Як відрізнити алергію від псевдоалергії?

зміст

Як відрізнити алергію від псевдоалергії?

Алергія, беззаперечно – сучасне захворювання цивілізації. Це – настільки поширене явище, що всі висипання, інші зміни шкіри, а також тривалий нежить люди звикли списувати на алергію. Втім, не кожне порушення в організмі, що здається вам алергією, насправді, нею є. Щонайменше, тому, що висип та нежить можуть мати інфекційний характер, а замість алергії вас може вразити псевдоалергія. Як відрізнити алергію від псевдоалергії, і якими є стратегії її діагностики та лікування, визначаємо далі.

Псевдоалергія та справжня алергія: ключова відмінність

Псевдоалергія та істинна алергія виникають коли організм реагує різними способами на різні подразники. І хоча ці реакції можуть викликати подібні симптоми, однак вони відрізняються за механізмами розвитку та методами лікування.

Істинна алергія виникає, коли на безпечні речовини, такі як пилок, шерсть домашніх тварин або деякі продукти харчування, зокрема, ті, що містять кислоти, реагує імунна система. Такі реакції передбачають продукцію антитіл у відповідь на певний алерген, тобто, сенсибілізацію до нього, що, як правило, проходить поступово та непомітно для людини. Накопичуючись, ці антитіла в один не дуже прекрасний день стимулюють вихід гістаміну та інших хімічних речовин-медіаторів запалення з клітин імунної системи – мастоцитів. Саме ці речовини, насамперед, це стосується гістаміну, і викликають появу симптомів алергії.

Натомість, псевдоалергія не передбачає продукцію організмом антитіл. Її симптоми виникають, коли синтез гістаміну та інших хімічних речовин в організмі певні речовини, зокрема, кислоти у ферментованих продуктах, викликають безпосередньо, або коли рівні самого гістаміну підвищуються. Це може статися внаслідок вживання певних продуктів харчування, ліків та / або коли у нашому організмі спостерігається порушення метаболізму того гістаміну, який в ньому вже є.

Що викликає псевдоалергію?

Серед найвідоміших причин цього стану – певні форми непереносимості харчових продуктів та лікарських препаратів, коли функцій кишечника або печінки не вистачає, аби розщепити ту чи іншу речовину. Як правило, причиною псевдоалергії або ж непереносимості, є певні лікарські препарати або продукти харчування. Серед перших –

  • антибіотики (поліміксин В),
  • кровозамінники (декстрини),
  • анестетики,
  • міорелаксанти,
  • вітаміни групи В,
  • препарати, що містять бром або йод,
  • рентгеноконтрастні препарати,
  • кальцієві йонофори,
  • протеази (трипсин, хімотрипсин) тощо.

Серед харчових добавок, що викликають появу псевдо-алергічних реакцій, виділяються

  • барвники, такі як хіноліновий жовтий,
  • консерванти,
  • підсилювачі смаку та
  • підсолоджувачі.

Які продукти харчування можуть викликати псевдоалергію?

Серед продуктів харчування, які можуть викликати псевдоалергію

  • ферментовані сири
  • ферментовані і консервовані продукти (квашена капуста, в’ялена шинка, оселедець, сосиски, консервована риба)
  • шпинат
  • томати
  • пивні дріжджі
  • шоколад
  • авокадо
  • какао боби

Ці продукти, їх ще називають вивільнювачами гістаміну або гістамінолібераторами, можуть викликати синтез гістаміну в організмі, що може викликати симптоми, подібні до алергії. Однак, такий стан не є алергією, він може бути наслідком непереносимості гістаміну. Остання виникає тоді, коли в організмі не вистачає ферменту діаміноксидази (ДАО). Цей фермент розщеплює діаміни, такі як гістамін, до відповідних альдегідів. Продуктами окислення останніх є кислоти. ДАО, зазвичай, наявна в клітинах печінки, нирок, мозку та інших тканин. Якщо синтез ДАО знижений, то організм не може метаболізувати той гістамін, який надходить до нього, приміром, з їжею. І виникають симптоми, схожі на алергічні. Втім, це – не справжня алергія, оскільки вона не передбачає продукування антитіл. Це безпосередня реакція на певні речовини.

Які симптоми можуть викликати продукти, що спричиняють псевдоалергію?

Продукти, що викликають псевдоалергію, можуть спричинити ряд симптомів, які дуже схожі на симптоми справжньої алергії. Серед них:

  • висипання на шкірі
  • кропив’янка
  • набряки та почервоніння шкіри
  • свербіж у роті чи горлі
  • біль у шлунку
  • нудота
  • діарея,

адже при псевдоалергії можуть спостерігатися порушення функції травного тракту, зміни рівня кислоти у шлунку. А описані симптоми виникають через вже згаданий вихід гістаміну з клітин-мастоцитів.

Гістамін у крові та тканинах і викликає патологічні процеси, такі як

  • підвищення проникності судин,
  • набряк,
  • запалення,
  • спазм гладенької мускулатури,
  • руйнування клітин.

Інші симптоми, притаманні псевдоалергії – це

  • астматичні напади,
  • головні болі,
  • проблеми з кровообігом та
  • нежить.

Через те, що псевдоалергії не передує фаза сенсибілізації, її прояви можуть виникнути вже тоді, коли ваш організм вперше контактує з певною речовиною.

Вираженість цієї реакції сильно залежить від того, яка кількість причинної речовини знаходиться в організмі. Невеликі кількості спожитої речовини організм, як правило, може переносити без проблем, а от у більших кількостях метаболіт, що є причиною появи реакцій, може призвести до небезпечних для життя станів.

Як правильно діагностувати псевдоалергію та істинну алергію?

Діагностика псевдо-алергічних реакцій може включати визначення рівня ДАО, а також оцінку функціонального стану органів шлунково-кишкового тракту. Щоб діагностувати псевдоалергію, спочатку слід виключити істинну алергію, провівши диференційну діагностику алергії за допомогою, наприклад, шкірних тестів та аналізу крові на наявність антитіл.

Деякі ключові відмінності, за якими можна розрізнити псевдоалергію від істинних алергічних реакцій, є наступними:

  • псевдоалергічні реакції часто розвиваються у дітей старше року і у дорослих.
  • при псевдоалергії реакція на продукт може виникнути при першому контакті, а постійні загострення при повторних контактах з ним, як це відбувається при алергії, можуть бути відсутніми, адже прояви псевдоалергії чітко залежать від кількості продукту, що вживається.
  • перехресні реакції на схожі речовини при псевдоалергії відсутня. Натомість, при справжній алергії може розвинутися реакція при потраплянні в організм алергенів, подібних до причинного.
  • у людей з псевдоалергією, частіше відсутні алергічні захворювання і в родині. При алергії істинній спостерігається чітка спадкова схильність до захворювання.

Ці відмінності можуть допомогти у визначенні, чи є реакція псевдоалергічною чи істинно алергічною. Однак, встановити точний діагноз та розробити план лікування завжди може, виключно, лікар. Особливо – у складних випадках та при сильній вираженості симптомів, які не поліпшуються з часом. Тому так важливо звернутися до лікаря вчасно.

Лікування псевдоалергії, зазвичай, включає уникнення причинних речовин, які викликають симптоми, та прийом антигістамінних препаратів, які блокують запальну функцію гістаміну.

Джерела:

  1. https://dila.ua/innovation/psevdoalergiya.html
  2. https://mikrocement.com.ua/?p=34920
  3. https://xymogen.com.ua/uk/psevdoalergija/
  4. https://uk.healthandmedicineinfo.com/pseudoallergie-J8U
  5. https://allergiy.net/ua/articles/sho-take-psevdoalergiya/
Едем ріно спрей

Едем ріно спрей

Орієнтовна ціна в аптеках*:
Едем Ріно
77.9257 грн.
Забронювати на:
Едем сироп

Едем сироп

Орієнтовна ціна в аптеках*:
Едем сироп 60 мл
70.3241.5 грн.
Забронювати на:
Едем таблетки

Едем таблетки

Орієнтовна ціна в аптеках*:
Едем таблетки №10
53.1148.1 грн.
Забронювати на:

Календар цвітіння дерев та рослин

Інформація є актуальною на Квітень 2024 року
  • Амброзія Амброзія
  • Грястиця збірна Грястиця збірна
  • Ковила Ковила
  • Коноплі Коноплі
  • Кропива дводомна Кропива дводомна
  • Лисохвіст Лисохвіст
  • Лобода Лобода
  • Настінниця Настінниця
  • Полин Полин
  • Амброзія Амброзія
  • Настінниця Настінниця
  • Полин Полин

Питання та відповіді

Що таке аероалергени?

Аероаллергенам називають антигени, які викликають алергічну реакцію, потрапляючи з повітрям в дихальні шляхи. Щоб повітряний алерген надав сенсибілізуючої дії, він повинен міститися в повітрі в значній кількості, його частинки повинні бути відносно дрібними і тривалий час зберігатися у підвішеному стані. Повітряними алергенами бувають пилок рослин, спори грибів, в тому числі цвілевих, продукти тваринного походження (антигени ссавців, комах, кліщів), пил (органічної і неорганічної природи), зрідка - водорості.

У зовнішньому середовищі багато повітряні алергени, наприклад, пилок рослин або спори грибів з'являються лише в певний для кожного з них час року. У великих кількостях кожен з таких антигенів зустрічається епізодично. Однак навколо рясно квітучого дерева концентрація відповідного пилкового алергену може бути дуже високою. Сенсибілізація до пилкових алергенів, як правило, не розвивається, якщо концентрація пилку в повітрі хоча б 2 тижні в році не нижче 1 частки на 50м3. На концентрацію аероаллергенов впливають температура і вологість повітря, швидкість і напрям вітру. З підвищенням температури (тобто зазвичай в середині дня) виділення пилку рослинами і спор грибами посилюється. Концентрація в повітрі спор багатьох грибів і пилку деяких видів рослин (наприклад, амброзії) зростає при високій вологості повітря. Зазвичай концентрація аероаллергенов збільшується при швидкості вітру близько 24 км / год (6,6 м / сек). При подальшому зростанні швидкості вітру концентрація алергенів падає. Чим менше аерозольні частинки, що містять алерген, тим довше вони залишаються в підвішеному стані, проте на стійкість аерозолю впливає і форма пилкових зерен.

Чи викликає алергію пух з насіння тополі?

Особи, які вважають, що вони страждають алергією до тополиного пуху (пуху тополі тригранного - Populus deltoides), насправді зазвичай сенсибілізовані пилком злаків. У багатьох областях розсіювання насіння тополі збігається за часом з піком утворення пилку у злакових трав. Тополя же цвіте набагато раніше, навесні. Пилок його неозброєним оком не видно.

Чи є мікрокліщі комахами?

Мікрокліщі домашнього пилу є представниками класу павукоподібних (Arachnoidea), що включає павуків і кліщів, і до комах не належать. Розглядати їх можна тільки за допомогою мікроскопа під малим збільшенням. Мікрокліщі видів Dermatophagoides pteronyssinis, Dermatophagoides farina і Euroglyphus maynei відносяться до сімейства Pyroglyphidae. У Флориді і Бразилії зустрічається тропічний мікрокліщ Blomia tropicalis. У сімейство Pyroglyphidae входять ще зернові кліщі, також здатні викликати алергію.

Як визначити концентрацію пилку?

Раніше концентрацію пилку визначали гравітаційним методом за допомогою предметних стекол, змочених гліцерином. Тримач для таких стекол (пробозабірник Дарема) був прийнятий в 40-х роках як стандартний пристрій для вимірювання концентрації пилку в повітрі. Завдяки його простоті, дешевизні і надійності, їм користувалися багато років. Однак через залежність результатів вимірювання від швидкості і напряму вітру і нерівномірності розподілу аерозольних часток в турбулентних повітряних потоках, згодом перейшли до сучасних об'емометрічним методам. Аспіраційні і ручні ротаційні пробозаборники дають при визначенні концентрації в повітрі пилкових зерен і спор грибів порівнянні результати. Аспіраційні пробозаборники використовуються для визначення концентрації життєздатних і нежиттєздатних спор і пилку в повітрі, особливо в закритих приміщеннях. Ручні ротаційні пробозаборники зручні тим, що на результати їх вимірювань не впливає напрямок вітру і майже не впливає швидкість повітряних потоків <24 км / год (6,6 м / сек). Дрібні спори легше відхиляються від прямого напрямку, тому рідше вдаряються об поперечини пастки. Обидва методи дають корисну інформацію.

Чи часто спостерігаються полінози, пов’язані з пилком дерев?

Сезон цвітіння дерев в більшості кліматичних зон коротше, ніж сезон цвітіння трав, і пов'язані з пилком дерев полінози зустрічаються рідше. У Північній Америці і Європі дерева цвітуть ранньою весною, раніше, ніж злаки та інші трави. Перехресні реакції алергени пилку дерев викликають значно рідше, ніж алергени пилку трав. В основному джерелами рясного утворення пилку бувають покритонасінні дерева (береза, в'яз, клен, ясен, вільха, ліщина, дуб). Покритонасінні включают два підкласу Monocotyledonae (в нього входять злаки) і Dicotyledonae (в нього входять квітучі рослини, листяні дерева, інші види трав).