Чи буває алергія на сухі букети чи траву?
зміст
Сухі рослини в домашньому букеті
Відповідь на це питання особливо цікавить тих, хто хоче зберегти згадку про літо й під час холодного сезону. Ну, і, звичайно, тих, хто використовує сухі трави як народні засоби для лікування хвороб.
Але з якою б метою ви не приносили частини рослин до себе в домівку, знайте, що ризик виникнення алергії на сухі букети чи траву існує. Але він дуже різниться в залежності від способу, у який ви з ними контактуєте.
Отже, варіант перший.
Якщо ви принесли рослини, що сподобалися вам, додому з естетичною метою, то, загалом, ризик виникнення алергії до них невеликий. Особливо, якщо засушені букети чи художньо вишукані ікебани не стоять десь біля вашого ліжка чи робочого місця. Адже пилок та дрібні частки рослин, що з часом відлущуються від таких букетів, мають менше шансів потрапити до ваших дихальних шляхів.
А, в разі попадання, вони можуть викликати алергію або астму. Це, насамперед, стосується пилку рослин родини айстрових. Наприклад, для висушування часто використовують рослини цієї родини, наприклад, айстри, або ж квіти, схожі на чортополох, або й його самого. Всі вони – родичі амброзії, пилок якої відомий своїми алергенними властивостями. Звичайно, як правило, пилок встигає висипатися з рослини під час сезону цвітіння. Втім, ймовірність того, що якась частина пилкових зерен ще залишилися у квітці, особливо, якщо вона запилюється не вітром, а комахами, як це відбувається з багатьма айстровим, все ж існує.
І що ближче до вашого постійного місцезнаходження у домі буде потенційно алергенна квітка, то більшою є ймовірність виникнення неприємних симптомів.
Вони, радше, астматичні, можуть бути спровоковані й вдиханням різких запахів та часточок рослин, що можуть потрапляти у повітря. Запахи виділяють ті ж такі айстрові, наприклад, полин, а також багато рослин родини губоцвітих (материнка, чабрець, шавлія, лаванда). Особливо, якщо висохлу рослину розворушити, розламати.
Пил та грибок на сухоцвітах
Сухоцвіти, зазвичай, дуже крихкі. І витерти пил, що природнім чином осідає на них з часом, буває дуже важко. А пил, то, як відомо – кліщі. Мікроскопічні кліщі домашнього пилу, що живуть в нашій оселі, відомі своєю здатністю викликати цілорічну алергію, зокрема, алергічний риніт. І вони також можуть оселятися в пилі, що покриває квіти – живі чи сухостійні.
Інколи, якщо у оселі висока вологість, на квітах може оселитися й грибок. А він, як відомо, є джерелом алергенних спор. Втім, якщо таке відбувається, зазвичай, сухі букети доводиться просто викидати. Адже волога їх псує.
Сухі трави - для лікувального чаю
Ну, і інший варіант. Коли ви не дихаєте біологічним матеріалом сухих квітів, а його вживаєте. Тобто, використовуєте засушені рослини для чаю – цілющого чи просто приємного на смак. Пам’ятайте, що багато рослинних чаїв відомі своєю здатністю викликати харчову непереносимість та / або алергію. Пояснюється така здатність тим, що як і пилок, інші частини рослини містять білки, що схожі до таких у пилку і також можуть викликати реакцію організму.
Це, зокрема, чаї з ромашки, тієї ж таки родички амброзії, або напої з коренем цикорію, який теж відноситься до айстрових. Здатністю викликати неприємні реакції у чутливих осіб відомі також жасмин, морінга, гібіскус, перцева м’ята, що їх ми вживаємо у чаях.
Сухі трави у алкогольних напоях та спеціях
Ще один варіант використання сухих рослин – то алкогольні напої з ними. Якщо маєте чутливість до пилку амброзії, та, особливо – полину, не варто використовувати його самого або його різновиди, такі як тархун чи абсент, для приготування настоянок та бальзамів.
Хоча неприємні реакції можуть викликати і інші рослини. Наприклад, з тієї ж таки родини губоцвітих.
Те ж саме стосується і спецій, в якості яких також використовуються полин та широкий спектр губоцвітих.
Діагностика та профілактика алергії до сухих квітів
Діагностику чутливості до сухих квітів може бути ускладненою, коли мова йде про респіраторні реакції. Знайти причинний алерген у такому випадку буває непросто. Адже ймовірність виникнення таких реакцій є відносно невисокою. Втім, якщо ви вважаєте, що близькість до сухих букетів обертається для вас неприємними відчуттями, краще позбавитись такої прикраси оселі.
А от з діагностикою харчових симптомів, загалом, набагато простіше. Якщо вживаєте певні рослини у вигляді приправ, чаїв або лікувального засобу, і у вас виникають небажані симптоми, краще виключити такий продукт із раціону, занотувавши свою реакцію на нього. Її можна буде обговорити із лікарем-алергологом.
А той, своєю чергою, має декілька діагностичних інструментів, які допоможуть підтвердити чи спростувати діагноз алергії до сухих рослин. Це може бути прик-тест безпосередньо із невеликою частиною рослини, або ж молекулярні тести на алергію. Різні їх види дозволяють визначити наявність у вас як справжньої алергії (за рівнем антитіл IgE), так і непереносимості – за рівнем антитіл IgG, що утворюються до різних видів рослинних алергенів. Як правило, такі тести дозволяють визначити реакцію на майже 300 причинних факторів одночасно.
Джерела інформації:
- https://allergy.org.ua/alerhiia-na-chai-chomu-vynykaie/
- https://allergy.org.ua/nebazhani-siurpryzy-vid-zelenykh-uliublentsiv-iaki-domashni-roslyny-mozhut-vyklykaty-alerhiiu/
- https://allergy.org.ua/alerhiia-na-tsvitinnia-symptomy-profilaktyka-likuvannia/
- https://allergy.org.ua/alerhiia-v-domi-iak-vporatys-z-alerhenamy-v-pryvatnomu-budynku/
Календар цвітіння дерев та рослин
-
Амброзія
-
Настінниця
-
Полин
-
Настінниця
Питання та відповіді
Що таке синдром харчової алергії?
Синдромом харчової алергії називають свербіж, подразнення і легкий відсік слизової рота і губ як прояв алергічної реакції негайного типу на свіжі фрукти та овочі. З визначення ясно, що сам по собі він для життя не є небезпечним. Однак з нього може початися загальна алергічна реакція негайного типу.
Для синдрому харчової алергії характерно те, що його причиною бувають тільки свіжі, не піддані термічній обробці фрукти і овочі, так як синдром викликається термолабільними алергенами. Наприклад, хворий без шкоди для себе їсть суп з селерою, але не виносить селери в свіжому вигляді. Крім того, цей синдром виявляє тісний зв'язок зі специфічними пилковими алергенами. Встановлено, що алергени деяких фруктів і овочів і поширених видів пилку викликають перехресні реакції. При цьому визначення специфічних IgE in vitro і скарифікаційні шкірні проби з наявними у продажу алергенами овочів і фруктів дають негативні результати. Якщо ж скарифікаційну пробу виконати голкою, якою попередньо вкололи стиглий овоч чи фрукт, розвинеться негайна позитивна реакція. Таку скарифікаційну пробу називають «подвійний укол». Описано поліпшення у хворого з синдромом харчової алергії після десенсибілізації з приводу супутнього полінозу.
Де живуть мікрокліщі домашнього пилу?
Мікрокліщі домашнього пилу поширені повсюдно. Вид Dermatophagoides pteronyssinus частіше зустрічається в Європі. Для Північної Америки більш характерний вид Dermatophagoides farina. Однак обидва види живуть як в Північній Америці, так і в Європі, і мають ряд антигенів і алергенів, що викликають перехресні імунні реакції.
Зернові кліщі мешкають в основному в зерносховищах і бувають причиною алергічних захворювань у фермерів і робітників, зайнятих переробкою зерна, але іноді ці кліщі виявляються і в домашнього пилу.
Мікрокліщі домашнього пилу харчуються частинками епідермісу людей і тварин, грибами та іншими відходами, які утворюють домашній пил. Особливо багато мікрокліщів в матрацах, подушках, килимах, оббивці меблів.
Чому виникає алергія?
Причиною алергії є алергени, а також алергізуючі фактори, які самі по собі не є алергенами, але сприяють появі в організмі алергенів. Натомість алергени - це антигени, які спричиняють таку імунну відповідь, що призводить до ушкоджень в тканинах і органах.
Види найбільш поширених алергенів:
|
Пилкові |
Алергени рослин і пилку: злакові трави (тимофіївка, вівсяниця, пирій та ін.); злакові культури (пшениця, овес, кукурудза); бур’яни (амброзія, полинь, подорожник, кропива та інші.); дерева (береза, вільха, ліщина, дуб, тополя, клен, ясень та ін.) |
|
Побутові |
Пил, епідермальні алергени і деякі види грибкових алергенів. Основним побутовим алергеном є домашній пил, де є мікрокліщі, гриби і інше. |
|
Епідермальні |
Лупа тварин і прикріплені до їх шерсті частинки слини, епідермісу, сечі. |
|
Харчові |
Продукти харчування і речовини, які утворюються при їх переробці. Найбільш високою алергенною активністю володіють харчові продукти білкового походження. Жири, вуглеводи, мікроелементи, як правило, не викликають істинних алергічних реакцій. Між пилком деяких рослин і конкретними продуктами може бути перехресна реакція. |
|
Інсектні |
Алергени комах, котрі знаходяться в їх слині, отруті та тілі. |
|
Хімічні |
Речовини, з якими людина контактує в виробництві і побуті. Лікарські алергени: антибіотики, протигрибкові, ферментні препарати, продукти синтезу. |
|
Інфекційні |
Алергени грибів, бактерій, вірусів, найпростіших, паразитів. |
Як дізнатися, які пилкові алергени поширені в даній місцевості?
Лікар повинен знати, пилок яких рослин і в який час року переважає в області, де він працює і яких видів вітрозапилюваних рослин в ній найбільше. Щоб встановити, які пилкові алергени є основними в тому чи іншому місці, корисно визначити концентрацію пилку в повітрі. Однак і єдине квітуче дерево на подвір'ї біля хворого з алергією до його пилку може на кілька тижнів отруїти хворому життя. У той же час пилок амброзії здатен поширюватися на великі відстані. Її можна виявити за багато миль від рослини (миля - 1605 м), хоча і в невеликій кількості. Діагностичне значення має залежність між концентрацією пилку в повітрі і виникненням алергічного захворювання або даними радіоаллергосорбентного аналізу. У США показники концентрації пилкових алергенів і алергенів спор грибів для багатьох районів можна отримати в Національному алергологічному бюро (адреса в Інтернеті http://www.aaaai.org/nab).
Чи викликає алергію пилок неліственних дерев?
Голонасінні рослини містять у собі два порядки неліственних дерев: гінгко і хвойних. До хвойних належать порядки Pinaceae (в нього входять пінія, ялина, ялиця і тсуга), Cupressiaceae (ялівець, кипарис, кедр, козачий ялівець) і Taxodiaceae (в нього входить болотний кипарис). Існує два основних типи пилку голонасінних. У пінії, різних видів ялини, ялиці, кедра, у гірській або чорної тсуги (Tsuga martensiana) і золотої модрини (Pseudolarix amabilis) зерна пилку великі (50-90 мкм), з двома повітряними бульбашками. Ялівці і кипариси різних видів, тис, болотний кипарис, секвоя мають сферичні зерна пилку діаметром 20-35 мкм з товстим зовнішнім шаром і товстим середнім шаром, багатим целюлозою. Більші сферичні зерна пилку у модрин (Larix sp.) (40-70 мкм) і дугласії (Pseudotsuga taxifolia) (80-100 мкм).
Хвойні рослини є вітрозапилювані. У деяких областях їх пилок присутній в повітрі в значних кількостях. Пилок пінії під час її цвітіння має вигляд жовтого порошку. Алергія до неї зустрічається рідко. Взагалі пилок більшості хвойних дерев не дуже великий аллерген і не є поширеною причиною алергічних захворювань. Однак пилок гірського кедра в тих районах, де він розмножується і інтенсивно утворює пилок (від Техасу до центральної Мексики), викликає алергічний риніт досить часто. Цвіте кедр з пізньої осені до кінця зими. У північних районах причиною алергічних захворювань може бути пилок різних видів ялівців і кипарисів. У Флориді алергічний риніт викликає пилок болотного кедра. У осіб, сенсибілізованих до пилку пінії і які живуть серед пінієвих лісів, може в сезон її цвітіння виникнути алергічний риніт. В Японії одна з трьох головних причин пилкової алергії - пилок японського кедра ( «суги»). Пилок інших видів кедра (наприклад, кедра Порт Орфорд), що росте в районі Каскадних гір в США, теж відомий як причина алергічних ринітів. Описано респіраторні полінози і алергічні кон'юнктивіти, викликані пилком пінії.
