- Причини алергії
- Симптоми
Батьківщиною помідорів є Центральна та Південна Америки, звідки їх і привіз Колумб в 1498 році. Довгий час помідори вирощували на клумбах як декоративну рослину. Але згодом ситуація змінилась і людство оцінило смакові якості цього овочу. Разом з тим, як і будь-яка їжа, помідори можуть викликати такі стани як непереносимість та алергія. Перша, як правило, менш виражена і в більшості випадків впливає лише на травну систему. Людям, які мають непереносимість пасльонових [1], не вистачає ферментів, необхідних для правильного перетравлення цих продуктів.
Непереносимість пасльонових може викликати такі симптоми:
- здуття живота і метеоризм
- печія
- нудота
- діарея
Якщо ж у вас або вашої дитини виникли висип або кропив’янка, то це, скоріше, алергічна реакція. Дані щодо поширеності алергії на томати досить неоднозначні. В одних джерелах зазначається, що вона зустрічається рідко [2]. В інших - навпаки. Як би там не було, в науковій літературі задукоментовано більше 50 випадків харчової алергії [3] після вживання в їжу помідорів. Крім того, судячи з усього, алергія на томати має певні регіональні особливості.
Так, результати досліджень вказують, що в Росії та Балтії помідор – восьмий найпоширеніший харчовий алерген, у Фінляндії – четвертий після ківі, молока та яблук. При цьому серед лідерів алергічних реакцій він – і у фінських дітей від 1 до 6 років. Також томати – поширені алергени в Мексиці та Німеччині.
Причини алергії на томати
Оскільки томати входять до родини пасльонових, у деяких людей одночасно виникає реакція до інших представників цієї групи: перцю, баклажанів, паприки, та, найчастіше, – картоплю.
Томати частіше викликають реакції у людей з екземою, а в хворих з полінозом може розвинутися вторинна алергія на помідори. Причина – в профілінах, які містяться і в томаті, і в пилку. Щоправда, помідорний Lyc e 1 вважається мінорним алергеном, тобто, таким, що викликає реакції у меншої частини людей, чутливих до помідора. Рекомбінантний (змінений) профілін rLyc e 1 був причиною реакцій у 22% хворих. Він також є схожим з іншими алергенними продуктами та пилковими профілінами. Зокрема, мова йде про профілін болгарського перцю та пилку берези (9% серед людей з чутливістю до берези мають алергію на помідори). А дані польського дослідження свідчать, що 10-20% дітей, сенсибілізованих до пилку злаків, також були чутливими до моркви, селери, яблука, помідору та горіхів.
Повідомляється також про зв’язок між полінозом, викликаним пилком злаків та сенсибілізацією до помідорів, картоплі, зеленого гороху, арахісу, кавуна, дині, яблуні, апельсина та ківі.
Оскільки профіліни – термічно нестабільні білки, частина людей можуть переносити варені чи запечені помідори і різні соуси з них.
У пацієнтів із синдромом оральної алергії (СОА) були виявлено, що більше половини з них реагували на 4 алергенних білка томату. Це полігалактуроназа, бета-фруктофуранозидаза Lyc e 2, супероксиддисмутаза (СОД) та пектинестераза (ПП).
В томатах містяться і потенційно важкі харчові алергени. Зокрема, Lyc e 3 – білок-переносник ліпідів (ЛТП), який має надзвичайну стійкість до перетравлення пепсином та нагрівання. А перехресні реакції серед продуктів, що містять ЛТП, часто супроводжується системними проявами.
Паналерген Lyc e 3 може спричинити перехресні реакції з плодами рослин родини розових (яблуко, груша, абрикос, персик, слива, полуниця), горіхами, арахісом, пивом, кукурудзою, гірчицею, спаржею, виноградом, шовковицею, капустою, фініками, апельсином, інжиром, ківі, люпином, фенхелем, селерою, баклажанами, салатом та ананасом.
Крім того, в помідорі є білок, гомолог якого присутній в картоплі та латексі, що може призводити до перехресних реакцій між ними. Відомо, що наявність чутливості до латексу у приблизно половині випадків вказує також на чутливість ще й до овочів чи фруктів. А ще доведено, що лікування етиленом та саліциловою кислотою, підсилює симптоми алергії на томати. Крім того на шкірку томата реагує приблизно вдвічі більше людей ніж на його м’якоть.
Симптоми алергії на томати
Прояви алергії, зазвичай, з’являються майже відразу після контакту з помідором. До основних симптомів алергії на томати відносять:
- шкірні висипи, екзему або кропив’янку
- спазми в животі, нудоту, блювоту або діарею
- відчуття свербежу в горлі
- кашель, чхання, хрипи або нежить
- набряк обличчя, рота, язика або горла (ангіоневротичний набряк)
- анафілаксію (вкрай рідко).
Якщо ви не маєте алергії на помідори, це не означає, що ви не зустрінетеся з її проявами в будь-який момент. Наприклад, СОА, як правило, розвивається у дитини або дорослого, який раніше їв помідори без особливих труднощів.
В цьому випадку симптоми, зазвичай, обмежуються ротом чи горлом. Вони проявляються подразненням, свербежем або набряком, який може з’явитись через півгодини. Також навколо губ можуть утворюватися пухирі. При цьому, як правило, симптоми зникають після того як прополоскати чи промити рот і губи.
Помідори можуть викликати реакцію на руках та животі. Може розвинутися локалізований свербіж, подразнення або висип. Потрібно розуміти, що якщо реакція прогресує поза ротом, існує ризик виникнення анафілаксії, дуже серйозної алергічної реакції.
Якщо ви відчуваєте, що у вас виникають труднощі з диханням, негайно зверніться за медичною допомогою. Анафілаксія зустрічається рідко, втім, її ризик при алергії на помідори існує. Описано вісім пацієнтів у віці від 12 до 27 років, які пережили анафілаксію після вживання сирого помідору.
Тому, якщо помідори викликають у вас незвичні реакції, краще проконсультуватися зі своїм сімейним лікарем чи алергологом. Якщо лікар проведе тестування і поставить діагноз "алергія", доведеться переглянути своє меню. В одних випадках буде достатньо уникати сирих томатів, в інших доведеться відмовитися від усіх продуктів, що містять помідори.
Деякі люди переростають алергію [2] на помідори, але вона може й повернутися, тому завжди будьте обережні, вживаючи цей овоч, якщо раніше мали проблеми із вживанням пасльоновими.
Джерела інформації:
- https://www.medicalnewstoday.com/articles/321883.php
- http://allergyadvice.com/tomato-allergy
- http://research.bmh.manchester.ac.uk/informall/allergenic-food/index.aspx?FoodId=52
- Питання та відповіді
- Інформація для Фахівців
Чи можна попередити харчові алергічні реакції?
Неясно, чи можна попередити такі реакції в осіб з обтяженим сімейним анамнезом (при наявності атопії в обох батьків, важкого атопічного дерматиту та харчової алергії у братів і сестер), але доведено, що, дотримуючись певних обмежень в харчуванні, можна уповільнити розвиток алергічних захворювань і зменшити їх тяжкість.
А) вважають, що вагітним в останньому триместрі не слід вживати в їжу арахіс, фундук, креветки і рибу, а годуючим матерям - коров'яче молоко, арахіс, фундук, креветки і рибу.
Б) бажано грудне вигодовування протягом першого року життя.
В) для змішаного і штучного вигодовування кращі гіпоалергенні суміші на основі гідролізатів білка.
Г) густу їжу (прикорм) не дають до 6 місяців.
Д) коров'яче молоко і яйця не дають до 1 року.
Е) такі продукти, як арахіс, фундук, ракоподібні і рибу слід вводити в раціон після 2 років, а краще пізніше.
Чи треба при алергії до арахісу виключати з раціону всі бобові?
Ні. Алергія до інших бобовим у осіб, що мали алергічні реакції на арахіс, навіть важкі, зустрічаються рідко. Тільки у 5% хворих одночасно спостерігається клінічно виражена алергія різної тяжкості ще до 1 - 2 видам бобів. Однак особи з алергією до арахісу дуже часто дають позитивні шкірні проби або радіоаллергосорбентний тест з іншими бобовими, навіть якщо в якості продукту харчування вони переносяться добре.
Що таке синдром харчової алергії?
Синдромом харчової алергії називають свербіж, подразнення і легкий відсік слизової рота і губ як прояв алергічної реакції негайного типу на свіжі фрукти та овочі. З визначення ясно, що сам по собі він для життя не є небезпечним. Однак з нього може початися загальна алергічна реакція негайного типу.
Для синдрому харчової алергії характерно те, що його причиною бувають тільки свіжі, не піддані термічній обробці фрукти і овочі, так як синдром викликається термолабільними алергенами. Наприклад, хворий без шкоди для себе їсть суп з селерою, але не виносить селери в свіжому вигляді. Крім того, цей синдром виявляє тісний зв'язок зі специфічними пилковими алергенами. Встановлено, що алергени деяких фруктів і овочів і поширених видів пилку викликають перехресні реакції. При цьому визначення специфічних IgE in vitro і скарифікаційні шкірні проби з наявними у продажу алергенами овочів і фруктів дають негативні результати. Якщо ж скарифікаційну пробу виконати голкою, якою попередньо вкололи стиглий овоч чи фрукт, розвинеться негайна позитивна реакція. Таку скарифікаційну пробу називають «подвійний укол». Описано поліпшення у хворого з синдромом харчової алергії після десенсибілізації з приводу супутнього полінозу.
Цей розділ сайту містить професійну спеціалізовану інформацію про препарати, властивості, способи застосування, протипоказання, призначену виключно для дипломованих медичних спеціалістів.