри.
Яка типова локалізація вогнищ ураження при атопічний дерматит? Як вона змінюється з віком?
Атопічний дерматит у немовлят характеризується ураженням шкіри обличчя, шиї, тулуба та розгинальних поверхонь кінцівок. У дітей старшого віку і у дорослих висипання зазвичай локалізуються на згинальних поверхнях кінцівок (в ліктьових і колінних ямках), шиї, кистях і стопах. У дорослих ураження кистей нерідко пов'язане з професійними шкідливостями (постійна вологість рук, робота з хімічними речовинами). При тяжкому перебігу атопічного дерматиту можливе ураження будь-якої ділянки тіла. Проте дуже рідко при цьому захворюванні уражаються пахвові западини, пахові і міжсідничні складки. При ураженні перерахованих областей необхідно виключати інші захворювання шкіри.
