Алергія на епітелій коня: причини, симптоми та лікування
зміст
Чи буває алергія на коней?
Чи буває алергія на коней? Звісно, як і інші свійські та домашні тварини, коні також можуть бути причиною алергічної реакції. При цьому, люди, які мають алергію на інших тварин, в тому числі собак, щурів чи корів, мають більшу вірогідність розвинути ще й алергію на коней. Крім того, алергія на коней часто вражає дітей, а також конюхів та інших працівників, які доглядають професійно за цими тваринами. При цьому, іноді людина може не контактувати з твариною напряму, лише наближатися до стайні, і в неї вже виникатиме алергія на коней. Симптоми цього захворювання найчастіше включають прояви з боку органів дихання.
Головною причиною виникнення цих симптомів є алергенний білок ліпокалін. Алергія на нього може погіршувати симптоми астми у чутливих людей. Цей білок міститься в епідермісі та слині коней. Цей же білок відповідальний за перехресні реакції, на тлі яких люди з алергією на коней можуть також реагувати і на щурів. Крім того, білки сімейства ліпокалінів дуже подібні і в інших ссавців, зокрема – до основних алергенів коров'ячого епітелію. Інші алергени коня схожі з алергенами коров'ячого молока. Це означає, що, наприклад, гіперчутливість до коров'ячого молока у деяких випадках може обумовлювати і гіперчутливість до молока кобили.
Алергія на епітелій коня: причини, симптоми та лікування
Коні – чудові тварини, а катання на них – це не лише спорт, а й терапія ряду захворювань. Разом з тим, коні, подібно собакам та кішкам, можуть викликати алергію, причому досить серйозну.
Найчастіше причинами такої реакції гіперчутливості організму є речовини, які знаходяться в складі кінської слини та у клітинах шкіри – епітелії.
Алергія на коней є досить поширеною. Особливо схильними до неї є діти. Тому як би не любила малеча бавитися з цими тваринами, давати коням хліб чи кататися на них, батькам потрібно проявляти додаткову увагу щодо стану дитини після контакту з конями.
Як свідчать результати британського дослідження, в якому взяло участь 6500 дітей семи років, сенсибілізацію та алергію на коней було виявлено у 1.4% з них.
Відомий випадок, коли у дитини розвинулась анафілаксія після катання на санях, запряжених кіньми. При цьому у дитини спостерігались одразу риніт, хрипи, кропив’янка та проблеми з диханням.
Крім того, алергічні прояви на інших домашніх тварин підвищують вірогідність виникнення гіперчутливості і до коней. І навпаки, за наявності чутливості до цих тварин, є вірогідність, що з часом коти, собаки, щури та інші домашні улюбленці теж викликатимуть у пацієнтів розвиток захворювання. Як свідчать результати одного з досліджень, 30 % людей з алергією на домашніх тварин також мають клінічні прояви алергії на коней.
Епітелій коня як алерген
Епітелій коня – часткочки його шкіри, лупи та шерсті, – може довго залишатися на одязі. Відтак, він здатний викликати алергію навіть у тих, хто не мав прямого контакту з кіньми і не наближався близько до тварин. Разом з тим, важкість перебігу захворювання зростає в залежності від обсягу впливу алергену. А тому у людини, яка має тісний контакт з кіньми, ризик виникнення важких проявів підвищується. Місцями з найбільшою концентрацією алергенних речовин вважаються стайні. Кількість алергенів тут в 300 разів перевищує їх концентрацію поруч з конюшнями.
Чутливість до тварин може змінюватися залежно від географії. Наприклад, люди, які їздили верхи у вологому прибережному регіоні Швеції, мали нижчий рівень сенсибілізації до коней порівняно з північним регіоном полярного кола. Крім того, дослідження показали, що жінки мають більший рівень сенсибілізації до тварин ніж чоловіки.
Причини алергії на коней
Коні найчастіше викликають алергію у людей, які доглядають за ними: рівень сенсибілізації в них складає від 3,6 до 16,5%.
Також в зоні підвищеного ризику – люди з респіраторною алергією. Перехресне шведське дослідження виявило сенсибілізацію до коней як значний фактор ризику розвитку риніту у дітей 7-8 років. У ньому з’ясувалося, що 37% пацієнтів з ринітом сенсибілізовані до кінських алергенів.
Загалом відомо про 5 алергенів конів. Частина з них – доволі сильні. Вони можуть спровокувати прояви захворювання у людини навіть, якщо у неї не було прямого контакту з кіньми.
Наприклад, алерген Equ c 1 вважається основним та відповідальним за більшість випадків алергії на коней. Це – ліпокалін. Він, якраз, і міститься у епідермісі коней, а також у їх слині.
Молекулярний аналіз цього білка вказує, що алергени, подібні до кінських, мають щури, що може призводити до проявів симптомів у людей, чутливих до коней, і при контакті з гризунами.
А от алерген Equ c 2, який також належить до ліпокалінів, приблизно на 50% подібний до Bos d 2, основного алергену коров’ячого епітелію. Крім того, знайдена певна подібність між алергенами, які входять до складу коров'ячого та кобилячого молока. Тому існує припущення, що сенсибілізація до алергену коня може відбутися через споживання коров’ячого молока.
Алерген Equ c 3 є членом сімейства важливих перехресно реактивних білків сироваткових альбумінів. До цього класу належать, наприклад, алергени котів (Fel d 2), собак (Can f 3), свиней (Sus s 1) і великої рогатої худоби (Bos d 6). Відтак, людина з алергією до тварин із згаданого переліку може мати чутливість і до коней. Алерген, що є сироватковим альбуміном, знаходиться у молоці, м’ясі, сироватці та шкірі тварини. І до нього можна сенсибілізуватися як вдихаючи лусочки епітелію, так і споживаючи м’ясо. Втім, найчастіше сенсибілізація до конячого сироваткового альбуміну відбувається саме інгаляційним шляхом – при вдиханні епітелію тварини.
Ще одним алергеном лупи коня є латерин Equ c 4. За структурою він подібний до алергена шерсті кота Fel d 8.
Чим небезпечна алергія на епітелій коня
Коні можуть провокувати досить сильну алергічну реакцію, відому як анафілаксія. В результаті наближення до тварин, людина може відчувати запаморочення, нудоту, зниження артеріального тиску, може виникнути висип на шкірі, набряк горла та язика, набряк губ блювота, хрипи, з'явитися відчуття стиснення в грудях тощо.
На щастя, такі важкі реакції гіперчутливості до коней зустрічаються зрідка.
В більшості випадків прояви алергії на коней зводяться до алергічного риніту, який може нагадувати сезонні прояви гіперчутливості до пилку рослин, а також – кон'юнктивіту чи харчової алергії.
Деякі симптоми алергії до коней включають:
- свербіж, сльозотечу
- нежить
- чхання
- закладений ніс
- кропив'янку
- ангіоневротичний набряк.
Крім того, на додачу до основних симптомів, контакт з конем може спричинити у людини загострення астми. При цьому, людина може відчувати стиснення в грудях, проблеми з диханням і хрипи.
Симптоми алергії на епітелей коня можуть виникнути одразу або ж розвинувшись через багато годин. Відомий випадок стійкого погіршення астми впродовж тижня внаслідок впливу кінської лупи. Це може свідчити про те, що кінські алергени здатні провокувати пізню фазу алергічних симптомів.
Діагностика алергії на коней
Найпростіша – за допомогою молекулярного тесту на алергію. До панелей сучасних молекулярних тестів входять окремі алергенні компоненти коней – ліпокаліни, сироватковий альбумін та латерин. Вони й дозволяють визначити наявність у вас сенсибілізації до цієї тварини. Помічним також може стати шкірний прик-тест. Він може застосовуватися як разом з молекулярною діагностикою, так і окремо від неї. Прик-тест дозволяє перевірити ступінь вираженості реакції за наявності сенсибілізації до алергенів коня.
Як лікувати алергію на коней
Найефективнішим лікуванням алергії є уникнення цих тварин та місць їх перебування та предметів, які могли контактувати з ними. Однак, це не завжди можливо, особливо якщо ви заробляєте на життя доглядом за кіньми.
Тож чим лікують алергію на коней?
Назавжди позбутися алергії допоможе алерген-специфічна імунотерапія. Цей метод також відомий як щеплення від алергії і передбачає введення невеликих доз алергенів.
Опубліковано кілька клінічних досліджень щодо імунотерапії при алергії на коней. Одне з них показало, що чутливість до коней, оцінена шляхом навмисного впливу під час верхової їзди, значно зменшилася при введенні підтримувальної дози. Кон'юнктивіт зменшився у всіх пацієнтів, риніт – у 93 %, шкірні прояви – у 87 %, симптоми астми – у 90% досліджуваних, а 95 % пацієнтів були дуже задоволені терапією.
Втім, якщо цей метод – не для вас, лікар може призначити антигістамінні засоби. Ці препарати діють, усуваючи симптоматику хвороби, зокрема, блокують дію речовин, що викликають алергічні реакції.
Якщо у вас спостерігається астматична реакція на коней, вам може знадобитися інгалятор, аби допомогти відкрити дихальні шляхи та усунути хрипи.
Люди, які мають в анамнезі анафілаксію на коней, мають носити з собою автоматичний інжектор адреналіну. Це шприц з адреналіном, який вводять у стегно, якщо ви піддаєтеся впливу кінської шерсті та лупи.
Щоб мінімізувати реакцію, алергікам рекомендується
- не підходити до тварин занадто близько,
- не рекомендується прибирати за твариною,
- не давати коням себе облизувати тощо.
Також забороняється відвідування стайні алергікам. Після контакту з конем бажано переодягнутися, прийняти душ, вимити волосся та вжити рекомендований лікарем антигістамінний засіб.
Гіпоалергенні коні – чи бувають вони?
Ну, а якщо ви сподіваєтесь знайти витривалого друга-коня з пониженою алергенністю, то мусимо вас розчарувати. Нещодавнє дослідження виявило, що таких не буває. Вчені перевірили вміст алергенів у тілі 170 коней 10 порід з’ясували, що всі вони алергенні однаково. Навіть ті, що раніше вважалися гіпоалергенними. Наприклад, російська башкирська та американська кучерява конячки.
Джерела:
- https://www.healthline.com/health/allergies/horse-allergy#takeaway
- https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3650960/
- https://www.thermofisher.com/diagnostic-education/hcp/wo/en/resource-center/allergen-encyclopedia/whole-allergens.html?key=e3
- https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1939455119305411
- https://aafa.org/allergies/types-of-allergies/pet-dog-cat-allergies/
- https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC9808744/
- http://allergen.org/search.php?allergensource=Equus+caballus
Календар цвітіння дерев та рослин
-
Амброзія
-
Настінниця
-
Полин
-
Настінниця
Питання та відповіді
Які засоби частіше викликають алергічну реакцію?
Туш на водній основі, що містить емульгатори, часто викликає роздратування шкіри повік. Однак іноді спостерігається непереносимість самої по собі неемульгованої в воді туші. У таких випадках рекомендують користуватися пресованої тушшю або олівцем для підведення очей.
Косметичні засоби для очей і шкіри навколо них містять антибактеріальні речовини-консерванти, що попереджають їх обсіменіння бактеріями. Найчастіше з цією метою додають ефіри парагідробензойної кислоти. При попаданні на кон'юнктиву вони можуть викликати роздратування, але нанесення містячих їх засобів на повіки зазвичай переноситься добре. Консерванти квартемум-15 і імідазоліднілмочевіна виділяють формальдегід. Ці консерванти можуть викликати алергічну реакцію самі по собі або роздратування внаслідок утворення формальдегіду. Крім того, в якості консервантів використовують сорбітат калію, діізопропаноламін в третинний дібутілгідрохінон.
Деякі лаки для нігтів містять смолу толуолсульфонамідформальдегід, яка після висихання може викликати алергічну реакцію. При потирання очей вона заноситься з пальців на повіки. «Дублюючий» ектопічний дерматит спостерігається при попаданні на повіки косметичних засобів для волосся. Гіпоалергенні лаки для нігтів поліефірної смоли не містять.
Джерелами алергічних реакцій з боку кон'юнктиви і шкіри повік бувають також олівці для підведення очей, тіні для очей і штучні вії. Олівці для вій і щипчики можуть містити нікель, який теж викликає алергічну реакцію.
Чи викликає алергію пух з насіння тополі?
Особи, які вважають, що вони страждають алергією до тополиного пуху (пуху тополі тригранного - Populus deltoides), насправді зазвичай сенсибілізовані пилком злаків. У багатьох областях розсіювання насіння тополі збігається за часом з піком утворення пилку у злакових трав. Тополя же цвіте набагато раніше, навесні. Пилок його неозброєним оком не видно.
Чи є мікрокліщі комахами?
Мікрокліщі домашнього пилу є представниками класу павукоподібних (Arachnoidea), що включає павуків і кліщів, і до комах не належать. Розглядати їх можна тільки за допомогою мікроскопа під малим збільшенням. Мікрокліщі видів Dermatophagoides pteronyssinis, Dermatophagoides farina і Euroglyphus maynei відносяться до сімейства Pyroglyphidae. У Флориді і Бразилії зустрічається тропічний мікрокліщ Blomia tropicalis. У сімейство Pyroglyphidae входять ще зернові кліщі, також здатні викликати алергію.
З яким алергеном в основному пов’язана алергія до собак?
Алергія до собак зустрічається рідше, ніж алергія до кішок. Основний алерген, з яким вона пов'язана, Can f 1, виявляється в слині і вовні собак всіх порід. Однак його кількість залежить від породи собаки. У собак деяких порід є специфічні алергени, але їх роль в етіології алергічних захворювань не встановлена. Бронхіальна астма при алергії до собак, спостерігається рідше, ніж при алергії до кішок. Використання високоефективних повітряних фільтрів і миття собак знижують концентрацію алергену Can f 1 в квартирах, де вони живуть.
В якому віці проявляється атопічний дерматит?
У більшості випадків атопічний дерматит починається в грудному віці. У 49-75% хворих захворювання почалося до 6 місяців, зазвичай в перші 2-3 місяці. Після 5 років атопічний дерматит часто вступає в тривалу ремісію. Однак він може знову виявитися в підлітковому або дорослому віці. До віку 5 років симптоми захворювання спостерігають у 80-90% хворих, до віку 14 років - всього у 10-15%. Якщо в підлітковому віці атопічний дерматит протікає помірно або важко, то ймовірність рецидивів в дорослому віці перевищує 80%. Фактори, що погіршують прогноз, включають тяжкий перебіг в дитячому віці, обтяжений сімейний анамнез, супутні атопічні захворювання (бронхіальна астма і алергічний риніт), початок у грудному віці і жіноча стать. При виникненні атопічного дерматиту в дорослому віці необхідно виключати інші хвороби шкіри.
