Значення моніторингу алергенів
Коротко відповісти на це питання можна так: за допомогою моніторингу. Він передбачає постійний контроль вченими змін концентрацій повітряних алергенів. На більшості станцій моніторингу світу рівень алергенного пилку у повітрі визначається за допомогою волюметричних приладів. Вони прокачують через себе певний об’єм повітря за хвилину часу. Разом із повітрям до приладу засмоктуються й ті частинки, які в ньому знаходяться. У тому числі – алергенний пилок, спори грибів, які також можуть викликати алергію. І, звичайно, бруд, якого у довкіллі стає дедалі більше. Особливо – у забруднених транспортом та промисловістю містах.
Специфіка роботи волюметричних приладів
Все те, що потрапило у прилад разом із повітрям, осідає всередині нього на прозору плівку, вкриту спеціальною клейкою сумішшю. Плівка нанесена на барабан, який повільно, зі швидкістю 2 мм на годину, обертається всередині приладу. Один оберт барабан робить за тиждень. Відтак, раз на тиждень вчені замінюють касету із барабаном, вставляючи на місце відпрацьованої плівки нову. Потім плівка, знята із приладу, розрізається на 7 частин. Кожна з них відповідає одній добі моніторингу. Аналізуючи плівку під мікроскопом, вчені підраховують кількість кожного виду часток, що на ній осіли. Потім, враховуючи швидкість руху повітря через прилад, визначають концентрацію пилку та спор у повітрі.
А швидкість, з якою повітря прокачується через прилад, становить 10 л за хвилину. Вона відповідає швидкості руху повітря у легенях людини. І єдина відмінність між легенями та приладом, це рівень, відносна висота, на якій вони працюють: прилади встановлюють на даху, а люди вдихають повітря просто над рівнем землі. Вважається, що тут воно є більш забрудненим пилом. А от алергени краще вловлювати на висоті. Адже так до приладу простіше потрапляє пилок дерев. А також залітають ті алергени, які переносяться на великі відстані потоками повітря. Тому й вважається, що один прилад може обслуговувати територію радіусом у 40 км.
Європейська Аероалергенна Мережа
Втім, звичайно, для надання людям якісної інформації про склад алергенів у повітрі одного приладу замало. І в Європі вони об’єднуються до Європейської аероалергенної мережі (European Aeroallergen Network, EAN). Вона включає більше 600 станцій моніторингу пилку, розташованих на території континента. Найбільше таких у Європі Західній. Зокрема, у Німеччині, Іспанії, Італії та Швейцарії. А от в Україні станцій, включених до європейської мережі, всього дві. І знаходяться вони й постійно працюють у Вінниці та Запоріжжі. Працює пост, що моніторить повітря на вміст алергенів, й у Києві.
Але мала кількість станцій в країні –це невелика біда. Найголовніше, що вони є, і що вони дають змогу постійно отримувати інформацію про час появи та концентрації у повітрі небезпечного пилку. А от завдяки науковим та клінічним дослідженням, що проводились у різних містах країни, окремі дані щодо вмісту алергенного пилку та спор грибів відомі і для інших міст України. Зокрема, для Одеси, Полтави, Донецька, Дніпра, Харкова, Кривого Рогу та Сімферополя.
Всі вони занесені до EAN. Там і поточні, і історичні дані обробляє система SILAM. Вона розроблена фінськими вченими для моделювання зміни вмісту забруднюючих речовин у повітрі. У тому числі – й алергенного пилку. Використовуючи українські дані, система дозволяє прогнозувати у погодинному режимі появу алергенів й у повітрі України. Адже ми є частиною Європейського континенту. Тому моделювання концентрацій алергенів із застосуванням усіх наявних у EAN даних, є доволі точним. І завдяки тому, що система об’єднує щонайбільше станцій Європи, включаючи й українські, рівень алергенів завжди відомий і жителям нашої країни. Його можна відслідковувати на сайті EAN: https://www.polleninfo.org/UA/ua/prognose/prognosekarten/silam.html
Але для того, щоб проводити таке моделювання, наразі, система використовує історичні дані. Тобто, дані минулих періодів. Порівнюючи їх з поточними даними погоди, клімату та вегетаційного періоду рослин, система й прогнозує концентрації пилку наперед для тих же сезонів та клімато-погодних умов.
Втім, світ змінюється, а разом з ним не стоїть на місці і наука. І в світі, зокрема, у Європі, вже почали з’являтися станції автоматичного моніторингу пилку. Вони дозволяють визначати зміни концентрацій алергенів у режимі реального часу. Такі вже працюють у Швейцарії, Франції, Словаччині та у Німеччині. Отримані такими станціями дані потрапляють у Інтернет майже одразу після того, як вони були згенеровані приладами. І українські вчені мають сподівання, що невдовзі такі станції з’являться й в Україні. А разом з їх появою моніторинг алергенів в атмосфері стане ще точнішим.
Джерела інформації:
- https://allergy.org.ua/alergoprognoz/
- https://www.polleninfo.org/UA/ua/prognose/prognosekarten/silam.html
- https://www.polleninfo.org/UA/ua.html
- http://ecoj.dea.kiev.ua/archives/2018/3/10.pdf
- http://www.ifp.kiev.ua/doc/journals/aa/02/pdf02-2/61.pdf
- Питання та відповіді
- Інформація для Фахівців
Чи можна попередити харчові алергічні реакції?
Неясно, чи можна попередити такі реакції в осіб з обтяженим сімейним анамнезом (при наявності атопії в обох батьків, важкого атопічного дерматиту та харчової алергії у братів і сестер), але доведено, що, дотримуючись певних обмежень в харчуванні, можна уповільнити розвиток алергічних захворювань і зменшити їх тяжкість.
А) вважають, що вагітним в останньому триместрі не слід вживати в їжу арахіс, фундук, креветки і рибу, а годуючим матерям - коров'яче молоко, арахіс, фундук, креветки і рибу.
Б) бажано грудне вигодовування протягом першого року життя.
В) для змішаного і штучного вигодовування кращі гіпоалергенні суміші на основі гідролізатів білка.
Г) густу їжу (прикорм) не дають до 6 місяців.
Д) коров'яче молоко і яйця не дають до 1 року.
Е) такі продукти, як арахіс, фундук, ракоподібні і рибу слід вводити в раціон після 2 років, а краще пізніше.
Чи треба при алергії до арахісу виключати з раціону всі бобові?
Ні. Алергія до інших бобовим у осіб, що мали алергічні реакції на арахіс, навіть важкі, зустрічаються рідко. Тільки у 5% хворих одночасно спостерігається клінічно виражена алергія різної тяжкості ще до 1 - 2 видам бобів. Однак особи з алергією до арахісу дуже часто дають позитивні шкірні проби або радіоаллергосорбентний тест з іншими бобовими, навіть якщо в якості продукту харчування вони переносяться добре.
Що таке синдром харчової алергії?
Синдромом харчової алергії називають свербіж, подразнення і легкий відсік слизової рота і губ як прояв алергічної реакції негайного типу на свіжі фрукти та овочі. З визначення ясно, що сам по собі він для життя не є небезпечним. Однак з нього може початися загальна алергічна реакція негайного типу.
Для синдрому харчової алергії характерно те, що його причиною бувають тільки свіжі, не піддані термічній обробці фрукти і овочі, так як синдром викликається термолабільними алергенами. Наприклад, хворий без шкоди для себе їсть суп з селерою, але не виносить селери в свіжому вигляді. Крім того, цей синдром виявляє тісний зв'язок зі специфічними пилковими алергенами. Встановлено, що алергени деяких фруктів і овочів і поширених видів пилку викликають перехресні реакції. При цьому визначення специфічних IgE in vitro і скарифікаційні шкірні проби з наявними у продажу алергенами овочів і фруктів дають негативні результати. Якщо ж скарифікаційну пробу виконати голкою, якою попередньо вкололи стиглий овоч чи фрукт, розвинеться негайна позитивна реакція. Таку скарифікаційну пробу називають «подвійний укол». Описано поліпшення у хворого з синдромом харчової алергії після десенсибілізації з приводу супутнього полінозу.
Цей розділ сайту містить професійну спеціалізовану інформацію про препарати, властивості, способи застосування, протипоказання, призначену виключно для дипломованих медичних спеціалістів.