Отже, чутливість до яблук — харчова алергія, розвиток якої включає реакції імунної системи з утворенням антитіл – специфічних імуноглобулінів Е (IgE). Хвороба викликається білками, що містяться в плодах.

Така алергія нерідко дається взнаки у пацієнтів з полінозом — ранньої весни, коли починають цвісти та викидати алергенний пилок береза, ліщина й вільха.

У країнах Середземномор'я — Іспанії, Італії, Греції — де не ростуть названі дерева родини березових і, відповідно, відсутній вплив їхнього пилку, фактором алергії на яблука може стати перехресна реакція. Вона можлива з пилком злаків, але найчастіший варіант — реактивність з білками інших фруктів.

Зазвичай алергії на яблуко, викликаній пилком, передує розвиток полінозу. Він з'являється в дитинстві -— у віці від 5 до 15 років. І алергія до яблук, відповідно, розвивається в підлітковому віці або пізніше.

Без лікування алергія на пилок берези зазвичай не проходить з дорослішанням людини, і тому алергія на яблуко — теж на все життя.

Якщо ж алергії на яблука передує чутливість до фруктів, такий тип алергії зазвичай теж розвивається в роки статевого дозрівання.

Лікування алергії на яблука

Кращими профілактичними заходами [3] для запобігання симптомам алергії є відмова від продуктів, які її провокують. Слабкі місцеві контактні реакції, обмежені ротом і губами, можна лікувати антигістамінними засобами. А в більшості випадків симптоми оральної алергії минають самі протягом декількох хвилин.

Хворим з такими алергічними проявами рекомендується в першу чергу уникати вживання свіжих яблук. Більшість з них може вживати цей фрукт після термічної обробки.

Деякі дослідники виявили сприятливий, але тимчасовий ефект імунотерапії хворих з алергією на яблуко пилком берези. Але через три роки після припинення імунотерапії 50 % пацієнтів знову реагували на цей фрукт.

Жителям середземноморських країн загрожують більш серйозні реакції через те, що їх алергія зазвичай провокується білком LTP. Таким хворим слід уникати і свіжих, і оброблених яблук та інших продуктів, які їх містять в будь-якому вигляді: соків, джемів, випічки, ароматизаторів.

А ще — уважно читати етикетки на продуктах, куплених в магазині. Пацієнти, у яких відзначені випадки анафілаксії, обов'язково повинні мати при собі адреналін (епіпен).

Супутні алергени

Важливо пам'ятати про перехресну реактивність та уникати супутніх алергенів.

Хворі з синдромом «береза—яблуко» нерідко чутливі не тільки до персиків, а й до:

  • груш,
  • вишень,
  • абрикосів,
  • слив та полуниці,
  • рідше — до горіхів (найчастіше до фундуку, меншою мірою — до мигдалю і волоських горіхів).

Така реакція на фрукти й горіхи спостерігається тільки в районах, що піддаються впливу пилку берези, вільхи та ліщини.

У середземноморському регіоні до небезпечних можуть додаватися й інші фрукти: виноград, дині, нектарини та апельсини.

 

Більшість людей, які страждають алергією на яблука, протягом 5—15 хвилин після того, як спробували фрукт або навіть під час його жування і ковтання відчувають свербіж в губах, в роті і в горлі, а ще відзначають почервоніння і набряк губ. 

Як правило, всі ці симптоми зникають в проміжок часу від 15 хвилин до години. Таку реакцію називають синдромом оральної алергії.

Основні симптоми алергії на яблука охоплюють:

  • свербіж в горлі та /або в роті;
  • набряклість губ та /або горла;
  • дискомфорт в шлунку та судоми;
  • висип або кропив'янку;
  • діарею.

Деякі пацієнти мають важчі реакції — різні ураження шкіри, судин, шлунково-кишкового тракту.

Дихальні шляхи уражаються рідше, але можуть спостерігатися:

  • свербіж носа;
  • чхання;
  • нежить (риніт) і /або кашель;
  • відчуття стиснення у грудній клітці;
  • хрипи і задишка (бронхіальна астма).

У окремих хворих чутливість до білків яблук може викликати розвиток генералізованих реакцій, що вражають шкіру та інші органи. Цей небезпечний для життя стан називається анафілаксією.

На щастя, тільки в невеликої частини пацієнтів анафілаксія супроводжується зниженням артеріального тиску (гіпотонією). Така найбільш важка і загрозлива для життя алергічна реакція відома як анафілактичний шок.

Вважається, що до сильніших алергічних проявів частіше схильні ті хворі, чия недуга викликана первинною сенсибілізацією до персика [2]. Тоді як у випадку з березою алергени легко руйнуються при перетравлюванні й, таким чином, здатні викликати виключно місцеві контактні реакції — в роті та в горлі.

При цьому в середземноморському регіоні, де алергія обумовлюється LTP-білками, у більшості пацієнтів фіксується оральна симптоматика. Проте більш ніж у третини таких хворих можуть розвиватися і кропив'янка, й анафілаксія.

 

Джерела інформації:

  1. http://research.bmh.manchester.ac.uk/informall/allergenic-food/index.aspx?FoodId=2
  2. https://www.medicalnewstoday.com/articles/319884.php
  3. https://www.verywellhealth.com/apple-allergy-symptoms-and-possible-treatments-1323906

Цей розділ сайту містить професійну спеціалізовану інформацію про препарати, властивості, способи застосування, протипоказання, призначену виключно для дипломованих медичних спеціалістів.

cтатті про алергію

Підпишіться на нові статті про алергію та її лікування!