Атопічний дерматит

Атопія ‒ це особливий тип алергічної гіперчутливості, який пов’язаний з астмою, полінозом та хронічним ураженням шкіри ‒ дерматитом. У свою чергу - атопічний дерматит або АД ‒ поширене, часто стійке шкірне захворювання, яке вражає великий відсоток населення земної кулі.

При такому стані шкіра відрізняється особливою сухістю, а свербіж буває настільки надокучливим, що може навіть заважати нормальному сну.

Цю хворобу часто називають екземою, хоча остання насправді характеризує більш широку групу шкірних захворювань, тоді як приставка "атопічний" вказує на алергічну складову проблеми.

Зазвичай, АД вперше проявляється в дитячому віці, найчастіше виникаючи у немовлят.

Є дані, що близько 10% усіх немовлят та дітей раннього віку відчувають симптоми АД. Якщо взяти всіх пацієнтів з атопічним дерматитом, то виявиться, що 65% з них зіткнулись з цією хворобою на першому році життя, а у 90% симптоми розвинулися до 5 років.

Початок хвороби після 30 років є рідкістю.

На щастя, прояви АД суттєво зменшуються з часом: частина хворих може перерости цю проблему вже у підлітковому віці. Але приблизно 60% немовлят з атопією продовжують мати один або кілька симптомів АД навіть після досягнення ними повноліття.

Приблизно кожна третя дитина з атопічним дерматитом має середньотяжку та важку форму хвороби.

Причини АД

Від 10 до 20% усіх звернень до дерматолога пов'язані саме з цією проблемою шкіри. Критерії, які дозволяють лікареві поставити діагноз "атопічний дерматит", включають типову появу і розподіл висипу, а також сімейну історію алергії, астми та / або полінозу.

Схильність до атопічного дерматиту передається у спадок.

Більш схильні до такого захворювання також люди, які живуть у міських районах та в кліматі із низькою вологістю.

Також є докази того, що люди з АД мають ушкоджений чи знижений шкірний бар'єр. В результаті, їх шкіра стає більш сухою, швидше втрачає вологу та легше запалюється через різні подразники. Все це призводить до розвитку червоних, сверблячих висипань.

Є ряд факторів, які можуть підвищувати ризик виникнення симптомів АД. До них відносять:

  • Тривалий прийом гарячого душу чи ванної
  • дряпання/розчухування
  • надмірне потовиділення
  • тепло
  • холодна суха погода
  • мило, миючі та засоби для чищення
  • вовна та синтетичні тканини
  • фізичні подразники (бруд, пісок, дим)
  • алергени (пилок, пиловий кліщ, їжа)
  • фізичні вправи
  • стрес.

Якщо лікар підозрює, що причиною висипу є харчова алергія, щоб підтвердити чи виключити таку причину, знадобиться ведення харчового щоденника, в якому зазначається уся їжа, яка вживається, та будь-яка реакція на неї. Продукт, після якого симптоми виникають чи посилюються, принаймні на два тижні усувається з меню, щоб подивитися чи покращиться симптоматика за цей час.

Симптоми АД

Основним симптомом АД є суха, свербляча шкіра, яка часто покривається червоним висипом.

Залежно від віку, АД може проявлятися по-різному.

Симптоми у немовлят можуть бути наступними:
  • суха, свербляча, луската шкіра
  • висип на шкірі голови або щоках
  • висип, який може ставати пухирчастим та виділяти прозору рідину

 

Через свербіж шкіри немовлята можуть мати проблеми зі сном та ризикують отримати шкірні інфекції через ненавмисне розчухування і подразнення шкіри.

АД у немовлят починається, зазвичай, у віці від 6 до 12 тижнів. Спочатку висипка може з’являтися навколо щік і підборіддя і нагадує плями, які згодом можуть перерости в червону, лускату та навіть у шкіру, що мокне.

Після того, як малюк починає повзати, також можуть бути уражені відкриті ділянки, такі як коліна і лікті.

У багатьох немовлят з досягненням 18 місяців стан може покращитися, хоча це не означає, що хвороба відступила назавжди. В майбутньому такі діти залишаються в групі ризику виникнення АД чи екземи рук.

У старших дітей симптоми АД можуть включати:
  • висип на складках ліктів, колін або в обох цих місцях
  • лускаті ділянки шкіри в місці висипу
  • світлі або потемнілі плями на шкірі
  • груба суха та луската шкіра
  • висипання на шиї і обличчі, особливо – навколо очей.

Важкі випадки АД можуть вплинути на ріст дитини, яка може бути нижчою за своїх однолітків.

Буває, що на кілька місяців, а то й років хвороба відступає, а потім повертається знову. Трапляється також, що після статевого дозрівання АД може зникнути назавжди. Але у частини дітей, як ми вже писали, він збережеться і в дорослому віці.

Симптоми у дорослих можуть включати:
  • сухість шкіри
  • сверблячий висип
  • появу знебарвленої шкіри, яка легко подразнюється

 

У деяких дорослих можуть уражатися тільки руки або ноги, шкіра на яких стає сухою, свербить, червоніє і тріскається.

Симптоми можуть бути сильно вираженими, погано впливати на якість сну. Дорослі з АД також мають схильність до розвитку подразнюючого контактного дерматиту. А, надто – якщо вони займаються професіями, які передбачають часте змочування чи миття рук.

У деяких людей виникає висип навколо сосків та розвивається катаракта, яку важко виявити. Тому сімейний лікар або дерматолог чи алерголог, який вас веде, можуть рекомендувати періодичні візити до окуліста.

У деяких людей з АД може розвиватися додаткова складка шкіри під очима, яка називається атопічною складкою або складкою Денні-Моргана. Інші люди можуть мати гіперпігментовані повіки. Це означає, що шкіра на повіках темніє від запалення або полінозу (алергічні блискітки).

 

Лікування АД

Лікування АД на сьогодні зводиться до пом'якшення симптомів свербежу і дискомфорту.

Зменшити симптоматику захворювання можна по-різному, починаючи від безрецептурних засобів догляду за шкірою, закінчуючи зміною способу життя.

Найкращий профілактичний захід ‒ зволоження шкіри. Це покращує функцію шкірного бар’єру. Здоровіша шкіра буде запалюватися рідше і забезпечить кращий бар’єр проти алергенів та подразників.

Купання та нанесення зволожуючого крему після водних процедур ‒ найпростіший спосіб зволоження шкіри.

Для лікування АД у немовлят та дітей можна спробувати наступне:
  • Теплі ванночки.
  • Нанесення засобу по догляду за шкірою після купання.
  • Регулярне обрізання нігтів 
  • М’які бавовняні тканини замість синтетики.
  • Антигістамінні препарати, щоб забезпечити зменшення зуду і зменшити кількість подряпин вночі
  • Не перегрівайте дитину, щоб вона не пітніла.
  • Зволожуйте повітря в кімнаті.

Призначити конкретне лікування може сімейний лікар або дерматолог чи алерголог.

Інші запальні процеси шкіри

Не АД єдиним…

Не усі проблеми зі шкірою ‒ це АД. Розрізняють інші запальні процеси шкіри. Зокрема, це можуть бути наступні стани.

Контактна екзема – локалізована реакція, що включає почервоніння, свербіж та печіння, що виникають, коли шкіра потрапила в прямий контакт із подразником, таким як кислота, миючий засіб чи інша хімічна речовина.

Алергічна контактна екзема або алергічний контактний дерматит ‒ спричиняє почервоніння та свербіж, коли шкіра контактує з речовиною, яку імунна система визнає чужорідною. Наприклад, це можуть бути борщівник, нікель (у біжутерії), певні хімічні речовини або антибіотики в кремах та лосьйонах.

Себорейна екзема (її також називають себорейним дерматитом або себореєю) ‒ дуже поширена форма легкого запалення шкіри, яка являє собою жовтуваті, жирні, лускаті ділянки на шкірі голови, обличчі, вухах та інколи на інших частинах тіла. Часто її ще називають лупою дорослих або молочними скоринками чи тім'яничкою у немовлят.

Буває навіть мікробна (ексудативна) чи монетоподібна екзема ‒  поодинокі плями подразненої і сверблячої шкіри у формі монет. Найчастіше зустрічаються на руках і гомілках.

Крім того, розрізняють симплексний хронічний лишай (локалізований нейродерматит) ‒ дерматит, локалізований на певній анатомічній ділянці, викликаний тривалим розтиранням або дряпанням шкіри. Основною причиною може бути чутливість або подразнення, що спричиняє каскад повторних циклів свербіння та дряпання. Цей стан має певну схожість з мозолями, і минає, якщо пацієнт перестане зачіпати проблемну ділянку.

Стазовий дерматит ‒ подразнення шкіри на гомілці, як правило, пов’язане з проблемами кровообігу та закупорюванням вен ніг. Таке захворювання може характеризуватися більш темною пігментацію шкіри, світло-коричневого або фіолетово-червоного кольору. Іноді це більше помітно в ногах з варикозним розширенням вен.

Дисгідротична екзема або помфолікс ‒ подразнення шкіри, як правило, на долонях рук, рідше ‒ на підошві стоп, що характеризуються чіткими, дуже глибоко розташованими пухирями, які сверблять і печуть.

Ксеротична екзема ‒  ділянки дуже сухої шкіри, які найчастіше виникають на гомілках літніх людей.

Негайно звертайтесь до лікаря, якщо шкіра має ознаки ураження, особливо ‒ інфекційного. А саме, якщо ви відчуваєте біль та бачите

  • набряк, запалення або почервоніння навколо висипу;
  • червоні прожилки, що відходять від висипу;
  • виділення зі шкіри;
  • відчуваєте лихоманку.

Джерела інформації:

  1. https://www.nhs.uk/conditions/atopic-eczema/
  2. https://www.healthline.com/health/skin/eczema?slot_pos=article_1&utm_source=Sailthru%20Email&utm_medium=Email&utm_campaign=allergies&utm_content=2020-01-07&apid=29349571#diagnosis 
  3. https://www.healthline.com/health/atopic-dermatitis/what-is-atopic-dermatitis#1
  4. https://www.medicinenet.com/atopic_dermatitis/article.htm
  5. https://www.mayoclinic.org/diseases-conditions/atopic-dermatitis-eczema/symptoms-causes/syc-20353273

Цей розділ сайту містить професійну спеціалізовану інформацію про препарати, властивості, способи застосування, протипоказання, призначену виключно для дипломованих медичних спеціалістів.

Підпишіться на нові статті про алергію та її лікування!