Алергія на артишок: симптоми та рекомендації щодо лікування
зміст
Алергія на артишок: симптоми та рекомендації щодо лікування
Одна з перших рослин, що увійшла до раціону людини, артишок користується популярністю й сьогодні. Особливо полюбляють його мешканці Західної Європи, але й в меню українців він поступово відвойовує собі достойне місце.
Але оцінити поживні та лікувальні властивості артишоку можуть завадити алергени, що містить ця рослина. При цьому їхня дія проявляється як при споживанні артишоку, так і під час роботи з ним, наприклад, при вирощуванні або приготуванні. Утім, як зазначають науковці, сьогодні алергія на артишок зустрічається досить рідко й переважно у мешканців країн середземноморського узбережжя
Що ж таке артишок і чому він вважається таким корисним?
Якщо розглядати артишок із точки зору біологічної класифікації, то ця рослина входить до родини айстрових, або складноцвітих. До її представників належать не тільки декоративні айстри, ромашки, жоржини та хризантеми, а й соняшник, топінамбур, естрагон. А ще сімейство айстрових відоме однією з найалергенніших рослин – амброзією та її близьким родичем – полином.
Що стосується артишоку, то у світі налічується 140 його різновидів. Із них їстівні властивості мають лише 40, з який найчастіше використовуються артишок посівний (Cynara scolymus), також відомий як садовий або колючий, і артишок іспанський. Їх споживають сирими, а також відварюють, тушкують, запікають, сушать та консервують. А ще їстівні артишоки використовують для приготування супів, соусів, салатів, пюре, рагу та хлібобулочних виробів та як сировину для соків і чаїв.
Таке широке застосування зумовлене набором великої кількості корисних речовин, що міститься в рослині. Зокрема, у своїх суцвіттях-кошиках, які утворюють верхню м`ясисту частину рослини, артишоки містять багато вітамінів групи В, а також вітаміни А, РР, К, С. Компанію їм складають кальцій, магній, залізо, натрій, калій, хлор, цинк, мідь, бор та алюміній. А ще – білок, вуглеводи, каротин, дубильні речовини, інулін та фенольна сполука цинарин. Своєю чергою, у листях артишоку міститься багато біологічно активних кислот: кавова, неохлорогенова, хлорогенова та кофеїлхінна.
Завдяки такому поєднанню артишок набув слави дієтичного продукту, корисного як для дітей, так і дорослих, особливо – людей похилого віку. На сьогодні відомі такі лікувальні властивості артишоку:
- виводить накопичені шлаки і токсини, відновлює обмін речовин, сприяє зростанню кількості корисних бактерій в кишечнику,
- має діуретичні та жовчогонні властивості
- сприяє спаленню жирів та знижує рівень холестерину
- підтримує імунну систему;
- зменшує ризик утворення тромбів;
- нормалізує артеріальний тиск та роботу нервової системи;
- профілактує розвиток хвороби Альцгеймера;
- допомагає при печії, нудоті та шлункових розладах;
- сприяє зниженню рівня цукру в крові;
- сповільнює старіння шкіри.
Також сік артишоку рекомендують як засіб для полоскання при появі неприємного запаху з рота, стоматиті, молочниці та тріщинах на язиці. А компреси з відваром рослини можуть використовуватись при екземі, кропив`янці та псоріазі.
Утім, таке лікування замість полегшення стану може спровокувати гіперчутливість до артишоку. Адже до складу артишоку окрім вітамінів, кислот та мікроелементів входить і низка алергенів.
Чому виникає алергія на артишок
Як і багато інших рослин, що включає сімейство айстрових, артишок містить у своєму складі сесквітерпенові лактони (SLS). Артишоки синтезують ці вуглеводні речовини або їх похідні для захисту або в якості феромонів. Але у людей SLS можуть викликати прояви алергії.
На сьогодні відомі алергени в артишоках – це три основних айстрових SLS алергени: цинаропікрин, грошгемін та його похідний 8-дезокси-11,13-дигідроксигрошеймін. При першому контакті з цими сполуками імунна система деяких людей проявляє надмірну реакцію, внаслідок чого в організмі утворюються специфічні антитіла – імуноглобуліни IgE. Так відбувається сенсибілізація до артишокових алергенів. Пізніше, при повторних контактах, у людини з`являються симптоми алергічних реакцій переважно з боку шкіри та дихальної системи.
Як проявляється алергія на артишок
Такими реакціями є екзема, кропив`янка та алергічний дерматит. У цих випадках сенсибілізація до артишокових алергенів проявляється, переважно, свербежем та почервонінням шкіри. Також можливі набряк та шкірна висипка. Усі ці симптоми можуть з`являтися на 2-3 день після контакту з рослиною, але трапляється й негайна реакція.
На даний момент у науковій літературі описано лише декілька подібних випадків. Так, після контакту з артишоком 35-річний продавець овочів опинився у відділенні невідкладної допомоги через важку періорбітальну екзему. Вона виникає навколо очей.
Чоловік повідомив, що подібні епізоди повторювалися протягом останніх двох років у жовтні-листопаді та березні-квітні щоразу під час роботи з італійськими сезонними сортами артишоків.
Алергію до цієї рослини у пацієнта було підтверджено патч-тестами із розтертими частинами артишоку. Вони показали, чоловік має гіперчутливість до алергенів, що містяться у стеблі та приквітках артишоку. При цьому при проведенні прик-тесту свіжим артишоком симптоми алергії були відсутні.
Ще один випадок гострої екземи обличчя, що свідчив про гіперчутливість до артишоку, стався з 44-річним продавцем овочів. Симптоми захворювання проявлялися у нього під час роботи та супроводжувалися відчуттям закладеності в горлі після приготування та вживання рослини.
Утім, харчова алергія на артишок проявляється зрідка. Ті поодинокі випадки, про які повідомляється в наукоій літературі, мали місце в країнах Середземномор’я. При цьому йшлося про важкі алергічні реакції – гострий ангіоневротичний набряк язика у поєднанні з обструкцією дихальних шляхів та анафілаксією. Остання є системною реакцією, що одночасно вражає декілька органів, несе пряму загрозу життю та потребує негайної медичної допомоги.
Також надмірна чутливість до артишоку може проявлятися синдромом оральної алергії. Для нього характерні набряк та поколювання у ротовій порожнині або на ділянці обличчя навколо рота, які виникають після споживання артишоку.
Розвиток такої реакції може спровокувати наявність у людини гіперчутливості до пилку родички артишоку – амброзії. Аналогічним чином, з амброзією, точніше з алергією до її білків, пов`язаний синдром оральної алергії, що виникає при поїданні насіння ще однієї «айстрової» рослини – соняшника.
Як лікувати алергію на артишок?
Якщо ви помітили у себе симптоми, що можуть свідчити про алергію на артишок, обов`язково зверніться до лікаря. Адже тільки він здатен визначити, чи дійсно у вас надмірна чутливість до рослини, чи, можливо, йдеться про її реакцію на саліцилати, що присутні в артишоці у великій кількості.
Реакцією на них, як і на алергени артишоку, можуть бути набряк, свербіж, кропив`янка, а також загострення астми. Також може розвинутися харчова непереносимість, про яку свідчать нудота, блювота, діарея та надмірне газоутворення. Окрім саліцилатів її можуть спровокувати ферментовані олігосахариди, дисахариди, моносахариди та поліоли, які артишок містить у значній кількості.
Але, на відміну від алергії, харчова непереносимість заявляє про себе лише у випадках, коли кількість з`їденого продукту перевищує здатність організму перетравити його. Тоді як при справжній гіперчутливості симптоми виникають незалежно від обсягу порції. І лише лікар може з'ясувати, якими причинами викликані ваші симптоми.
Профілактика алергії на артишок
Тож якщо лікар підтвердить діагноз «алергія на артишок», вам потрібно буде негайно та назавжди виключити цю рослину та продукти, що її містять, зі свого раціону. Окрім цього доведеться докласти зусиль, аби уникнути будь-якого контакту з артишоком, коли харчуєтесь поза межами дому. А ще – бути уважним до ймовірних проявів алергії під час сезону пилкування айстрових та при споживанні інших їстівних рослин цієї родини (соняшник, настоянки з полином, латук) або ж при лікуванні травами, що належать до айстрових. Особливо – розторопшою, лопухом, волошкою, що є найближчими родичами артишока.
Також при появі симптомів гіперчутливості до артишоку лікар призначить вам ліки, що допоможуть полегшити ваш стан. Це можуть бути антигістамінні або гормональні препарати у вигляді пігулок або кремів. І хоча їх можна придбати у будь-якій аптеці, самостійно робити цього не варто. Адже потрібний саме вам препарат та його дозу може призначити тільки ваш лікар з огляду на ваш стан здоров`я та наявність чи відсутність супутніх захворювань.
Джерела:
- https://www2.acopeds.org/forms/site/ejacop/2008october/poster7.pdf
- https://www.allergyresources.co.uk/Artichoke.php
- https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0335745704002436
- https://onlinelibrary.wiley.com/doi/full/10.1111/cod.14328
Календар цвітіння дерев та рослин
-
Болиголов плямистий
-
Борщівник
-
Верба
-
Грястиця збірна
-
Злакові
-
Ковила
-
Костриця лучна
-
Кропива дводомна
-
Кульбаба лікарська
-
Липа
-
Лисохвіст
-
Лобода
-
Маслинові
-
Настінниця
-
Пажитниця
-
Пирій
-
Подорожник
-
Тимофіївка
-
Щавель кислий
-
Яблуня
-
Амброзія
-
Болиголов плямистий
-
Борщівник
-
Грястиця збірна
-
Злакові
-
Ковила
-
Коноплі
-
Костриця лучна
-
Кропива дводомна
-
Липа
-
Лисохвіст
-
Лобода
-
Маслинові
-
Настінниця
-
Пажитниця
-
Пирій
-
Подорожник
-
Полин
-
Тимофіївка
-
Щавель кислий
Питання та відповіді
Які найчастіші причини контактного дерматиту шкіри повіка?
Найбільш часто сенсибілізація виникає до косметичних засобів для волосся, шкіри обличчя і нігтів. Нерідко на місці накладення вони побічну реакцію не викликають, але, через описані вище особливості шкіри повік, стають причинами її контактного дерматиту. Крім того, косметичні засоби, які накладають на шкіру навколо очей, можуть викликати її роздратування. Хоча в більшості випадків відбувається звикання до дратівливих косметичних засобів, іноді вони стають причиною контактного дерматиту, клінічно невідмітного від алергічного контактного дерматиту.
Які продукти зазвичай викликають опосередковану IgE харчову алергію у дорослих та дітей?
Переважання окремих харчових продуктів серед причин харчової алергії залежить від географічного положення та культурного укладу. Наприклад, в Японії серед дітей найбільш розповсюджені харчова алергія на гречану крупу і рис, в скандинавських країнах - на рибу, в Іспанії - на фрукти.
У США, за даними досліджень із застосуванням провокаційних харчових проб подвійним сліпим методом з плацебо-контролем, у дітей найчастішим причинами харчової алергії є коров'яче молоко, соя, яйця, пшениця, арахіс і риба; у дорослих - арахіс, фундук, ракоподібні і риба.
Що таке атопічний дерматит?
Атопічний дерматит - це хронічне рецидивуюче запальне захворювання шкіри, що характеризується вираженим свербінням, набряком, мокнутием, лущенням і утворенням кірок. Через велику роль свербіння в патогенезі, а також через відсутність первинних морфологічних елементів, атопічний дерматит іноді називають «сверблячкою, що супроводжується висипом». Часті розчухи викликають ліхенізацію, шкіра хворих на атопічний дерматит, навіть поза вогнищ ураження, схильна до сухості.
Чи може забруднення повітря викликати бронхіальну астму та інші алергічні захворювання?
Активне або пасивне куріння може бути причиною бронхіальної астми та інших алергічних захворювань. Інші забруднювачі повітря і викликаючі подразнення дихальних шляхів речовини можуть погіршити перебіг бронхіальної астми і алергічного риніту, але, мабуть, не є їх причиною.
Чому виникає алергія?
Причиною алергії є алергени, а також алергізуючі фактори, які самі по собі не є алергенами, але сприяють появі в організмі алергенів. Натомість алергени - це антигени, які спричиняють таку імунну відповідь, що призводить до ушкоджень в тканинах і органах.
Види найбільш поширених алергенів:
|
Пилкові |
Алергени рослин і пилку: злакові трави (тимофіївка, вівсяниця, пирій та ін.); злакові культури (пшениця, овес, кукурудза); бур’яни (амброзія, полинь, подорожник, кропива та інші.); дерева (береза, вільха, ліщина, дуб, тополя, клен, ясень та ін.) |
|
Побутові |
Пил, епідермальні алергени і деякі види грибкових алергенів. Основним побутовим алергеном є домашній пил, де є мікрокліщі, гриби і інше. |
|
Епідермальні |
Лупа тварин і прикріплені до їх шерсті частинки слини, епідермісу, сечі. |
|
Харчові |
Продукти харчування і речовини, які утворюються при їх переробці. Найбільш високою алергенною активністю володіють харчові продукти білкового походження. Жири, вуглеводи, мікроелементи, як правило, не викликають істинних алергічних реакцій. Між пилком деяких рослин і конкретними продуктами може бути перехресна реакція. |
|
Інсектні |
Алергени комах, котрі знаходяться в їх слині, отруті та тілі. |
|
Хімічні |
Речовини, з якими людина контактує в виробництві і побуті. Лікарські алергени: антибіотики, протигрибкові, ферментні препарати, продукти синтезу. |
|
Інфекційні |
Алергени грибів, бактерій, вірусів, найпростіших, паразитів. |
