Чи може розвинутись алергія на птахів? Симптоми та як лікувати?
зміст
Чи може розвинутись алергія на птахів? Симптоми та як лікувати?
Подібно іншим домашнім улюбленцям, птахи також можуть бути джерелом алергії. Тож якщо ви замислюєтесь про те аби завести вдома папугу чи іншого пернатого, або ж якщо ви розводите домашніх курей чи качок чи іншу птицю, – маєте знати про вірогідність відповідної реакції. Крім того, варто врахувати, що прояви цього захворювання можуть бути досить серйозними, включаючи кашель та напади астми.
Джерелом алергену можуть бути часточки пташиного пір’я, посліду, лупа тощо. Та й сам алерген може змінюватися залежно від типу птаха.
Чи може проявитися алергія на птахів?
Наявність інших алергічних захворювань підвищує вірогідність того, що у вас рано чи пізно проявиться й алергія на птахів. Так само, як якщо ви потерпаєте від алергії на один вид пернатих, то ризик виникнення алергічної реакції організму на інший вид теж зростає.
Безпосередньою причиною імунної відповіді на птахів збоку організму може бути один або одразу кілька алергенів.
Як показує одне з досліджень, у 18 з 78 власників хвилястих папуг була виявлена алергія на перо папуги. А 38 % досліджуваних показали позитивну шкірну реакцію принаймні на 1 із 3 протестованих екстрактів. Навіть серед людей, які не контактували з птахами, було виявлено, що 18 з 96 (19 %) реагують принаймні на 1 із 3 екстрактів їх алергенів. Пізні реакції виникли у 5/70 (7 %) власників хвилястих папуг. Практично кожен другий власник птахів був сенсибілізований до того чи іншого пташиного алергену, якщо птах вільно літав по помешканню.
Інші дослідження показали, що частки пір’я містять кілька алергенних компонентів, які перехресно реагують з сироватковими алергенами/антигенами того самого, а також інших видів птахів, викликаючи прояви алергії.
Наприклад, у пацієнтів, які потерпають від алергії на курей, можуть спостерігатися значні титри імунної відповіді організму у вигляді антитіл IgE до
- сірих папуг,
- хвилястих папуг,
- курей,
- голубів,
- гусей і
- качок.
Крім того, більше інших розвинути алергічну відповідь організму на птахів ризикують люди з наявною алергією на куряче яйце. Внаслідок подібності алергенів, зокрема альфа-ліветину з пір’я хвилястого папужки, до курячого сироваткового альбуміну, може виникати синдром пташиного яйця.
Ще одна потенційна небезпека – це пір'яні кліщі, які є важливою причиною респіраторної алергії та, як правило, визначають відтермінований прояв симптомів. На ці маленькі істоти припадає до 10 % від загальної ваги пера. Кліщі є важливою причиною алергії в людей, які займаються професійним розведенням голубів.
Загалом, професійна алергія на птахів – важлива проблема серед доглядачів у зоопарках. Наприклад, за результатами одного з польських досліджень, серед 200 доглядачів 43,5 % мали алергенспецифічний IgE до пера та / або сироватки канарки, 40 % – до сироватки та / або пера папуги, 41 % – до голубиного пір'я та/або сироватки. Найчастіше алергія у таких людей проявляється ринітом (у 15 %), астмою – у 13,6 %, кон’юнктивітом – у 12,2 %. А у 7,5 % виникала шкірна реакція.
Як виявити алергію на папугу
Якщо після контакту з папугою, канаркою чи іншим птахом ви відчуваєте напади астми, риніту, кон’юнктивіту, або шкірні прояви – саме час замислитись про алергію. При цьому, варто розуміти, що алергія на птахів може проявлятися як одразу так і з часом. Тобто ви можете роками жити поруч з твариною, перш ніж виникне та чи інша реакція.
Для діагностики наявності алергії лікар може порадити здати молекулярний аналіз крові на алергію або пройти шкірне тестування, щоб визначити на який саме алерген виникає реакція.
Симптоми алергії на птахів у дорослих і дітей
Симптоми алергії на птахів у дорослих та дітей часто є схожими і найчастіше зводяться до розвитку реакції з боку органів дихання та респіраторних проявів – риніту, закладеності носу та кон'юнктивіту. Алергічний кашель на птахів у дітей може характеризуватися тим, що симптоми алергії будуть погіршуватися вночі. У менших дітей можуть частіше виникати проблеми з боку травної системи. Алергія на перо папуги також може проявлятися кропив’янкою та ангіоневротичним набряком. До 20 % власників канарок або хвилястих папужок мають алергію на перо із симптомами атопії.
Якщо людина потерпає від алергії на куряче яйце, то може винкати, як вже було сказано, синдром «птах-яйце». Симптоми такої алергії на птахів можуть включати:
- кропив’янку,
- закладеність носу,
- напади астми,
- розлади травлення та
- блювоту.
Небезпечною алергія на птахів може бути для людей, хворих на астму. Вона може викликати напади ядухи.
У людей, які часто та багато контактують з екскрементами, пилом та іншими виділеннями птахів, може виникнути не лише астма, а й таке захворювання легенів як алергічний альвеоліт або як його ще називають – гіперчутливий пневмоніт, «хвороба любителів птахів» чи «легені фермера».
Це захворювання характерне для тих, у кого в контакті є:
- сірі папуги,
- канарки,
- корели,
- хвилясті папуги,
- голуби
- зяблики.
Захворювання призводить до запалення паренхіми легень у кінцевих бронхіолах і альвеолах.
Симптоми алергічного пневмоніту включають:
- кашель,
- важке дихання,
- високу температуру,
- біль та ломоту в тілі,
- сильну втому.
Підтвердження діагнозу ґрунтується на характерній клінічній картині та типовій рентгенологічній картині, яка вказує на наявність відповідного запалення та супроводжується наявністю специфічних антитіл IgG. Тому звернення до лікаря для підтвердження алергії є обов'язковим. Як правило, якщо вчасно усунути дію алергену, симптоми хвороби мають минути самостійно. В противному випадку, хвороба може набути хронічної форми, що може призвести до погіршення симптомів, а при відсутності лікування – до погіршення функції легень внаслідок розвитку фіброзу (рубцювання легеневої тканини).
В окремих випадках птахи можуть бути причиною сильної алергічної реакції, відомої як анафілаксія. Вона передбачає одночасні прояви з боку різних систем організму. Втім, як правило, причиною такого стану є не сам птах, а раковинний кліщ Argas reflexus, який може паразитувати на голубах. Анафілаксія, яку спричиняє цей організм, часто проявляється вночі.
Профілактика та лікування
Найкращим способом лікування та профілактики алергії є уникнення контакту з подразником, на який реагує ваш організм. Щоб мінімізувати прояв симптомів, купайте домашніх улюбленців теплою водою без мила. Використання миючих засобів може позбавити птаха олії, яку виробляє організм пернатого для чищення пір’я.
Відходи життєдіяльності птаха потрібно прибирати щодня, а щотижня – проводити миття клітки, протираючи усі поверхні сумішшю оцту та води або ферментним спреєм, який можна придбати в зоомагазині. Якщо птах вільно пересувається помешканням, варто обробити і місця, де він перебуває найчастіше.
Також можна використовувати спеціальні фільтри для повітря HEPA. Крім того, добре провітрюйте помешкання та обмежте перебування птаха у спальні.
Деякі види папуг, зокрема,
- благородний зелено-червоний папуга,
- ара,
- хвилясті папуги,
- тукани,
- папуга-червоногуз,
- папуга Крамера,
- довгохвостий папуга,
- папуги-квакери
вважаються менш алергенними за рахунок того, що продукують менше лупи. Водночас, деякі види африканських сірих папуг, какаду, корелів і амазонів, навпаки, виробляють більше лупи.
Для усунення симптомів та підбору правильного лікування, потрібно звернутися до лікаря-алерголога.
Джерела:
- https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/6696295/
- https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/15623245/
- https://www.aaaai.org/allergist-resources/ask-the-expert/answers/old-ask-the-experts/allergy-pet-bird
- https://www.thermofisher.com/diagnostic-education/hcp/wo/en/resource-center/allergen-encyclopedia/whole-allergens.html?key=e78
- https://hypoallergenichomes.com/hypoallergenic-pets/birds/
- https://www.webmd.com/allergies/pet-allergies-triggers
Календар цвітіння дерев та рослин
-
Амброзія
-
Настінниця
-
Полин
-
Настінниця
Питання та відповіді
Що таке алергени?
Алергени - це антигени, що викликають утворення IgE. Про алергії до будь-якого антигену свідчать позитивні шкірні проби на нього і наявність специфічних IgE в сироватці за даними радіоаллергосорбентного або твердофазного імуноферментного аналізу. Результати шкірних проб і визначення специфічних IgE треба оцінювати з урахуванням анамнезу та клінічної картини. Лікар, який проводить алергологічне обстеження, повинен знати, які алергени характерні для даної місцевості.
Як уникнути впливу пилкових алергенів?
Рекомендується надягати маску або респіратор, якщо можливий вплив «пускового» алергену (при стрижці газонів, роботі в саду, перебуванні на відкритому повітрі), не виходити на вулицю в теплі вітряні дні і в після полуденні години, коли концентрація пилку в повітрі особливо висока. Пилок злаків виділяється в повітря переважно в кінці дня. Особам з алергією до неї краще в цей час залишатися в приміщенні. Рекомендується щільно закривати вікна і користуватися кондиціонерами, так як при цьому в приміщення потрапляє значно менше пилку.
Чи викликає алергію пилок неліственних дерев?
Голонасінні рослини містять у собі два порядки неліственних дерев: гінгко і хвойних. До хвойних належать порядки Pinaceae (в нього входять пінія, ялина, ялиця і тсуга), Cupressiaceae (ялівець, кипарис, кедр, козачий ялівець) і Taxodiaceae (в нього входить болотний кипарис). Існує два основних типи пилку голонасінних. У пінії, різних видів ялини, ялиці, кедра, у гірській або чорної тсуги (Tsuga martensiana) і золотої модрини (Pseudolarix amabilis) зерна пилку великі (50-90 мкм), з двома повітряними бульбашками. Ялівці і кипариси різних видів, тис, болотний кипарис, секвоя мають сферичні зерна пилку діаметром 20-35 мкм з товстим зовнішнім шаром і товстим середнім шаром, багатим целюлозою. Більші сферичні зерна пилку у модрин (Larix sp.) (40-70 мкм) і дугласії (Pseudotsuga taxifolia) (80-100 мкм).
Хвойні рослини є вітрозапилювані. У деяких областях їх пилок присутній в повітрі в значних кількостях. Пилок пінії під час її цвітіння має вигляд жовтого порошку. Алергія до неї зустрічається рідко. Взагалі пилок більшості хвойних дерев не дуже великий аллерген і не є поширеною причиною алергічних захворювань. Однак пилок гірського кедра в тих районах, де він розмножується і інтенсивно утворює пилок (від Техасу до центральної Мексики), викликає алергічний риніт досить часто. Цвіте кедр з пізньої осені до кінця зими. У північних районах причиною алергічних захворювань може бути пилок різних видів ялівців і кипарисів. У Флориді алергічний риніт викликає пилок болотного кедра. У осіб, сенсибілізованих до пилку пінії і які живуть серед пінієвих лісів, може в сезон її цвітіння виникнути алергічний риніт. В Японії одна з трьох головних причин пилкової алергії - пилок японського кедра ( «суги»). Пилок інших видів кедра (наприклад, кедра Порт Орфорд), що росте в районі Каскадних гір в США, теж відомий як причина алергічних ринітів. Описано респіраторні полінози і алергічні кон'юнктивіти, викликані пилком пінії.
Яка типова локалізація вогнищ ураження при атопічний дерматит? Як вона змінюється з віком?
Атопічний дерматит у немовлят характеризується ураженням шкіри обличчя, шиї, тулуба та розгинальних поверхонь кінцівок. У дітей старшого віку і у дорослих висипання зазвичай локалізуються на згинальних поверхнях кінцівок (в ліктьових і колінних ямках), шиї, кистях і стопах. У дорослих ураження кистей нерідко пов'язане з професійними шкідливостями (постійна вологість рук, робота з хімічними речовинами). При тяжкому перебігу атопічного дерматиту можливе ураження будь-якої ділянки тіла. Проте дуже рідко при цьому захворюванні уражаються пахвові западини, пахові і міжсідничні складки. При ураженні перерахованих областей необхідно виключати інші захворювання шкіри.
Чи часто спостерігаються полінози, пов’язані з пилком дерев?
Сезон цвітіння дерев в більшості кліматичних зон коротше, ніж сезон цвітіння трав, і пов'язані з пилком дерев полінози зустрічаються рідше. У Північній Америці і Європі дерева цвітуть ранньою весною, раніше, ніж злаки та інші трави. Перехресні реакції алергени пилку дерев викликають значно рідше, ніж алергени пилку трав. В основному джерелами рясного утворення пилку бувають покритонасінні дерева (береза, в'яз, клен, ясен, вільха, ліщина, дуб). Покритонасінні включают два підкласу Monocotyledonae (в нього входять злаки) і Dicotyledonae (в нього входять квітучі рослини, листяні дерева, інші види трав).
