Алергія на компот з сухофруктів: курагу, фініки, чорнослив
зміст
Алергія на компот з сухофруктів: курагу, фініки, чорнослив
Сушені фрукти – відмінне джерело вітамінів та мінералів, антиоксидантів та клітковини. Якщо зважити ці плоди і порівняти вміст корисних речовин у них з аналогічним вмістом у свіжих фруктах, то кількість вітамінів (крім вітаміну С) та клітковини в сухофруктах переважатиме в понад три рази.
Крім того, сухофрукти відрізняються високим вмістом фолієвої кислоти, заліза та поліфенольних антиоксидантів. Останні добре впливають на покращення кровотоку, травних процесів та зменшують ризик розвитку низки захворювань. Особливо багаті на антиоксиданти фініки. Крім того, вони містять багато калію та заліза, які важливі для здоров’я як дитини, так і дорослого. Втім, кожен вид сушених фруктів має низку корисних властивостей.
Наприклад, родзинки не лише багаті на калій. Відвар з них часто рекомендують давати дітям при підвищеному ацетоні. До того ж, родзинки позитивно впливають на рівні кров'яного тиску, цукру та холестерину в крові.
Чорнослив – відомий в народі засіб, який полегшує стан при закрепах. Він також містить вітаміни А та К.
Курага виділяється високим вмістом бета-каротину, вітамінів А та Е. Вживання кураги, чи то пак, сушених абрикосів, позитивно впливає на зір та стан кісткової тканини.
Зважаючи на властивості, якими наділені сухофрукти, багато батьків полюбляють варити своїм дітям компот з них, намагаючись напоїти малюка корисним напоєм. Адже і він має славу дієтичного та виключно корисного продукту. Але іноді після вживання компоту з сухофруктів у дитини може виникати зовсім небажана реакція у вигляді алергії.
Причини розвитку алергії
Алергічна реакція на сухофрукти найчастіше спричиняється цвіллю або сульфітами. Цвіль часто може вражати такі сухі фрукти як родзинки, фініки, інжир, чорнослив тощо. Сульфіти ж додають до сухофруктів в якості консерванту аби продовжити їх термін зберігання. Дослідження свідчать, що сьогодні близько 1% людей мають чутливість до цих речовин.
Рідше причиною реакції на сухі фрукти є синдром оральної алергії, яка виникає внаслідок чутливості до пилку рослин або дерев.
Крім того, сухофрукти містять дуже багато фруктози. Тож люди, які потерпають від непереносимості останньої, можуть зазнавати різкого підняття рівня цукру. Це явище називають гіперглікемією.
Реакції та симптоми алергії
Те, як людина реагує на сухофрукти, залежить від індивідуальних особливостей її організму та генетики.
У дорослих основні прояви цього захворювання, зазвичай, стосуються органів дихання та шкіри. У дітей, які скуштували сухі фрукти чи узвар, тобто, компот з сухофруктів, частіше можуть виникати негативні реакції з боку травного тракту. Дитина може потерпати від здуття живота, розладів травлення тощо.
Якщо причиною проблеми є чутливість до сульфітів, то потрібно пам’ятати, що вони несуть найбільшу небезпеку для хворих на астму, які реагують на діоксид сірки. Власне сама алергія на сульфіти часто нагадує астму. Тобто, в людини може спостерігатися свистяче дихання, кашель, хрипи. У важких випадках така алергія може спричинити напад анафілаксії – небезпечного для життя стану, який проявляється одночасними реакціями з боку кількох систем і може навіть призвести до зупинки дихання. Втім, така алергія є досить рідкісною.
Куди частіше сухофрукти викликають більш легкі симптоми, зокрема:
- важке дихання, хрипи, кашель, задишка;
- головний біль;
- нежить, закладеність носа, чхання;
- висипання та свербіж шкіри;
- відчуття поколювання та лоскотання піднебіння, носоглотки;
- набряки на обличчі та інших ділянках шкіри;
- відчуття стиснення в грудях;
- блювота та біль в животі.
Якщо справа – у непереносимості фруктози, то основні прояви будуть пов’язані з органами травлення.
В більшості випадків проблеми з засвоєнням фруктози також мають легкий перебіг і не спричиняють великої шкоди організму. Разом з тим, якщо хвороба носить генетичний характер, це вимагає певного лікарського контролю, особливо у маленьких дітей. Інакше цей стан може спричинити рідкісне захворювання – неалкогольну жирову хворобу печінки.
Діагностика та лікування алергії на сухофрукти
Якщо у вас виникла підозра, що у вас чи вашої дитини виникла харчова алергія на сухофрукти, щоб виключити чи підтвердити діагноз, потрібно звернутися до лікаря-алерголога.
Аби визначити наявність тієї чи іншої алергічної проблематики, лікар може запропонувати провести шкірне тестування – прик-тест на алергію. Для цього потенційний алерген вводять під шкіру, проколюючи її. Якщо через деякий час на цій ділянці шкірі виник висип, це може свідчити про наявність відповідної алергічної реакції.
Якщо ж шкірний тест виявився нерезультативним або викликає питання, лікар може запропонувати провести аналіз крові на наявність антитіл до того чи іншого алергену.
Якщо ви маєте астму, алерголог також запропонує визначити, чи маєте ви чутливість до сульфітів. Для цього пацієнта піддають дії невеликої кількості сульфітів протягом, щонайменше, двох годин аби прослідкувати за розвитком чи відсутністю симптомів. У випадку позитивного результату тестування, тобто, підтвердження алергії на сульфіти, лікар зазвичай виписує препарати, які полегшують перебіг астми.
Підтвердити чи уточнити наявність алергії на сухофрукти також може допомогти ведення харчового щоденника. Алерголог може попросити ретельно записувати свій щоденний прийом їжі аби точніше визначити, що саме викликає реакцію організму. Також лікар може порадити дотримуватися елімінаційної дієти, тимчасово виключивши потенційні алергени з раціону.
Для зняття надокучливих симптомів, які спричиняють сухі фрукти, можуть бути призначені пероральні антигістамінні препарати, місцеві спреї (назальні кортикостероїди та протинабрякові засоби) – у випадку назальних проявів, – або місцеві мазі та креми – у разі наявних висипань на шкірі.
Якщо у дитини основні симптоми зводяться до шлунково-кишкових проявів, можуть бути призначені різні сорбенти для швидшого виведення алергену.
Взагалі, якщо говорити про малят перших років життя, потрібно пам'ятати: їх знайомство з новими продуктами треба починати з досить невеликих порцій. І лише якщо після першого пробного прийому нової їжі дитина почуває себе нормально, кількість такого продукту дозволяється поступово збільшувати надалі. Разом з тим, навіть якщо у малюка виникла та чи інша ознака захворювання, хороша новина полягає в тому, що більшість дітей переростають ту чи іншу харчову алергічну проблематику до підліткового віку.
Втім, як уже зазначалося, в рідкісних випадках, алергічна реакція на сухофрукти може набувати небезпечних для життя обрисів, проявляючись утрудненим диханням, непритомністю, набряком обличчя та гортані, проблемами з тиском тощо. Цей стан називається анафілаксією і є системною реакцією. Тобто, такою, під час якої реакція виникає з боку різних систем організму. В цьому випадку потрібно одразу звертатися за невідкладною медичною допомогою – викликати швидку, а, за наявності, самостійно вводити адреналін. При схильності до анафілактичних реакцій лікар може виписати рецепт на автоматичний інжектор адреналіну, який потрібно завжди мати при собі.
Профілактика для харчового алергіка
Алергія – захворювання, яке потребує тривалого лікування та ретельного дотримання рекомендацій лікаря. Найкращим способом уникнути повторення симптомів алергії на сухі фрукти є виключення алергена зі свого раціону. Для цього важливо точно визначити, що саме є провокатором імунної відповіді.
Якщо винуватець захворювання відомий, надалі варто ретельно перевіряти етикетки продуктів, аби виключити споживання алергену. При реакції на цвіль, уважно оглядайте продукцію аби переконатися, що вона не вражена грибком.
Якщо алерголог не зміг підтвердити наявність алергічної складової захворювання, задумайтесь про вірогідність харчової непереносимості сухофруктів або ж непереносимості тієї ж фруктози. Відтак, спробуйте зменшити кількість сухофруктів, які вживаєте.
Джерела:
- https://www.livestrong.com/article/541844-allergic-reactions-to-dried-fruit/
- https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/2200245/
- https://www.healthline.com/health/fruit-allergy#oral-allergy-syndrome
- https://www.allergyresources.co.uk/Plum.php
- http://research.bmh.manchester.ac.uk/informall/allergenic-food/index.aspx?FoodId=27
Календар цвітіння дерев та рослин
-
Амброзія
-
Настінниця
-
Полин
-
Настінниця
Питання та відповіді
Які продукти зазвичай викликають опосередковану IgE харчову алергію у дорослих та дітей?
Переважання окремих харчових продуктів серед причин харчової алергії залежить від географічного положення та культурного укладу. Наприклад, в Японії серед дітей найбільш розповсюджені харчова алергія на гречану крупу і рис, в скандинавських країнах - на рибу, в Іспанії - на фрукти.
У США, за даними досліджень із застосуванням провокаційних харчових проб подвійним сліпим методом з плацебо-контролем, у дітей найчастішим причинами харчової алергії є коров'яче молоко, соя, яйця, пшениця, арахіс і риба; у дорослих - арахіс, фундук, ракоподібні і риба.
Чи можна попередити харчові алергічні реакції?
Неясно, чи можна попередити такі реакції в осіб з обтяженим сімейним анамнезом (при наявності атопії в обох батьків, важкого атопічного дерматиту та харчової алергії у братів і сестер), але доведено, що, дотримуючись певних обмежень в харчуванні, можна уповільнити розвиток алергічних захворювань і зменшити їх тяжкість.
А) вважають, що вагітним в останньому триместрі не слід вживати в їжу арахіс, фундук, креветки і рибу, а годуючим матерям - коров'яче молоко, арахіс, фундук, креветки і рибу.
Б) бажано грудне вигодовування протягом першого року життя.
В) для змішаного і штучного вигодовування кращі гіпоалергенні суміші на основі гідролізатів білка.
Г) густу їжу (прикорм) не дають до 6 місяців.
Д) коров'яче молоко і яйця не дають до 1 року.
Е) такі продукти, як арахіс, фундук, ракоподібні і рибу слід вводити в раціон після 2 років, а краще пізніше.
Які виділяють стадії атопічного дерматиту?
Гостра стадія характеризується еритемою, лущенням, ерозіями і мокнутием. Гістологічно на цій стадії виявляють спонгиоз. Подострая стадія проявляється легким лущенням і лихенизацией. При хронічній стадії спостерігають легке лущення і виражену ліхенізація, еритеми майже немає. При хронічній стадії зустрічаються гіпер- і гіпопігментація.
Що таке аероалергени?
Аероаллергенам називають антигени, які викликають алергічну реакцію, потрапляючи з повітрям в дихальні шляхи. Щоб повітряний алерген надав сенсибілізуючої дії, він повинен міститися в повітрі в значній кількості, його частинки повинні бути відносно дрібними і тривалий час зберігатися у підвішеному стані. Повітряними алергенами бувають пилок рослин, спори грибів, в тому числі цвілевих, продукти тваринного походження (антигени ссавців, комах, кліщів), пил (органічної і неорганічної природи), зрідка - водорості.
У зовнішньому середовищі багато повітряні алергени, наприклад, пилок рослин або спори грибів з'являються лише в певний для кожного з них час року. У великих кількостях кожен з таких антигенів зустрічається епізодично. Однак навколо рясно квітучого дерева концентрація відповідного пилкового алергену може бути дуже високою. Сенсибілізація до пилкових алергенів, як правило, не розвивається, якщо концентрація пилку в повітрі хоча б 2 тижні в році не нижче 1 частки на 50м3. На концентрацію аероаллергенов впливають температура і вологість повітря, швидкість і напрям вітру. З підвищенням температури (тобто зазвичай в середині дня) виділення пилку рослинами і спор грибами посилюється. Концентрація в повітрі спор багатьох грибів і пилку деяких видів рослин (наприклад, амброзії) зростає при високій вологості повітря. Зазвичай концентрація аероаллергенов збільшується при швидкості вітру близько 24 км / год (6,6 м / сек). При подальшому зростанні швидкості вітру концентрація алергенів падає. Чим менше аерозольні частинки, що містять алерген, тим довше вони залишаються в підвішеному стані, проте на стійкість аерозолю впливає і форма пилкових зерен.
Що таке алергени?
Алергени - це антигени, що викликають утворення IgE. Про алергії до будь-якого антигену свідчать позитивні шкірні проби на нього і наявність специфічних IgE в сироватці за даними радіоаллергосорбентного або твердофазного імуноферментного аналізу. Результати шкірних проб і визначення специфічних IgE треба оцінювати з урахуванням анамнезу та клінічної картини. Лікар, який проводить алергологічне обстеження, повинен знати, які алергени характерні для даної місцевості.
