Як алергія пов'язана з кишечником?

Алергія може стати причиною низки інших захворювань. При цьому, одним з органів, який суттєво потерпає внаслідок алергії, є шлунково-кишковий тракт.

Гастроентерити, синдром подразненого кишечника, стоматити, рефлюксна хвороба… це лише неповний список можливих хвороб, які розвиваються на фоні алергії чи передують їй. 

Основним фактором, який пов’язує шлунково-кишкові розлади з харчовою алергією, є те, що більшість імунних клітин концентрується в кишечнику. Клітини, що виробляють антитіла для нейтралізації алергенів, яких вони сприймають як загрозу, також у великій кількості знаходяться в кишечнику. Враховуючи те, що їжа містить багато речовин, які можуть викликати імунну відповідь, травний тракт є типовим місцем для розвитку алергії.

Так само доведено, що пацієнти з алергією на пилок берези мають явні ознаки тривалого алергічного запалення слизової оболонки кишечника, яке посилюється в сезон пилку. 

Оральний алергічний синдром

Оральний алергійний синдром або синдром оральної алергії (СОА) – це сукупність симптомів, що проявляються в ротовій порожнині і з’являються у хворих на поліноз після вживання певних фруктів і овочів. Це один з найпоширеніших зв'язків між алергією та симптомами з боку травної системи.

Є дані, що на СОА страждають близько 8% дітей і 5% дорослих з інгаляційною алергією. Як уже зазначалось, найчастіше СОА мають люди з алергією до пилку берези. Через подібність головного алергену цього пилку до алергенів харчових продуктів, симптоми можуть з'являтися після вживання яблука, вишні, груші, а також селери, моркви, фундуку, сої або арахісу. 

Для цього стану характерні такі симптоми як набряк, свербіж, почервоніння та/або печіння слизової оболонки ротової порожнини та горла. 

Проте, у 2-10% пацієнтів з СОА на додачу до згаданих місцевих симптомів можуть виникати також системні реакції з боку інших органів, а у 1,7 % може розвинутися анафілактичний шок.

Вважається, що на потенційну вірогідність розвитку системних реакцій може вказувати поява симптомів СОА після вживання варених або печених овочів чи фруктів. Адже більшість людей з СОА можуть переносити продукти, які піддаються термічній обробці.

Синдром подразненого кишечника

Ще одним поширеним станом, тісно пов'язаним з розвитком алергії, є синдром подразненого кишечника (СПК).

Під цим захворюванням, як правило, мають на увазі групу шлунково-кишкових симптомів, які, зазвичай, проявляються разом. Впізнати СПК, наприклад, можна за періодичними болями в животі чи дискомфортом через нерегулярність випорожнень. 

За різними оцінками від цього стану можуть потерпати 5,2–22% населення світу. З них 5–50% можуть також мати недіагностовану харчову алергію.

Дослідження 2015 року показало, що серед 512 хворих з синдромом подразненого кишечника, частка пацієнтів з харчовою алергією складала 43,5%. 

Дослідження 2006 року вказує на те, що 70% хворих з СПК мали симптоми, пов'язані з їжею, і що у 62% з них симптоматика захворювання покращилась після виключення чи зменшення вживання певних продуктів. 

У 2008 році науковці запропонували термін «атопічний СПК» для опису нового підтипу СПК, пов’язаного з алергічними захворюваннями. Вони повідомили, що поширеність СПК, порівняно із загальною популяцією, була значно вищою у пацієнтів з алергічним ринітом та алергічним дерматитом. За деякими оцінками – в 2,67 та 3,2 рази відповідно. Хоча ці цифри можуть варіювати. Наприклад, тайванське дослідження показало, що діти з алергічним дерматитом мають в 1,45 рази вищий ризик розвитку синдрому подразненого кишечника ніж діти без.

Інші дослідження також вказують на прямий зв'язок між СПК та важкістю прояву алергічних реакцій, а також між СПК та якістю повітря. Зокрема, за результатами ще одного тайванського дослідження (254 207 дітей молодше 18 років) кількість вперше діагностованих випадків СПК напряму пов'язана зі збільшенням концентрації в повітрі монооксиду вуглецю, неметанових вуглеводнів, діоксиду азоту та метану – звичайних складників міського смогу.

А у мета-аналізі 12 когортних досліджень в Європі та Північній Америці виявлено, що підвищений вплив діоксиду азоту та твердих частинок асоціюється зі збільшенням захворюваності на астму.

За результатами іншого дослідження виявлено, що чим більше алергічних проблем має дитина до 12 років (наприклад, астма, риніт, екзема та харчова алергія), тим більший у неї ризик виникнення болю у животі.

Одним із факторів, який може пояснювати зв'язок між алергією та кишково-шлунковими проблемами, є кишкова мікробіота.

Відомо, що у пацієнтів із СПК та алергічними захворюваннями спостерігаються зміни в складі мікробіому кишечника, включаючи збільшення кількості бактерій Firmicutes та зниження кількості Bacteroides зі зменшенням представників роду Bifidobacterium. Зокрема, Bifidobacterium longum були виявлені лише у 11,1% дітей з алергією у порівнянні з 30,3% здорових дітей.

Рецидивуючий афтозний стоматит (РАС)

Це захворювання слизової оболонки ротової порожнини, що полягає в періодичному виникненні ерозій, оточених запаленою слизовою оболонкою. Це досить поширене захворювання. Наприклад, в Польщі його можуть мати 11–30% населення.

Як припускається, на утворення афт впливають генетичні фактори, стрес, травми, бактерії, віруси, гормональні порушення, а також нестача мікроелементів заліза (Fe), цинку (Zn) та селену (Se) і дефіцит вітамінів групи В, зокрема B12 і фолієвої кислоти. Спричинити афтозний стоматит також можуть захворювання травного тракту, зокрема, целіакія, хвороба Крона, виразковий коліт, хвороба Бехчета та харчова алергія (переважно на молоко, горіхи, помідори, цитрусові та каву).

Наприклад, у шведському дослідженні з 27 пацієнтів з рецидивуючим афтозним стоматитом харчову алергію виявили у 12. 

Турецьке дослідження 2007 року за участю 27 пацієнтів показало, що харчова алергія може бути причиною 35–50% випадків афт, а покращення після елімінаційної дієти спостерігалось у 25–75% пацієнтів. 

У китайському дослідженні, опублікованому в 2017 році, серед 128 пацієнтів із тяжким афтозним стоматитом 17 (13,3%) мали харчову алергію. При цьому, найпоширенішими алергенами були молоко, яйця, морепродукти, пшеничне борошно, риба та соя. 

Рефлюксна хвороба через алергічні причини

Рефлюксна хвороба – це викид шлункового вмісту в стравохід, що викликає неприємні симптоми та специфічні ускладнення. 

Розрізняють первинний рефлюкс, який виникає через вроджені порушення будови нижнього стравохідного сфінктера, та вторинний. Останній пов'язаний із системними захворюваннями, включаючи харчову алергію.

Вважається, що від рефлюксної хвороби потерпають 3-10% населення світу.

Зв’язок між рефлюксною хворобою та харчовою алергією особливо помітний серед дітей до 3 років і оцінюється в цій групі приблизно в 40%. 

Основним алергеном, який може провокувати появу рефлюксної хвороби, є білок коров'ячого молока. Але реально діагностувати це захворювання може бути проблематично саме через подібність його симптомів до симптомів алергії на молоко.

Алергічні реакції з боку шлунка

Від цієї проблеми найчастіше потерпають діти раннього віку, а основною причиною є уже згадане коров'яче молоко.

Такі алергічні реакції можуть вражати близько 1% малюків і протікати у вигляді гострих або хронічних запальних станів.

Гостра алергічна реакція слизової оболонки шлунка зазвичай викликається алергенами коров’ячого молока і курячих яєць. Через кілька хвилин після прийому алергенної їжі посилюється рухова активність шлунка, з’являються сильні скорочувальні болі в животі, блювота. Потім розвивається набряк і закладеність слизової оболонки, з’являються кров’янисті петехії, внаслідок чого розвивається запалення, яке вражає, зокрема, антральний відділ шлунка.

Якщо захворювання переходить в хронічну форму, симптомів, характерних для алергічного фону, як правило, не спостерігається. Натомість можуть надокучати відчуття переповненості, метеоризм, болі у животі, втрата апетиту та порушенням випорожнення.

Ацидофільний гастроентерит

Це досить рідкісне захворювання, яке дуже часто протікає з супутніми алергічними проблемами.

Наприклад, 50–75% пацієнтів з таким діагнозом мають наявні ознаки атопії. А 90 % відмічають зменшення симптомів після елімінаційної дієти та/або усунення їх в результаті стероїдної терапії.

Частота цього захворювання оцінюється в 1–10 випадків на 100 тис пацієнтів.

Характерними ознаками ацидофільного гастроентериту є наявність шлунково-кишкових симптомів, еозинофільних інфільтратів у шлунково-кишковому тракті, периферичної еозинофілії. При цьому патологічного ураження інших органів не спостерігається.

Еозинофільний езофагіт, гастроентерит та коліт

Еозинофільний езофагіт розглядається як специфічна форма харчової алергії. За останні 30 років поширеність цього захворювання зросла в десять разів.

У маленьких дітей хвороба проявляється проблемами з годуванням та ростом, у дітей старшого віку та дорослих домінують порушення ковтання та епізоди затиснення їжі. Діагноз ґрунтується на гістологічному дослідженні слизової стравоходу.

Еозинофільний езофагіт лікують за допомогою елімінаційної дієти та фармакотерапії.

Еозинофільний гастроентерит – надзвичайно рідкісне захворювання, яке вражає як дорослих, так і дітей. Частота його виникнення оцінюється приблизно в 1 випадок на 100 тисяч пацієнтів. 

Ознаками еозинофільного гастроентериту, які виникають майже у половини хворих, є біль в животі, блювота та діарея. У двох третин пацієнтів спостерігається еозинофілія – підвищений рівень еозинофілів у крові. 

У дітей еозинофільний гастроентерит тісно пов’язаний з харчовою алергією, а супутні атопічні захворювання або сімейний анамнез алергії виявляють у 50-70% випадків.

Еозинофільний коліт – ще одна рідкісна хвороба. Від неї найчастіше потерпають діти. Наприклад, в немовлят цей вид коліту найчастіше індукується алергічною реакцією, що залежить від білка коров’ячого молока або сої, хоча описані випадки також серед дітей, які перебувають на виключно грудному вигодовуванні.

Лікування ЕК залежить від віку пацієнта. Зазвичай у дітей достатньо виключити з раціону причинний алергенний фактор (білок коров’ячого молока або продукти з вмістом сої) і це призведе до усунення клінічних симптомів протягом 72 год.

 

Джерела інформації:

1.https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7509906/

2.https://www.thermofisher.com/diagnostic-education/patient/wo/en/allergy-symptoms/digestive-symptoms.html

3.https://www.karger.com/Article/FullText/503629

4.https://www.gastrojournal.org/article/S0016-5085(04)01405-2/fulltext

5.https://ctajournal.biomedcentral.com/articles/10.1186/2045-7022-4-19

6.https://www.wakemed.org/wakemed-physician-practices/specialties/pediatric-gastroenterology/conditions-we-treat/allergic-gastrointestinal-disorders

7.https://www.medscape.com/viewarticle/708187

8.https://www.sciencedirect.com/topics/medicine-and-dentistry/eosinophilic-gastritis

Цей розділ сайту містить професійну спеціалізовану інформацію про препарати, властивості, способи застосування, протипоказання, призначену виключно для дипломованих медичних спеціалістів.

Підпишіться на нові статті про алергію та її лікування!