Наскільки поширена алергія на кліщів домашнього пилу

Алергени кліщів домашнього пилу є одними з найпоширеніших причин виникнення астми та респіраторної алергії. Основними симптомами такого стану є нежить, чхання, задишка та хрипи. Вони можуть здатися не дуже серйозними, тому часто ігноруються пацієнтами. Втім, у схильних до алергії людей мікроскопічні павукоподібні кліщі розміром 0,2–0,4 мм можуть викликати доволі важкі алергічні прояви. Спричиняє їх реакція гіперчутливості першого типу, а вираженість симптомів залежить, в тому числі, і від стану кишечного мікробіома. Саме такий зв’язок довели вчені, аналізуючи результати виконаних в останні роки наукових досліджень. І констатували: пробіотики змінюють перебіг алергії на кліщів домашнього пилу. Не вірите? Читайте далі.

Загалом, приблизно 1–2% населення планети мають алергічну сенсибілізацію до кліщів домашнього пилу. При цьому, у розвинених країнах цей показник значно вищий, і наприклад, в Європі складає понад 20%.

За прогнозами, через десять років понад 50% європейців можуть мати алергічний риніт і однією з причин цього будуть саме кліщі.

На показники поширеності алергічної сенсибілізації до кліщів домашнього пилу впливають соціально-економічні умови, рівень діагностики, географія та етнічна приналежність. 

Так, серед деяких груп у Північній Америці показник чутливості до алергенів кліщів може досягати 40%. А у дітей на Тайвані рівень сенсибілізації складає понад 80%.

Кліщі харчуються рештками шкіри та волосся. Тож вони у значній кількості знаходяться в постільній білизні. А тому люди вдихають алерген у великих обсягах під час сну. Крім того, ці павукоподібні найкраще почувають себе при температурі 18–24 °C та вологості 70% і вище. І навпаки – при вологості менше 50% поширеність кліщів значно скорочується.

Чому виникає алергія на пилових кліщів?

Дослідження показали, що вірогідність розвитку алергії на кліщів домашнього пилу залежить від їх впливу в ранньому дитинстві.

Так, в одному з досліджень зазначено, що маленькі діти в перші три роки життя мають найвищий шанс розвинути алергію під час впливу алергенів кліщів домашнього пилу на рівні 10 мкг/г килимового пилу. Якщо вплив алергенів становить лише 0,1 мкг/г пилу, ймовірність розвитку цієї алергії значно знижується. 

Втім, є і протилежна теорія. Точніше, є повідомлення про низьку поширеність алергії на кліщів домашнього пилу у дітей раннього віку, які піддаються впливу дуже високого або низького рівня цих алергенів протягом перших п'яти років життя. Цю нелінійну асоціацію можна пояснити феноменом толерантності до високої дози. Але він і досі не має остаточних наукових доказів.

Як би там не було, коли попередньо сенсибілізована людина вдихає алергени, вони потрапляють в епітеліальну оболонку легень і викликають поширення дендритних клітин у лімфатичні вузли. За цією стадією слідує запуск імунітету, опосередкованого Th2-клітинами, і, як наслідок, запалення епітеліальної оболонки легенів.

До чого тут пробіотики?

Пробіотики – це корисні бактерії, які загалом позитивно впливають на здоров'я людини. В тому числі – завдяки тому, що допомагають підтримувати в нормі баланс кишкової мікробіоти. 

Дослідження чітко показали, що алергічні прояви значно посилюються у людей, у яких лимфоцити Т-хелпери занадто активно перетворюються на клітини Th2. А динаміка мікробіоти кишечника, натомість, підтримує баланс імунної відповіді. Численні імунологічні дослідження показали, що здорова мікробіота кишечника допомагає будувати та підтримувати добре збалансовану імунну систему людини.

Більше того, є дані, що збагачення мікрофлори кишечника за допомогою пробіотиків може сприяти попередженню алергічних станів у подальшому житті.

Бактерії мікробіома можуть впливати на реакції Т-хелперів і сприяти утворенню з них цитокінів Т-хелперів-1 (Th1) та/або Т-регуляторних клітин (Treg). Таким чином пригнічується перехід Т-хелперів у тип Th2.

Наприклад, бактерії Lactobacillus впливають на клітини Treg, генеруючи напівзрілі дендритні клітини. Бактерії здатні пригінчувати інтерлейкіни запалення IL-4 та IL-5, одночасно індукуючи специфічні регуляторні цитокіни, такі як трансформуючий фактор росту (TGF-β) та IL-10. Пробіотики також можуть посилити локальне вироблення імуноглобуліну А (IgA). Він безпосередньо впливає на захист слизової оболонки і бере участь у дозріванні адаптивного Т-клітинного імунітету.

Вважається, що чим більш різноманітну кишкову мікробіоту має людина, тим краще. І навпаки, як свідчать дослідження, менша різноманітність мікробіоти кишечника пов’язана з підвищеним ризиком реакцій гіперчутливості I типу у дітей раннього віку. Водночас, застосування пробіотиків у таких дітей може бути профілактикою таких алергічних станів як екзема в майбутньому.

Вплив пробіотиків на алергічний риніт

Новий системний огляд в якому досліджувався вплив пробіотиків на розвиток алергічного риніту (в якому загалом було проаналізовано дані 23 рандомізованих контрольованих дослідження та загалом 1919 пацієнтів), показав значний позитивний вплив пробіотиків на пов’язану з ринітом якість життя.

В іншому дослідженні за участю 29 пацієнтів із алергічною астмою та сенсибілізації до пилових кліщів чотирьох-тижневе вживання синбіотиків значно знижувало системну продукцію Th2-цитокінів (а саме IL-5) після впливу алергену та покращувало максимальний потік видиху.

Ще один недавній і цікавий підхід полягає у "просочуванні" пробіотиками постільної білизни. Хоча в ході невеликого (20 пацієнтів) восьми-тижневого дослідження не спостерігалось відмінностей у рівнях алергенів пилових кліщів в довкіллі, пацієнти повідомляли про значне зменшення симптомів риніту та вказували на покращення якості життя.

Було визначено, що навіть вбиті теплом молочнокислі бактерії можуть бути корисними. Наприклад, застосування добавки вбитої високою температурою Lactobacillus paracasei значно покращило оцінку якості життя, пов’язану з ринітом, у групі з 90 дітей із сенсибілізацією до пилових кліщів.

Про певну користь застосування окремих пробіотичних штамів можна судити і внаслідок поступового але значного зменшення використання антигістамінних та кортикостероїдних препаратів при одночасному вживанні пробіотиків.

Які пробіотики зменшують прояви алергії до кліщів домашнього пилу

Так при застосуванні двох симбіотичних препаратів з фруктоолігосахарідами, один з яких включав бактерії Lactobacillus acidophilus та Bifidobacterium lactis, а інший – Lactobacillus plantarum та Lactobacillus paracasei, – у лікуванні сезонного та цілорічного алергічного риніту було виявлено зниження загальної оцінки назальних симптомів та статистично значуще покращення тяжкості алергічного риніту в перші тижні лікування. А також – супутнє зниження споживання симптоматичних препаратів через два та чотири місяці лікування.

Крім того, є дані, які свідчать про те, що застосування пробіотиків разом з проведенням алерген-специфічної імунотерапії позитивно впливає на  лікування алергічного риніту, в тому числі – спричиненого пиловими кліщами.

Доведено, що пробіотики підсилюють ефект такої терапії шляхом модуляції імунної відповіді, таким чином підвищуючи як її ефективність, так і безпеку.

Також розглядається можливість застосування пробіотиків як потенційних допоміжних засобів при сублінгвальній імунотерапії (СЛІТ). Дослідження на тваринних моделях показали, що численні штами молочнокислих бактерій діють як індуктори Th1 і, можливо, Treg. А тому, на думку авторів, вони можуть бути доданими до препаратів для СЛІТ.

Зокрема, штам E. coli Nissle 1917 запобігав у дослідах розвиткові симптомів алергії після ураження дихальних шляхів мишей екстрактами кліщів.

А дослідження, проведені серед дітей з алергічним ринітом та сенсибілізацією до пилку злаків, показали, що додавання штаму Lactobacillus rhamnosus GG до SLIT покращило оцінку симптомів та індукцію T-регуляторних клітин після п'яти місяців лікування, порівняно з дітьми, які отримували тільки SLIT або плацебо.

В ще одному дослідженні додавання Lactobacillus acidophilus і Bifidobacterium lactis сприяли покращенню показників тесту контролю астми у дітей, які проходили алергенну імунотерапію від чутливості до кліщів домашнього пилу.

Ще одне дослідження показало, що добавка симбіотика, що складався з Lactobacillus rhamnosus, Bifidobacterium lactis і фруктоолігосахарідів, під час АІТ щодо алергічного риніту може діяти синергічно та покращувати ефективність сублінгвальної імунотерапії. 

Після двох та чотирьох місяців лікування у пацієнтів, які отримували АІТ плюс пробіотики, спостерігалася тенденція до зниження прояву симптомів разом із зменшенням вживання антигістамінних препаратів. Покращувалися і інші показники. У тому числі спостерігалась відсутність відповідних місцевих або системних побічних реакцій.

Отже,

Завдяки своєму корисному впливу на організм, пробіотики можуть сприяти і зменшенню алергічних проявів. Зокрема, викликаних алергенами кліщів домашнього пилу. І нехтувати таким помічним засобом не варто. Втім, якщо ви плануєте включати добавки з пробіотиками до свого раціону на постійній основі, краще спочатку проконсультуватися із лікарем.

 

Джерело інформації:

 

https://clinicalmolecularallergy.biomedcentral.com/articles/10.1186/s12948-018-0092-9

Цей розділ сайту містить професійну спеціалізовану інформацію про препарати, властивості, способи застосування, протипоказання, призначену виключно для дипломованих медичних спеціалістів.

Підпишіться на нові статті про алергію та її лікування!