- Причини алергії
- Симптоми
Часом ознаки алергії та непереносимості можуть бути досить схожими. Та якщо, скажімо, нудота, біль у шлунку, гази, спазми, здуття живота, печія, блювота, діарея, головні болі, дратівливість або нервозність супроводжується висипом або нежиттю, варто задуматися про можливість алергічної реакції.
А позаяк у Азії рису їдять набагато більше ніж деінде у світі, алергія на цей продукт частіше зустрічається в Японії, Індії, Китаї, В'єтнамі. Наприклад, в Японії про випадки реакції на рис повідомляють з 90-х років.
У дослідженні, яке проводилось серед індійських пацієнтів з історією харчових алергій, до рису були чутливі 165 з 1200 людей. Автори дійшли висновку, що алергія на рис, опосередкована IgE, вражає приблизно 0,8% жителів Індії, які мають астму та сезонний риніт.
На Заході випадки алергії на рис рідкісні. Втім, і тут, зафіксовано кілька випадків анафілаксії після споживання різотто та алергічного ринокон'юнктивіту після вживання вареного рису.
Чутливість до рису може проявитися в ранньому віці, в тому числі як реакція на прикорм рисовою кашею у малюків першого року. Такі реакції поширені в США. Та більшість дітей з такою проблемою швидше за все позбудуться її до шкільного віку.
Цьому сприяє і тимчасове виключення алергену з раціону. Така ж елімінаційна дієта працює і у випадку з дорослими. Зокрема, є дані, що уникнення рису призвело до клінічного поліпшення у 76% з 25 хворих на атопічний дерматит.
Причини алергії на рис
Як показують дослідження, алергія на рис часто виникає в людей, які уже мають харчову чутливість до інших продуктів. В деяких джерелах мова іде про те, що така алергія зустрічається вкупі з щонайменше 13 іншими, що ще раз вказує на рідкість такої реакції.
Астма, екзема та чутливість до пилку також підвищують шанси отримати ще й алергію на рис.
Одні люди реагують на сирий рис, вдихання пилу якого може провокувати напади астми чи розвиток риноконюктивіту. Інші – мають реакцію на варений продукт. При цьому, ті, хто реагують на сирий рис, інколи можуть їсти приготовану з нього страву.
Основним алергеном рису є білок-переносник ліпідів Ory s. Це термостійкий протеїн, який залишається стабільним після теплової обробки, перетравлення ферментами в шлунку та кишечнику. Тож якщо ви реагуєте на рисову кашу, одна з причин цього – чутливість до згаданих білків. Вони присутні й у рисовому борошні та рисовому молоці.
Білок-переносник ліпідів є й відповідальним за перехресні реакції між рисом, персиком і кукурудзою. Наявність специфічного IgE до цього білка виявлено приблизно у 86 % хворих з алергію на кукурудзу.
В рідкісних випадках, можливі перехресні реакції між рисом та гречкою. За це відповідальні білки гречки, гомологи яких є і в рисі.
Також в насінні та пилку рису є профілін, через що може відбуватися перехресна реакція з селерою.
Ще один рисовий алерген – інгібітор трипсину, білок Ory s aA/TI. Він має перехресну реактивність з інгібіторами трипсину злаків, пшениці, ячменю.
Цей білок теж має високу термостійкість, але його алергенна активність знижується на 50% після нагрівання до 100 ° С протягом 60 хвилин.
Це підтверджує одне з досліджень, в результаті якого приготований таким чином рис змогла їсти мала дитина з наявною алергією, яка проявлялась висипом навколо губ та на інших частинах обличчя. Каша, яка довго варилася, не викликала у дитини жодної реакції.
Симптоми алергії на рис
Реакція на рис, як правило, проявляється одразу після їжі, іноді вона може затриматися, але в більшості випадків симптоматика розвинеться протягом двох годин після вживання продукту.
У людини можуть виникнути проблеми з шлунком (включаючи блювоту та діарею), диханням, нежить та кашель. Та класичним проявом алергічної реакції, як правило, є червоний сверблячий висип, ‒ кропив’янка. Вона може прогресувати в рамках більш серйозної реакції, що називається анафілаксією.
Анафілаксія ‒ небезпечний для життя прояв алергії. Цей стан може включати будь-який з наступних симптомів: хрипи або інші проблеми з диханням; блювота, діарея або шлункові спазми; набряк обличчя, рота або горла; або ознаки шоку, включаючи низький кров'яний тиск, запаморочення та непритомність.
Рис може також стати й причиною такого стану, як анафілаксія, спричинена фізичним навантаженням. Вона виникає якщо фізичній активності передувало споживання алергену, в даному випадку, - рису.
Усе це – небезпечні стани, які потребують негайної медичної допомоги і введення адреналіну.
Тож, якщо маєте реакцію на рис чи інший продукт, краще не зволікати з візитом до лікаря, адже є ризик, що в якийсь момент відносно легкі симптоми можуть розвинутися до загрозливих для життя.
Якщо сімейний лікар чи алерголог підтвердять у вас алергію на рис, не виключено, що про цей продукт доведеться забути на деякий час, вилучивши його з свого меню. Наявні антигістамінні препарати не здатні лікувати причину реакції, але можуть допомогти впоратися з легкими симптомами алергії. Та єдине, що може призупинити наростання симптомів у важких випадках – це вже згадана ін'єкція адреналіну.
Джерела інформації:
- https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3250595/
- http://www.phadia.com/en/Products/Allergy-testing-products/ImmunoCAP-Allergen-Information/Food-of-Plant-Origin/Grains/Rice/
- http://research.bmh.manchester.ac.uk/informall/allergenic-food/index.aspx?FoodId=47
- Питання та відповіді
- Інформація для Фахівців
Чи можна попередити харчові алергічні реакції?
Неясно, чи можна попередити такі реакції в осіб з обтяженим сімейним анамнезом (при наявності атопії в обох батьків, важкого атопічного дерматиту та харчової алергії у братів і сестер), але доведено, що, дотримуючись певних обмежень в харчуванні, можна уповільнити розвиток алергічних захворювань і зменшити їх тяжкість.
А) вважають, що вагітним в останньому триместрі не слід вживати в їжу арахіс, фундук, креветки і рибу, а годуючим матерям - коров'яче молоко, арахіс, фундук, креветки і рибу.
Б) бажано грудне вигодовування протягом першого року життя.
В) для змішаного і штучного вигодовування кращі гіпоалергенні суміші на основі гідролізатів білка.
Г) густу їжу (прикорм) не дають до 6 місяців.
Д) коров'яче молоко і яйця не дають до 1 року.
Е) такі продукти, як арахіс, фундук, ракоподібні і рибу слід вводити в раціон після 2 років, а краще пізніше.
Чи треба при алергії до арахісу виключати з раціону всі бобові?
Ні. Алергія до інших бобовим у осіб, що мали алергічні реакції на арахіс, навіть важкі, зустрічаються рідко. Тільки у 5% хворих одночасно спостерігається клінічно виражена алергія різної тяжкості ще до 1 - 2 видам бобів. Однак особи з алергією до арахісу дуже часто дають позитивні шкірні проби або радіоаллергосорбентний тест з іншими бобовими, навіть якщо в якості продукту харчування вони переносяться добре.
Що таке синдром харчової алергії?
Синдромом харчової алергії називають свербіж, подразнення і легкий відсік слизової рота і губ як прояв алергічної реакції негайного типу на свіжі фрукти та овочі. З визначення ясно, що сам по собі він для життя не є небезпечним. Однак з нього може початися загальна алергічна реакція негайного типу.
Для синдрому харчової алергії характерно те, що його причиною бувають тільки свіжі, не піддані термічній обробці фрукти і овочі, так як синдром викликається термолабільними алергенами. Наприклад, хворий без шкоди для себе їсть суп з селерою, але не виносить селери в свіжому вигляді. Крім того, цей синдром виявляє тісний зв'язок зі специфічними пилковими алергенами. Встановлено, що алергени деяких фруктів і овочів і поширених видів пилку викликають перехресні реакції. При цьому визначення специфічних IgE in vitro і скарифікаційні шкірні проби з наявними у продажу алергенами овочів і фруктів дають негативні результати. Якщо ж скарифікаційну пробу виконати голкою, якою попередньо вкололи стиглий овоч чи фрукт, розвинеться негайна позитивна реакція. Таку скарифікаційну пробу називають «подвійний укол». Описано поліпшення у хворого з синдромом харчової алергії після десенсибілізації з приводу супутнього полінозу.
Цей розділ сайту містить професійну спеціалізовану інформацію про препарати, властивості, способи застосування, протипоказання, призначену виключно для дипломованих медичних спеціалістів.