- Причини алергії
- Симптоми
Отже, чутливість до яблук — харчова алергія, розвиток якої включає реакції імунної системи з утворенням антитіл – специфічних імуноглобулінів Е (IgE). Хвороба викликається білками, що містяться в плодах.
Така алергія нерідко дається взнаки у пацієнтів з полінозом — ранньої весни, коли починають цвісти та викидати алергенний пилок береза, ліщина й вільха.
У країнах Середземномор'я — Іспанії, Італії, Греції — де не ростуть названі дерева родини березових і, відповідно, відсутній вплив їхнього пилку, фактором алергії на яблука може стати перехресна реакція. Вона можлива з пилком злаків, але найчастіший варіант — реактивність з білками інших фруктів.
Зазвичай алергії на яблуко, викликаній пилком, передує розвиток полінозу. Він з'являється в дитинстві -— у віці від 5 до 15 років. І алергія до яблук, відповідно, розвивається в підлітковому віці або пізніше.
Без лікування алергія на пилок берези зазвичай не проходить з дорослішанням людини, і тому алергія на яблуко — теж на все життя.
Якщо ж алергії на яблука передує чутливість до фруктів, такий тип алергії зазвичай теж розвивається в роки статевого дозрівання.
Лікування алергії на яблука
Кращими профілактичними заходами [3] для запобігання симптомам алергії є відмова від продуктів, які її провокують. Слабкі місцеві контактні реакції, обмежені ротом і губами, можна лікувати антигістамінними засобами. А в більшості випадків симптоми оральної алергії минають самі протягом декількох хвилин.
Хворим з такими алергічними проявами рекомендується в першу чергу уникати вживання свіжих яблук. Більшість з них може вживати цей фрукт після термічної обробки.
Деякі дослідники виявили сприятливий, але тимчасовий ефект імунотерапії хворих з алергією на яблуко пилком берези. Але через три роки після припинення імунотерапії 50 % пацієнтів знову реагували на цей фрукт.
Жителям середземноморських країн загрожують більш серйозні реакції через те, що їх алергія зазвичай провокується білком LTP. Таким хворим слід уникати і свіжих, і оброблених яблук та інших продуктів, які їх містять в будь-якому вигляді: соків, джемів, випічки, ароматизаторів.
А ще — уважно читати етикетки на продуктах, куплених в магазині. Пацієнти, у яких відзначені випадки анафілаксії, обов'язково повинні мати при собі адреналін (епіпен).
Супутні алергени
Важливо пам'ятати про перехресну реактивність та уникати супутніх алергенів.
Хворі з синдромом «береза—яблуко» нерідко чутливі не тільки до персиків, а й до:
- груш,
- вишень,
- абрикосів,
- слив та полуниці,
- рідше — до горіхів (найчастіше до фундуку, меншою мірою — до мигдалю і волоських горіхів).
Така реакція на фрукти й горіхи спостерігається тільки в районах, що піддаються впливу пилку берези, вільхи та ліщини.
У середземноморському регіоні до небезпечних можуть додаватися й інші фрукти: виноград, дині, нектарини та апельсини.
Більшість людей, які страждають алергією на яблука, протягом 5—15 хвилин після того, як спробували фрукт або навіть під час його жування і ковтання відчувають свербіж в губах, в роті і в горлі, а ще відзначають почервоніння і набряк губ.
Як правило, всі ці симптоми зникають в проміжок часу від 15 хвилин до години. Таку реакцію називають синдромом оральної алергії.
Основні симптоми алергії на яблука охоплюють:
- свербіж в горлі та /або в роті;
- набряклість губ та /або горла;
- дискомфорт в шлунку та судоми;
- висип або кропив'янку;
- діарею.
Деякі пацієнти мають важчі реакції — різні ураження шкіри, судин, шлунково-кишкового тракту.
Дихальні шляхи уражаються рідше, але можуть спостерігатися:
- свербіж носа;
- чхання;
- нежить (риніт) і /або кашель;
- відчуття стиснення у грудній клітці;
- хрипи і задишка (бронхіальна астма).
У окремих хворих чутливість до білків яблук може викликати розвиток генералізованих реакцій, що вражають шкіру та інші органи. Цей небезпечний для життя стан називається анафілаксією.
На щастя, тільки в невеликої частини пацієнтів анафілаксія супроводжується зниженням артеріального тиску (гіпотонією). Така найбільш важка і загрозлива для життя алергічна реакція відома як анафілактичний шок.
Вважається, що до сильніших алергічних проявів частіше схильні ті хворі, чия недуга викликана первинною сенсибілізацією до персика [2]. Тоді як у випадку з березою алергени легко руйнуються при перетравлюванні й, таким чином, здатні викликати виключно місцеві контактні реакції — в роті та в горлі.
При цьому в середземноморському регіоні, де алергія обумовлюється LTP-білками, у більшості пацієнтів фіксується оральна симптоматика. Проте більш ніж у третини таких хворих можуть розвиватися і кропив'янка, й анафілаксія.
Джерела інформації:
- http://research.bmh.manchester.ac.uk/informall/allergenic-food/index.aspx?FoodId=2
- https://www.medicalnewstoday.com/articles/319884.php
- https://www.verywellhealth.com/apple-allergy-symptoms-and-possible-treatments-1323906
- Питання та відповіді
- Інформація для Фахівців
Чи можна попередити харчові алергічні реакції?
Неясно, чи можна попередити такі реакції в осіб з обтяженим сімейним анамнезом (при наявності атопії в обох батьків, важкого атопічного дерматиту та харчової алергії у братів і сестер), але доведено, що, дотримуючись певних обмежень в харчуванні, можна уповільнити розвиток алергічних захворювань і зменшити їх тяжкість.
А) вважають, що вагітним в останньому триместрі не слід вживати в їжу арахіс, фундук, креветки і рибу, а годуючим матерям - коров'яче молоко, арахіс, фундук, креветки і рибу.
Б) бажано грудне вигодовування протягом першого року життя.
В) для змішаного і штучного вигодовування кращі гіпоалергенні суміші на основі гідролізатів білка.
Г) густу їжу (прикорм) не дають до 6 місяців.
Д) коров'яче молоко і яйця не дають до 1 року.
Е) такі продукти, як арахіс, фундук, ракоподібні і рибу слід вводити в раціон після 2 років, а краще пізніше.
Чи треба при алергії до арахісу виключати з раціону всі бобові?
Ні. Алергія до інших бобовим у осіб, що мали алергічні реакції на арахіс, навіть важкі, зустрічаються рідко. Тільки у 5% хворих одночасно спостерігається клінічно виражена алергія різної тяжкості ще до 1 - 2 видам бобів. Однак особи з алергією до арахісу дуже часто дають позитивні шкірні проби або радіоаллергосорбентний тест з іншими бобовими, навіть якщо в якості продукту харчування вони переносяться добре.
Що таке синдром харчової алергії?
Синдромом харчової алергії називають свербіж, подразнення і легкий відсік слизової рота і губ як прояв алергічної реакції негайного типу на свіжі фрукти та овочі. З визначення ясно, що сам по собі він для життя не є небезпечним. Однак з нього може початися загальна алергічна реакція негайного типу.
Для синдрому харчової алергії характерно те, що його причиною бувають тільки свіжі, не піддані термічній обробці фрукти і овочі, так як синдром викликається термолабільними алергенами. Наприклад, хворий без шкоди для себе їсть суп з селерою, але не виносить селери в свіжому вигляді. Крім того, цей синдром виявляє тісний зв'язок зі специфічними пилковими алергенами. Встановлено, що алергени деяких фруктів і овочів і поширених видів пилку викликають перехресні реакції. При цьому визначення специфічних IgE in vitro і скарифікаційні шкірні проби з наявними у продажу алергенами овочів і фруктів дають негативні результати. Якщо ж скарифікаційну пробу виконати голкою, якою попередньо вкололи стиглий овоч чи фрукт, розвинеться негайна позитивна реакція. Таку скарифікаційну пробу називають «подвійний укол». Описано поліпшення у хворого з синдромом харчової алергії після десенсибілізації з приводу супутнього полінозу.
Цей розділ сайту містить професійну спеціалізовану інформацію про препарати, властивості, способи застосування, протипоказання, призначену виключно для дипломованих медичних спеціалістів.