Алергія на фарбу для волосся: як визначити і що робити?
зміст
Алергія на фарбу для волосся: як визначити і що робити?
З кожним роком все більше людей фарбують волосся. Так, якщо в 1992 році, як показало опитування Японської асоціації мила та миючих засобів в Токіо, 13% учениць середніх шкіл, 6% жінок у віці 20 років і 2% чоловіків у віці 20 років користувалися продуктами для фарбування волосся, то уже до 2001 року їх частка зросла, відповідно, до 41%, 85% і 33%. А за сучасною статистикою, кількість жінок в світі, що фарбують волосся, щонайменше, раз на 8 тижнів, зросла до 85 %.
Одночасно зростає і кількість випадків алергії на фарбу. Наразі алергічну реакцію на неї мають щонайменше 38% людей.
Серед головних причин алергії на фарбу – речовина, яка називається парафенілендіамін або PPD. Він добре усуває сивину і, як і подібні йому сполуки ароматичних амінів, використовується в стійких фарбах понад 100 років. Наразі PPD містять більше двох третин фарб для волосся і йому немає повноцінної альтернативи, хоч він і входить до переліку самих поширених контактних алергенів.
Ще в минулому столітті зростання алергічних реакцій на PPD призвело до заборони фарби на його основі в Німеччині, Франції та Швеції.
Але крім PPD, фарби містять і інші речовини, які також здатні стати причиною алергії. Наприклад, паратолуендіамін або PTD, який відповідає за надання кольору волоссю.
Інші потенційні алергени, які входять до складу фарб, включають кобальт, який міститься в коричневих фарбах, і гліцерилтіогліколат, який використовується для стійких холодних завивок.
Який вигляд має алергія на фарбу для волосся?
Найчастіше вона проявляється у вигляді контактного дерматиту, який викликає такі симптоми як лущення шкіри на обличчі або навколо лінії волосяного покриву, а також свербіж.
Ознаки алергії на фарбу для волосся включають низку проявів з боку шкіри, а саме:
- подразнення,
- свербіж,
- виразки,
- відчуття печіння,
- зміна кольору,
- набряк,
- гіперемія (червоний колір) шкіри голови та обличчя.
Алергічна реакція може виникнути відразу (найчастіше – через кілька годин) після використання продукту або навіть через кілька днів.
В рідкісних випадках можливі важкі реакції, в ході яких виникає ангіоневротичний набряк на обличчі чи шиї та інші прояви анафілаксії – утруднене дихання, запаморочення тощо. Якщо маєте такі симптоми і бачите, що вони погіршуються – потрібно невідкладно викликати швидку допомогу.
Як перевірити чи є алергія на фарбу для волосся?
Перевірити, чи маєте ви контактний алергічний дерматит на PPD та споріднені ароматичні амінні барвники, допоможе спеціальний патч-тест з використанням 1% PPD у вазеліні. Однак, таке обстеження може не виявити алергії на фарби, які містять інші компоненти.
Зробити тест на алергію можна і самостійно. Для цього на невеликий клаптик шкіри (як правило, рекомендується ліктьовий суглоб) потрібно намастити невелику кількість фарби. Якщо протягом 48 годин ця ділянка почервоніла, це може бути ознакою алергії. Важливо робити таке тестування перед кожним фарбуванням. Адже чутливість може розвинутися після кожного нового застосування фарби. Особливо ця порада підходить тим, хто має чутливу шкіру та схильний до шкірної алергії.
Якщо ви чутливі до PPD, ймовірно ви можете реагувати і на певні речовини, які входять до складу деяких лікарських засобів. Тож, аби уникнути небажаних проявів, варто також оминати такі речовини як бензокаїн (знеболювальне, яке використовується у лор-практиці), прокаїн (місцевий анестетик), пара-аміносаліцилова кислота (протитуберкульозний препарат), сульфаніламіди (антибіотики) та гідрохлортіазид (ліки від гіпертензії, набряків та інших станів).
Як лікувати алергію на фарбу для волосся
Усунути почервоніння та свербіж допоможуть місцеві кортикостероїдні креми, наприклад, гідрокортизон 1%. Якщо алергічна реакція дуже виражена, може, відповідно, знадобитися крем з сильнішою дією. Однак, надмірне використання останніх може призвести до того, що шкіра на голові витончується – атрофується. Ризик атрофії зростає, якщо такі креми наносяться на ніжні ділянки обличчя.
При першій появі висипки рекомендується помити голову м'яким милом або шампунем без мила, щоб видалити фарбу. Заспокоїти шкіру голови допомагає також використання холодної суміші лайма та оливкової олії.
Але якщо ви шукаєте як позбутися алергії назавжди, то маєте розуміти, що для цього доведеться докласти зусиль аби уникнути повторного впливу алергенів. Для цього потрібно знати алергени, які провокують алергічну реакцію саме у вас, та обирати продукцію, яка їх не містить.
А як фарбування все ж таки викликало небажані симптоми, варто звернутися до лікаря-алерголога для підбору ефективного способу лікування, яке допоможе швидше позбутися проявів проблеми. Разом з тим, потрібно розуміти, що тривалість протікання недуги часто залежить від організму тої чи іншої особи. Тож однозначної відповіді на запитання: "Коли мине алергія від фарби для волосся?" – немає. Адже в когось симптоми можуть зникнути через кілька днів, а в інших – тривати кілька тижнів.
Джерела:
- https://www.healthline.com/health/hair-dye-allergy#preventing-reactions
- https://www.medicalnewstoday.com/articles/does-dye-damage-hair
- https://www.verywellhealth.com/hair-dye-allergy-82754
- https://www.anaphylaxis.org.uk/fact-sheet/allergy-to-hair-dye
- https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC1790769/
- https://www.nhs.uk/conditions/hair-dye-reactions/
- https://hellodoctor.com.ph/allergies/skin-allergies/allergic-reaction-to-hair-dye/
- https://www.ijtrichology.com/article.asp?issn=0974-7753;year=2013;volume=5;issue=3;spage=140;epage=143;aulast=Patel https://journals.lww.com/idoj/Fulltext/2015/06040/Hair_dye_dermatitis_and_p_phenylenediamine_contact.1.aspx
Календар цвітіння дерев та рослин
-
Болиголов плямистий
-
Борщівник
-
Верба
-
Грястиця збірна
-
Злакові
-
Ковила
-
Костриця лучна
-
Кропива дводомна
-
Кульбаба лікарська
-
Липа
-
Лисохвіст
-
Лобода
-
Маслинові
-
Настінниця
-
Пажитниця
-
Пирій
-
Подорожник
-
Тимофіївка
-
Щавель кислий
-
Яблуня
-
Амброзія
-
Болиголов плямистий
-
Борщівник
-
Грястиця збірна
-
Злакові
-
Ковила
-
Коноплі
-
Костриця лучна
-
Кропива дводомна
-
Липа
-
Лисохвіст
-
Лобода
-
Маслинові
-
Настінниця
-
Пажитниця
-
Пирій
-
Подорожник
-
Полин
-
Тимофіївка
-
Щавель кислий
Питання та відповіді
Чи змінюється захворюваність на атопічний дерматит?
Захворюваність на атопічний дерматит, а також на бронхіальну астму та алергічний риніт зростає.
Яка типова локалізація вогнищ ураження при атопічний дерматит? Як вона змінюється з віком?
Атопічний дерматит у немовлят характеризується ураженням шкіри обличчя, шиї, тулуба та розгинальних поверхонь кінцівок. У дітей старшого віку і у дорослих висипання зазвичай локалізуються на згинальних поверхнях кінцівок (в ліктьових і колінних ямках), шиї, кистях і стопах. У дорослих ураження кистей нерідко пов'язане з професійними шкідливостями (постійна вологість рук, робота з хімічними речовинами). При тяжкому перебігу атопічного дерматиту можливе ураження будь-якої ділянки тіла. Проте дуже рідко при цьому захворюванні уражаються пахвові западини, пахові і міжсідничні складки. При ураженні перерахованих областей необхідно виключати інші захворювання шкіри.
Чому виникає алергія?
Причиною алергії є алергени, а також алергізуючі фактори, які самі по собі не є алергенами, але сприяють появі в організмі алергенів. Натомість алергени - це антигени, які спричиняють таку імунну відповідь, що призводить до ушкоджень в тканинах і органах.
Види найбільш поширених алергенів:
|
Пилкові |
Алергени рослин і пилку: злакові трави (тимофіївка, вівсяниця, пирій та ін.); злакові культури (пшениця, овес, кукурудза); бур’яни (амброзія, полинь, подорожник, кропива та інші.); дерева (береза, вільха, ліщина, дуб, тополя, клен, ясень та ін.) |
|
Побутові |
Пил, епідермальні алергени і деякі види грибкових алергенів. Основним побутовим алергеном є домашній пил, де є мікрокліщі, гриби і інше. |
|
Епідермальні |
Лупа тварин і прикріплені до їх шерсті частинки слини, епідермісу, сечі. |
|
Харчові |
Продукти харчування і речовини, які утворюються при їх переробці. Найбільш високою алергенною активністю володіють харчові продукти білкового походження. Жири, вуглеводи, мікроелементи, як правило, не викликають істинних алергічних реакцій. Між пилком деяких рослин і конкретними продуктами може бути перехресна реакція. |
|
Інсектні |
Алергени комах, котрі знаходяться в їх слині, отруті та тілі. |
|
Хімічні |
Речовини, з якими людина контактує в виробництві і побуті. Лікарські алергени: антибіотики, протигрибкові, ферментні препарати, продукти синтезу. |
|
Інфекційні |
Алергени грибів, бактерій, вірусів, найпростіших, паразитів. |
Чи викликає алергію пилок неліственних дерев?
Голонасінні рослини містять у собі два порядки неліственних дерев: гінгко і хвойних. До хвойних належать порядки Pinaceae (в нього входять пінія, ялина, ялиця і тсуга), Cupressiaceae (ялівець, кипарис, кедр, козачий ялівець) і Taxodiaceae (в нього входить болотний кипарис). Існує два основних типи пилку голонасінних. У пінії, різних видів ялини, ялиці, кедра, у гірській або чорної тсуги (Tsuga martensiana) і золотої модрини (Pseudolarix amabilis) зерна пилку великі (50-90 мкм), з двома повітряними бульбашками. Ялівці і кипариси різних видів, тис, болотний кипарис, секвоя мають сферичні зерна пилку діаметром 20-35 мкм з товстим зовнішнім шаром і товстим середнім шаром, багатим целюлозою. Більші сферичні зерна пилку у модрин (Larix sp.) (40-70 мкм) і дугласії (Pseudotsuga taxifolia) (80-100 мкм).
Хвойні рослини є вітрозапилювані. У деяких областях їх пилок присутній в повітрі в значних кількостях. Пилок пінії під час її цвітіння має вигляд жовтого порошку. Алергія до неї зустрічається рідко. Взагалі пилок більшості хвойних дерев не дуже великий аллерген і не є поширеною причиною алергічних захворювань. Однак пилок гірського кедра в тих районах, де він розмножується і інтенсивно утворює пилок (від Техасу до центральної Мексики), викликає алергічний риніт досить часто. Цвіте кедр з пізньої осені до кінця зими. У північних районах причиною алергічних захворювань може бути пилок різних видів ялівців і кипарисів. У Флориді алергічний риніт викликає пилок болотного кедра. У осіб, сенсибілізованих до пилку пінії і які живуть серед пінієвих лісів, може в сезон її цвітіння виникнути алергічний риніт. В Японії одна з трьох головних причин пилкової алергії - пилок японського кедра ( «суги»). Пилок інших видів кедра (наприклад, кедра Порт Орфорд), що росте в районі Каскадних гір в США, теж відомий як причина алергічних ринітів. Описано респіраторні полінози і алергічні кон'юнктивіти, викликані пилком пінії.
Що таке алергени?
Алергени - це антигени, що викликають утворення IgE. Про алергії до будь-якого антигену свідчать позитивні шкірні проби на нього і наявність специфічних IgE в сироватці за даними радіоаллергосорбентного або твердофазного імуноферментного аналізу. Результати шкірних проб і визначення специфічних IgE треба оцінювати з урахуванням анамнезу та клінічної картини. Лікар, який проводить алергологічне обстеження, повинен знати, які алергени характерні для даної місцевості.
