Непереносимість лактози
Молоко – продукт з подвійною репутацією. З одного боку – це джерело важливих білків та корисних мікроелементів, з іншого – часта причина побічних реакцій.
Зокрема, молоко та продукти з нього можуть стати причиною алергії та непереносимості. Ці два стани, які досить часто плутають один з одним чи вважають спорідненими, насправді мають зовсім різну природу.
Непереносимість лактози характеризується нездатністю організму повністю перетравити молочний цукор, який і називається лактозою. Це стан може розвиватися, насамперед, через дефіцит спеціального ферменту – лактази.
Лактаза розщеплює лактозу до двох простих цукрів – глюкози та галактози, які потім легко всмоктуються в кров.
В грудному віці лактаза виробляється у організмі людини головним чином для того, щоб немовлята могли перетравлювати грудне молоко.
Саме тому більшість немовлят мають достатній рівень лактази, щоб перетравити майже літр грудного молока на добу. Фермент лактаза природним чином виробляється клітинами, що вистилають тонку кишку; він також виробляється бактеріями, які живуть у тонкому кишечнику.
Однак, з часом, організм близько 70% населення світу припиняє виробництво цього ферменту. Це відбувається у віці приблизно 2-3 років. Відтак, пізніше організм людини може перетравити лише дуже невелику кількість молока та молочних продуктів. І це вважається нормальним станом.
Непереносимість лактози частіше зустрічається у певних етнічних груп, зокрема американських індіанців, афроамериканців та азіатів.
Найчастіше від цього стану потерпає населення Африки (65-75% від усієї популяції) та Азії, де лактозу не переносять більше 90 % мешканців.
У Північній та Центральній Європі ця проблема менш поширена. Тут непереносимість лактози спостерігається у 2-20% населення, в залежності від регіону. Так, у середземноморських країнах показник непереносимості лактози може досягати в середньому 40%. Зокрема, в деяких регіонах Італії ця цифра може сягати значення в 56-70 %.
Така різниця пов'язана з генетичною мутацією, яка, як припускають вчені, відбулася 5-10 тисяч років тому.
Здатність перетравлювати лактозу забезпечила вибіркову перевагу для населення, що вживає молочні продукти. Це дозволило їм жити досить довго для того, аби мати дітей. При цьому здатність засвоювати лактозу може генетично передаватися наступним поколінням.
Дітям рідко діагностують непереносимість лактози, але вірусна інфекція або реакція на імунізацію можуть спричинити діарею при прийомі суміші на основі молока. Оскільки ці вторинні непереносимості, як правило, короткочасні, часто вони минають самостійно і не потребують будь-яких змін у харчуванні.
На противагу цьому, у дорослих непереносимість лактози часто проявляється у віці до 20 років і вимагає певного коригування в харчуванні.
У людей з непереносимістю лактози значна її частина залишається в кишечнику, не всмоктуючись.
Ця неперетравлена лактоза переходить у товстий кишечник. Тут вона розщеплюється бактеріями, викликаючи здуття живота та, відповідно, метеоризм. Крім того, ферментована лактоза подразнює внутрішні стінки кишечника, викликаючи нудоту, блювоту та діарею. Крім того, вона є джерелом токсинів.
В науковому світі також існує думка, що ці токсини можуть спричиняти розвиток діабету, розсіяного склерозу, ревматоїдного артриту та деяких видів раку.
До основних симптомів непереносимості лактози відносять:
- здуття та біль в животі
- нудоту
- блювання
- діарею
Рідше непереносимість лактози може призводити до головного болю та болю у суглобах та м'язах, млявості, до проблем з короткочасною пам’яттю, появи виразок в роті, порушення серцебиття, депресії тощо.
Зазвичай симптоми непереносимості лактози проявляються у проміжку між 30 хвилинами і двома годинами після прийому молока або молочної їжі.
Діагностика непереносимості на лактозу
Непереносимість лактози можна діагностувати за допомогою таких медичних тестів:
Тест на кислотність стільця
Цей тест часто використовується для діагностики непереносимості у немовлят та дітей. Беруть зразок калу, щоб визначити, чи гідролізується лактоза до простих цукрів. Ферментація лактози в кишечнику призведе до утворення молочної кислоти, яка знижує рН стільця.
- Тест на водневе дихання
Це найбільш часто використовуваний тест, за яким вміст водню в диханні людини вимірюється після вживання напою, що містить лактозу. Підвищення рівня водню свідчить про те, що організм не здатний перетравити або засвоїти лактозу належним чином.
- Аналіз крові
Під час цього тесту пацієнту дають випити напій з лактозою, а потім через кожні дві години беруть проби крові для перевірки рівня глюкози в крові. Якщо рівень глюкози не підвищується, це означає, що людина має непереносимість лактози.
У випадку підтвердженого діагнозу "непереносимість лактози", лікування головним чином зводитиметься до обмеження вживання лактози. Більшість людей можуть переносити незначну кількість лактози, що міститься приблизно в 200 мл молока (невелика склянка). Тому їм рекомендується мінімізувати, але не повністю обмежувати лактозу в раціоні.
Продукти з найбільшою кількістю лактози – це молоко, вершки, морозиво та йогурт. Йогурти з доданими культурами, такими як ацидофілін, мають найбільшу активність лактази, тому вони легше переносяться.
Також різну кількість лактози містять і різні сири. Так, фета та вершковий сири містять більше лактози, а дозрілі сири, такі як пармезан, чеддер або камамбер, практично, її не містять.
Невелика кількість лактози міститься також у великій кількості немолочних продуктів, оскільки її часто використовують у харчовій промисловості. Так, лактоза може додаватися до хліба, каш та супів швидкого приготування, салатних вершків, майонезу, печива, шоколаду, чіпсів, деяких видів м’ясопродуктів (шинки, сосисок…).
На сьогодні існують спеціальні таблетки, які містять фермент лактазу. Вони допомагають боротися з симптомами непереносимості та перетравлювати лактозу.
Алергія на молоко
На відміну від непереносимості лактози, у випадку з алергією, не існує особливих расових чи етнічних груп, які б демонстрували більшу поширеність цієї реакції на молоко.
Алергію на молоко та продукти, що мають у своєму складі молочні білки, більше ризикують набути люди з екземою, іншими алергіями, або ті, у кого на алергію страждали батьки.
При алергії активується імунна система. Відтак, людина реагує на білки, присутні в молоці (переважно казеїн), сприймаючи їх за ворожі та виділяючи певні речовини для захисту від цих уявних ворогів.
Білки в молоці зв’язуються з антитілами IgE, виробленими імунною системою людини після першого епізоду алергічної реакції на молоко. Це зв’язування запускає імунну відповідь. Вона й призводить до появи симптомів, які можуть бути легкими або дуже важкими.
При цьому організм не реагує на лактозу. Отже, особи, які страждають алергією на молоко, можуть приймати лактозу, якщо вона відокремлюється від білків молока, як це відбувається з деякими переробленими молочними продуктами.
Також, на відміну від непереносимості лактози, алергія на молоко зазвичай проявляється на початку життя. Це найпоширеніша харчова алергія у дітей. Від неї потерпають близько 2,5% дітей, молодших 3 років. Серед дітей першого року життя цей показник, за деякими даними, може сягати 7,5%. В той же час, багато дітей можуть перерости алергію на молоко до досягнення 5-річного віку. Але це не означає, що така алергія не може виникнути і в будь-який момент життя, навіть у зрілому віці.
Разом з тим, молочна алергія у дорослих зустрічається рідко. Проте важкість реакції у них може бути набагато сильнішою, ніж у дітей. При цьому, реакцію можуть викликати навіть невеликі порції молочного продукту – до 0,3 міліграма білка коров'ячого молока.
Тому в якості лікування та профілактики людям з алергією на молоко рекомендується уникати його вживання. Адже, при тривалому впливі алергена реакції на нього можуть погіршуватись, інколи набуваючи небезпечних для життя ознак.
Симптоми алергії на молоко
Анафілактичний шок – рідкісний, але найважчий тип алергічної реакції. Він може призводити до проблем з диханням, падіння артеріального тиску і до серцевої недостатності. Зазвичай, анафілаксія проявляється як системна реакція – тобто, така, в якій задіяні одночасно кілька органів.
Іноді алергія на молоко може спричинити важкі і раптові симптоми на зразок набряку у роті або горлі, хрипів, кашлю, задишки та утрудненого дихання.
Та в більшості випадків, симптомами алергічної реакції є:
- сверблячий висип або набряк,
- біль у животі,
- блювота,
- коліки,
- нудота,
- діарея або запор,
- нежить.
У немовлят може спостерігатися кров у калі.
Ці симптоми можуть проявлятися майже відразу або з затримкою до 72 годин після вживання молочного продукту.
Діагностика та лікування алергії на молоко
Щоб підтвердити діагноз "алергія", лікар має уважно вивчити історію хвороби. Іноді пацієнта можуть перевірити на непереносимість лактози.
Для діагностики алергії може бути проведений шкірний тест. Під час цієї процедури невелика крапля рідини, що містить молочний алерген, наноситься на шкіру. Після цього лікар дивиться чи з'явиться характерна реакція на подразник.
Також лікар може порекомендувати зробити молекулярний тест на алергію, щоб визначити кількість антитіл до білків коров’ячого молока.
Для підтвердження алергологічного діагнозу може бути проведений і провокаційний тест. Тобто, лікар дасть вам скуштувати під медичним наглядом певні продукти, які можуть містити молоко, і спостерігатиме за реакцією.
При підтвердженій алергії до коров’ячого молока лікар може рекомендувати також уникати вживання молока інших домашніх тварин. Це тому, що наприклад, білок козячого молока схожий на білок коров’ячого молока і так само може викликати реакцію у людей, які страждають алергією на молоко.
Уникаючи молока, потрібно пам'ятати, що воно може бути "приховане" у низці на перший погляд безмолочних продуктів. Наприклад, у карамелі, шоколаді, ковбасних виробах, тощо.
Якщо у вас – сильна алергія чи коли-небудь раніше була анафілаксія, поговоріть зі своїм лікарем про придбання автоінжектора ін’єкційного адреналіну, який допоможе зупинити чи уповільнити цю важку алергічну реакцію у разі її повторного виникнення.
Якщо ви обмежуєте чи уникаєте молока, хорошими джерелами кальцію та вітаміну А, які містяться в ньому, можуть бути такі продукти як:
- брокколі,
- листяна зелень,
- апельсини,
- горіхи,
- сушені боби,
- риба.
Джерела інформації:
1.https://www.everydayhealth.com/digestive-health/milk-allergy-vs-lactose-intolerance.aspx
2.https://www.webmd.com/digestive-disorders/lactose-intolerance-or-dairy-allergy
3.https://www.foodallergy.org/living-food-allergies/food-allergy-essentials/common-allergens/milk
4.https://www.nutricia.co.uk/hcp/resource-centre/understanding-the-difference-between-lactose-intolerance-and-cows-milk-allergy.html
5.https://wfmchealth.org/maternity-health-care/the-difference-between-milk-allergy-and-lactose-intolerance/
6.https://www.newfoodmagazine.com/article/142533/milk-allergy-vs-lactose-intolerance/amp/
7.https://www.lacteeze.com.au/about-lactose-intolerance/lactose-intolerance-v-milk-allergies/?doing_wp_cron=1618601072.9112799167633056640625
8.https://plantbasednews.org/lifestyle/difference-lactose-intolerance-dairy-allergy/
9.https://www.isitcowsmilkallergy.co.uk/about-cma/what-is-cma/cma-or-lactose-intolerance/
10.https://www.healthyfood.com/ask-the-experts/dairy-allergy-and-lactose-intolerance/
11.https://www.news-medical.net/amp/health/How-Does-Milk-Allergy-Differ-from-Lactose-Intolerance.aspx
- Питання та відповіді
- Інформація для Фахівців
Чи можна попередити харчові алергічні реакції?
Неясно, чи можна попередити такі реакції в осіб з обтяженим сімейним анамнезом (при наявності атопії в обох батьків, важкого атопічного дерматиту та харчової алергії у братів і сестер), але доведено, що, дотримуючись певних обмежень в харчуванні, можна уповільнити розвиток алергічних захворювань і зменшити їх тяжкість.
А) вважають, що вагітним в останньому триместрі не слід вживати в їжу арахіс, фундук, креветки і рибу, а годуючим матерям - коров'яче молоко, арахіс, фундук, креветки і рибу.
Б) бажано грудне вигодовування протягом першого року життя.
В) для змішаного і штучного вигодовування кращі гіпоалергенні суміші на основі гідролізатів білка.
Г) густу їжу (прикорм) не дають до 6 місяців.
Д) коров'яче молоко і яйця не дають до 1 року.
Е) такі продукти, як арахіс, фундук, ракоподібні і рибу слід вводити в раціон після 2 років, а краще пізніше.
Чи треба при алергії до арахісу виключати з раціону всі бобові?
Ні. Алергія до інших бобовим у осіб, що мали алергічні реакції на арахіс, навіть важкі, зустрічаються рідко. Тільки у 5% хворих одночасно спостерігається клінічно виражена алергія різної тяжкості ще до 1 - 2 видам бобів. Однак особи з алергією до арахісу дуже часто дають позитивні шкірні проби або радіоаллергосорбентний тест з іншими бобовими, навіть якщо в якості продукту харчування вони переносяться добре.
Що таке синдром харчової алергії?
Синдромом харчової алергії називають свербіж, подразнення і легкий відсік слизової рота і губ як прояв алергічної реакції негайного типу на свіжі фрукти та овочі. З визначення ясно, що сам по собі він для життя не є небезпечним. Однак з нього може початися загальна алергічна реакція негайного типу.
Для синдрому харчової алергії характерно те, що його причиною бувають тільки свіжі, не піддані термічній обробці фрукти і овочі, так як синдром викликається термолабільними алергенами. Наприклад, хворий без шкоди для себе їсть суп з селерою, але не виносить селери в свіжому вигляді. Крім того, цей синдром виявляє тісний зв'язок зі специфічними пилковими алергенами. Встановлено, що алергени деяких фруктів і овочів і поширених видів пилку викликають перехресні реакції. При цьому визначення специфічних IgE in vitro і скарифікаційні шкірні проби з наявними у продажу алергенами овочів і фруктів дають негативні результати. Якщо ж скарифікаційну пробу виконати голкою, якою попередньо вкололи стиглий овоч чи фрукт, розвинеться негайна позитивна реакція. Таку скарифікаційну пробу називають «подвійний укол». Описано поліпшення у хворого з синдромом харчової алергії після десенсибілізації з приводу супутнього полінозу.
Цей розділ сайту містить професійну спеціалізовану інформацію про препарати, властивості, способи застосування, протипоказання, призначену виключно для дипломованих медичних спеціалістів.