Алергія на епітелій коня: причини, симптоми та лікування
зміст
Чи буває алергія на коней?
Чи буває алергія на коней? Звісно, як і інші свійські та домашні тварини, коні також можуть бути причиною алергічної реакції. При цьому, люди, які мають алергію на інших тварин, в тому числі собак, щурів чи корів, мають більшу вірогідність розвинути ще й алергію на коней. Крім того, алергія на коней часто вражає дітей, а також конюхів та інших працівників, які доглядають професійно за цими тваринами. При цьому, іноді людина може не контактувати з твариною напряму, лише наближатися до стайні, і в неї вже виникатиме алергія на коней. Симптоми цього захворювання найчастіше включають прояви з боку органів дихання.
Головною причиною виникнення цих симптомів є алергенний білок ліпокалін. Алергія на нього може погіршувати симптоми астми у чутливих людей. Цей білок міститься в епідермісі та слині коней. Цей же білок відповідальний за перехресні реакції, на тлі яких люди з алергією на коней можуть також реагувати і на щурів. Крім того, білки сімейства ліпокалінів дуже подібні і в інших ссавців, зокрема – до основних алергенів коров'ячого епітелію. Інші алергени коня схожі з алергенами коров'ячого молока. Це означає, що, наприклад, гіперчутливість до коров'ячого молока у деяких випадках може обумовлювати і гіперчутливість до молока кобили.
Алергія на епітелій коня: причини, симптоми та лікування
Коні – чудові тварини, а катання на них – це не лише спорт, а й терапія ряду захворювань. Разом з тим, коні, подібно собакам та кішкам, можуть викликати алергію, причому досить серйозну.
Найчастіше причинами такої реакції гіперчутливості організму є речовини, які знаходяться в складі кінської слини та у клітинах шкіри – епітелії.
Алергія на коней є досить поширеною. Особливо схильними до неї є діти. Тому як би не любила малеча бавитися з цими тваринами, давати коням хліб чи кататися на них, батькам потрібно проявляти додаткову увагу щодо стану дитини після контакту з конями.
Як свідчать результати британського дослідження, в якому взяло участь 6500 дітей семи років, сенсибілізацію та алергію на коней було виявлено у 1.4% з них.
Відомий випадок, коли у дитини розвинулась анафілаксія після катання на санях, запряжених кіньми. При цьому у дитини спостерігались одразу риніт, хрипи, кропив’янка та проблеми з диханням.
Крім того, алергічні прояви на інших домашніх тварин підвищують вірогідність виникнення гіперчутливості і до коней. І навпаки, за наявності чутливості до цих тварин, є вірогідність, що з часом коти, собаки, щури та інші домашні улюбленці теж викликатимуть у пацієнтів розвиток захворювання. Як свідчать результати одного з досліджень, 30 % людей з алергією на домашніх тварин також мають клінічні прояви алергії на коней.
Епітелій коня як алерген
Епітелій коня – часткочки його шкіри, лупи та шерсті, – може довго залишатися на одязі. Відтак, він здатний викликати алергію навіть у тих, хто не мав прямого контакту з кіньми і не наближався близько до тварин. Разом з тим, важкість перебігу захворювання зростає в залежності від обсягу впливу алергену. А тому у людини, яка має тісний контакт з кіньми, ризик виникнення важких проявів підвищується. Місцями з найбільшою концентрацією алергенних речовин вважаються стайні. Кількість алергенів тут в 300 разів перевищує їх концентрацію поруч з конюшнями.
Чутливість до тварин може змінюватися залежно від географії. Наприклад, люди, які їздили верхи у вологому прибережному регіоні Швеції, мали нижчий рівень сенсибілізації до коней порівняно з північним регіоном полярного кола. Крім того, дослідження показали, що жінки мають більший рівень сенсибілізації до тварин ніж чоловіки.
Причини алергії на коней
Коні найчастіше викликають алергію у людей, які доглядають за ними: рівень сенсибілізації в них складає від 3,6 до 16,5%.
Також в зоні підвищеного ризику – люди з респіраторною алергією. Перехресне шведське дослідження виявило сенсибілізацію до коней як значний фактор ризику розвитку риніту у дітей 7-8 років. У ньому з’ясувалося, що 37% пацієнтів з ринітом сенсибілізовані до кінських алергенів.
Загалом відомо про 5 алергенів конів. Частина з них – доволі сильні. Вони можуть спровокувати прояви захворювання у людини навіть, якщо у неї не було прямого контакту з кіньми.
Наприклад, алерген Equ c 1 вважається основним та відповідальним за більшість випадків алергії на коней. Це – ліпокалін. Він, якраз, і міститься у епідермісі коней, а також у їх слині.
Молекулярний аналіз цього білка вказує, що алергени, подібні до кінських, мають щури, що може призводити до проявів симптомів у людей, чутливих до коней, і при контакті з гризунами.
А от алерген Equ c 2, який також належить до ліпокалінів, приблизно на 50% подібний до Bos d 2, основного алергену коров’ячого епітелію. Крім того, знайдена певна подібність між алергенами, які входять до складу коров'ячого та кобилячого молока. Тому існує припущення, що сенсибілізація до алергену коня може відбутися через споживання коров’ячого молока.
Алерген Equ c 3 є членом сімейства важливих перехресно реактивних білків сироваткових альбумінів. До цього класу належать, наприклад, алергени котів (Fel d 2), собак (Can f 3), свиней (Sus s 1) і великої рогатої худоби (Bos d 6). Відтак, людина з алергією до тварин із згаданого переліку може мати чутливість і до коней. Алерген, що є сироватковим альбуміном, знаходиться у молоці, м’ясі, сироватці та шкірі тварини. І до нього можна сенсибілізуватися як вдихаючи лусочки епітелію, так і споживаючи м’ясо. Втім, найчастіше сенсибілізація до конячого сироваткового альбуміну відбувається саме інгаляційним шляхом – при вдиханні епітелію тварини.
Ще одним алергеном лупи коня є латерин Equ c 4. За структурою він подібний до алергена шерсті кота Fel d 8.
Чим небезпечна алергія на епітелій коня
Коні можуть провокувати досить сильну алергічну реакцію, відому як анафілаксія. В результаті наближення до тварин, людина може відчувати запаморочення, нудоту, зниження артеріального тиску, може виникнути висип на шкірі, набряк горла та язика, набряк губ блювота, хрипи, з'явитися відчуття стиснення в грудях тощо.
На щастя, такі важкі реакції гіперчутливості до коней зустрічаються зрідка.
В більшості випадків прояви алергії на коней зводяться до алергічного риніту, який може нагадувати сезонні прояви гіперчутливості до пилку рослин, а також – кон'юнктивіту чи харчової алергії.
Деякі симптоми алергії до коней включають:
- свербіж, сльозотечу
- нежить
- чхання
- закладений ніс
- кропив'янку
- ангіоневротичний набряк.
Крім того, на додачу до основних симптомів, контакт з конем може спричинити у людини загострення астми. При цьому, людина може відчувати стиснення в грудях, проблеми з диханням і хрипи.
Симптоми алергії на епітелей коня можуть виникнути одразу або ж розвинувшись через багато годин. Відомий випадок стійкого погіршення астми впродовж тижня внаслідок впливу кінської лупи. Це може свідчити про те, що кінські алергени здатні провокувати пізню фазу алергічних симптомів.
Діагностика алергії на коней
Найпростіша – за допомогою молекулярного тесту на алергію. До панелей сучасних молекулярних тестів входять окремі алергенні компоненти коней – ліпокаліни, сироватковий альбумін та латерин. Вони й дозволяють визначити наявність у вас сенсибілізації до цієї тварини. Помічним також може стати шкірний прик-тест. Він може застосовуватися як разом з молекулярною діагностикою, так і окремо від неї. Прик-тест дозволяє перевірити ступінь вираженості реакції за наявності сенсибілізації до алергенів коня.
Як лікувати алергію на коней
Найефективнішим лікуванням алергії є уникнення цих тварин та місць їх перебування та предметів, які могли контактувати з ними. Однак, це не завжди можливо, особливо якщо ви заробляєте на життя доглядом за кіньми.
Тож чим лікують алергію на коней?
Назавжди позбутися алергії допоможе алерген-специфічна імунотерапія. Цей метод також відомий як щеплення від алергії і передбачає введення невеликих доз алергенів.
Опубліковано кілька клінічних досліджень щодо імунотерапії при алергії на коней. Одне з них показало, що чутливість до коней, оцінена шляхом навмисного впливу під час верхової їзди, значно зменшилася при введенні підтримувальної дози. Кон'юнктивіт зменшився у всіх пацієнтів, риніт – у 93 %, шкірні прояви – у 87 %, симптоми астми – у 90% досліджуваних, а 95 % пацієнтів були дуже задоволені терапією.
Втім, якщо цей метод – не для вас, лікар може призначити антигістамінні засоби. Ці препарати діють, усуваючи симптоматику хвороби, зокрема, блокують дію речовин, що викликають алергічні реакції.
Якщо у вас спостерігається астматична реакція на коней, вам може знадобитися інгалятор, аби допомогти відкрити дихальні шляхи та усунути хрипи.
Люди, які мають в анамнезі анафілаксію на коней, мають носити з собою автоматичний інжектор адреналіну. Це шприц з адреналіном, який вводять у стегно, якщо ви піддаєтеся впливу кінської шерсті та лупи.
Щоб мінімізувати реакцію, алергікам рекомендується
- не підходити до тварин занадто близько,
- не рекомендується прибирати за твариною,
- не давати коням себе облизувати тощо.
Також забороняється відвідування стайні алергікам. Після контакту з конем бажано переодягнутися, прийняти душ, вимити волосся та вжити рекомендований лікарем антигістамінний засіб.
Гіпоалергенні коні – чи бувають вони?
Ну, а якщо ви сподіваєтесь знайти витривалого друга-коня з пониженою алергенністю, то мусимо вас розчарувати. Нещодавнє дослідження виявило, що таких не буває. Вчені перевірили вміст алергенів у тілі 170 коней 10 порід з’ясували, що всі вони алергенні однаково. Навіть ті, що раніше вважалися гіпоалергенними. Наприклад, російська башкирська та американська кучерява конячки.
Джерела:
- https://www.healthline.com/health/allergies/horse-allergy#takeaway
- https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3650960/
- https://www.thermofisher.com/diagnostic-education/hcp/wo/en/resource-center/allergen-encyclopedia/whole-allergens.html?key=e3
- https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1939455119305411
- https://aafa.org/allergies/types-of-allergies/pet-dog-cat-allergies/
- https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC9808744/
- http://allergen.org/search.php?allergensource=Equus+caballus
Календар цвітіння дерев та рослин
-
Болиголов плямистий
-
Борщівник
-
Верба
-
Грястиця збірна
-
Злакові
-
Ковила
-
Костриця лучна
-
Кропива дводомна
-
Кульбаба лікарська
-
Липа
-
Лисохвіст
-
Лобода
-
Маслинові
-
Настінниця
-
Пажитниця
-
Пирій
-
Подорожник
-
Тимофіївка
-
Щавель кислий
-
Яблуня
-
Амброзія
-
Болиголов плямистий
-
Борщівник
-
Грястиця збірна
-
Злакові
-
Ковила
-
Коноплі
-
Костриця лучна
-
Кропива дводомна
-
Липа
-
Лисохвіст
-
Лобода
-
Маслинові
-
Настінниця
-
Пажитниця
-
Пирій
-
Подорожник
-
Полин
-
Тимофіївка
-
Щавель кислий
Питання та відповіді
Що таке алергени?
Алергени - це антигени, що викликають утворення IgE. Про алергії до будь-якого антигену свідчать позитивні шкірні проби на нього і наявність специфічних IgE в сироватці за даними радіоаллергосорбентного або твердофазного імуноферментного аналізу. Результати шкірних проб і визначення специфічних IgE треба оцінювати з урахуванням анамнезу та клінічної картини. Лікар, який проводить алергологічне обстеження, повинен знати, які алергени характерні для даної місцевості.
Чому виникає алергія?
Причиною алергії є алергени, а також алергізуючі фактори, які самі по собі не є алергенами, але сприяють появі в організмі алергенів. Натомість алергени - це антигени, які спричиняють таку імунну відповідь, що призводить до ушкоджень в тканинах і органах.
Види найбільш поширених алергенів:
|
Пилкові |
Алергени рослин і пилку: злакові трави (тимофіївка, вівсяниця, пирій та ін.); злакові культури (пшениця, овес, кукурудза); бур’яни (амброзія, полинь, подорожник, кропива та інші.); дерева (береза, вільха, ліщина, дуб, тополя, клен, ясень та ін.) |
|
Побутові |
Пил, епідермальні алергени і деякі види грибкових алергенів. Основним побутовим алергеном є домашній пил, де є мікрокліщі, гриби і інше. |
|
Епідермальні |
Лупа тварин і прикріплені до їх шерсті частинки слини, епідермісу, сечі. |
|
Харчові |
Продукти харчування і речовини, які утворюються при їх переробці. Найбільш високою алергенною активністю володіють харчові продукти білкового походження. Жири, вуглеводи, мікроелементи, як правило, не викликають істинних алергічних реакцій. Між пилком деяких рослин і конкретними продуктами може бути перехресна реакція. |
|
Інсектні |
Алергени комах, котрі знаходяться в їх слині, отруті та тілі. |
|
Хімічні |
Речовини, з якими людина контактує в виробництві і побуті. Лікарські алергени: антибіотики, протигрибкові, ферментні препарати, продукти синтезу. |
|
Інфекційні |
Алергени грибів, бактерій, вірусів, найпростіших, паразитів. |
Чи може викликати загострення алергічного захворювання скошування газону?
Особи, у яких алергічні захворювання загострюються при скошуванні газонів, в більшості випадків сенсибілізовані пліснявими грибами.
Як уникнути контакту з алергенами грибів?
А) Не займатися згрібанням листя, стрижкою газонів, перелопачуванням компостних куп, сільськогосподарськими роботами. Не ходити в ліс.
Б) Там, де можливий контакт з цвіллю, або кількість грибкових спор в повітрі велике, носити маску або респіратор.
В) Боротися з вогкістю в закритих приміщеннях. Періодично промивати в них всі сирі місця хлорним вапном, щоб знищити цвілеві гриби і перешкодити їх зростанню.
Зазвичай ефективний розчин однієї частини вапна на три частини води, але рекомендується спочатку випробувати його на невеликій площі. Можна застосовувати і інші фунгіциди, призначені для використання в домашньому господарстві.
Як розрізнити пилок різних рослин під мікроскопом?
Зерна пилку різних рослин відрізняються формою і розмірами, завдяки чому їх можна відрізнити один від одного під мікроскопом. В їх оболонці є отвори і пори, у деяких рослин - поздовжні канавки, краї яких діють подібно мініатюрним крильцям. Ці та інші ознаки теж допомагають розрізнити пилок різних рослин. Наприклад, пилок всіх видів злаків має одну зародкову пору. Різні види злаків відрізняються розмірами пилкових зерен. Однак визначити, дивлячись в мікроскоп. Якому виду злаків належить пилок, важко.
