Подорожник - рослина алерген
Подорожник ‒ рід трав, який налічує більше 200 видів. Наукова назва рослини Plantago походить від грецьких слів «ступня» та «йти слідом». Це, вочевидь, описує форму листя, яке нагадує ступню. А також ‒ розмноження рослини, насіння якої чіпляється до підошв і разом з ними переноситься на великі відстані.
Недарма індіанці Північної Америки, куди ця рослина була завезена першими поселенцями з Європи, називали подорожник не інакше як "слід білого".
І нині рослина поширилась майже по всій планеті.
В Україні найчастіше зустрічаються три види рослини. Це подорожники великий (Plantago major), ланцетолистий (Plantago lanceolata) та середній (Plantago media).
При цьому перший, що росте майже повсюди, а, особливо ‒ при дорогах, ‒ виключно європейський вид. Особливість його розселення й надала українську назву рослині. Втім, подорожник ланцетолистий також можна бачити доволі часто. Він відрізняється більш видовженими листками та тонкими стеблами. А от в середнього подорожника листя ширше, але дрібніше ніж у великого.
В народній медицині подорожник використовується, перш за все, як кровоспинний, ранозагоювальний та протизапальний засіб. Крім того, препарати з листя та плодів рослини мають обволікаючу дію, тому позитивно впливають на кишечник.
Крім того, листя подорожника містить вітамін С, калій, лимонну кислоту, дубильні речовини. Недарма в скандинавських країнах його додають в салати, варять бульйони та юшки. А в Якутії з насіння подорожника роблять щось на зразок крупи для каш.
Разом з тим, в період свого цвітіння подорожник може бути причиною пилкової алергії. А через те, що різні види цієї рослини цвітуть один за одним, сезон пилкування подорожника досить довгий і триває з травня по жовтень. При цьому, найвищі рівні пилку подорожника фіксуються в Україні у травні та червні, а також у серпні.
Втім, незважаючи на такий тривалий сезон, подорожник вважається помірним алергеном. В Україні, за даними молекулярної діагностики, до його пилку чутливі 3,7 % пацієнтів з полінозом. А от ситуація в Європі дещо відрізняється. Тут алергеном є, насамперед, подорожник ланцетолистий, якого ще називають англійським. Він квітне з весни і до кінця літа.
Так, пилок подорожника – друга за важливістю причина полінозу після алергії на пилок злаків у пацієнтів на півдні Франції.
А у іспанському дослідженні серед пацієнтів, які страждають на алергію на пилок в регіоні, що не містить берези та амброзії, подорожник виявився найпоширенішим алергеном (64,2%), після пилку злаків тимофіївки та пажитниці, а також оливкового дерева.
Пилок подорожника також вважається важливим алергеном у Італії, Швейцарії, Англії, Угорщині, та Польщі. В останній до пилку ланцетолистого подорожника були чутливі 28,8% досліджуваних пацієнта з алергією на пилок бур'янів.
Найбільше на подорожник реагують люди з атопією, що підтверджує австралійське дослідження.
А от у США вплив пилку подорожника незначний.
Що провокує алергію на подорожник
В пилку подорожника виявили мінімум 16 різних антигенів, з яких щонайменше 6 можуть бути алергенними. Зокрема виділяються наступні алергени: Pla l цитохром С (білок цитохрому с) та кальцій в'яжучий білок Pla l CBP. Основний же алерген подорожника ‒ Pla l 1. До нього чутливі більше 80% пацієнтів з алергією до цієї рослини. Pla l 1 також подібний за структурою до головного алергену оливи Ole e 1. Будова білків Pla I 1 і Ole e 1 схожа на 38,7%. Втім, на практиці, така схожість має малу клінічну значимість.
Подібна ситуація і зі здатністю до перехресних реакцій всередині роду. Як показують дослідження, пилок не всіх видів подорожника перехресно алергенний. Так, реакції виникають між пилком одних видів і не спостерігаються між іншими, незважаючи на подібність структури їх алергенів. Наприклад, невисока перехресна реактивність спостерігається між пилком ланцетолистого та овального (P. ovata) подорожників, які є тісно спорідненими представниками одного роду.
Крім того подорожник може перехресно реагувати з пилком тимофіївки (в першу чергу – за рахунок її кальцій-зв'язуючого алергену Phl p 7), грястицею, динею, а також насінням соняшника, кавуном, кабачком, медом, шпинатом, буряком та баклажаном.
А французьке дослідження вказує, що подорожник часто асоціюється з сенсибілізацією до латексу, хоча загального алергену у них не виявлено.
Симптоми алергії
Пилок англійського подорожника є важливою причиною астми, алергічного риніту та алергічного кон’юнктивіту. Особливо – в регіонах з помірним кліматом.
Такі симптоми найчастіше розвиваються протягом кількох годин або днів після впливу пилку.
Та часом він може провокувати і розвиток таких, здавалося б, неспецифічних симптомів, як головні болі, порушення сну, підвищена втомлюваність, артрити, шкіряні висипання тощо. Подібні реакції, як правило, розвиваються не одразу і є результатом тривалого впливу алергену.
Крім того, подорожник може викликати реакції і при його вживанні. Вони можуть проявлятися, наприклад, висипом, набряком рота, чи горла, проблемами з диханням чи травленням.
Допомогти розібратися в симптомах та призначити коректне лікування зможе алерголог, попередньо провівши необхідні тестування.
Для усунення распіраторних проявів алергії, як правило, призначаються антигістамінні препарати та деконгестанти.
При виникненні харчової алергії на подорожник найкраще буде усунути його з меню.
Джерела:
- https://allergy.org.ua/podorozhnyk-alerhen-prote-ne-dlia-vsikh/
- https://www.pollen.com/research/genus/plantago
- https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/6212549/
- http://www.phadia.com/en/Products/Allergy-testing-products/ImmunoCAP-Allergen-Information/Weed-Pollens/Allergens/Plantain-English-Ribwort-1/
- http://www.aaem.pl/Molecular-aerobiology-Plantago-allergen-Pla-l-1-in-the-atmosphere,72102,0,2.html
- https://analizmarket.ru/tests/id/5094
- https://knoji.com/article/plantain-allergy-symptoms-diseases-identification-methods-and-treatment-options/
- https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/11097317/
- Питання та відповіді
- Інформація для Фахівців
Чи можна попередити харчові алергічні реакції?
Неясно, чи можна попередити такі реакції в осіб з обтяженим сімейним анамнезом (при наявності атопії в обох батьків, важкого атопічного дерматиту та харчової алергії у братів і сестер), але доведено, що, дотримуючись певних обмежень в харчуванні, можна уповільнити розвиток алергічних захворювань і зменшити їх тяжкість.
А) вважають, що вагітним в останньому триместрі не слід вживати в їжу арахіс, фундук, креветки і рибу, а годуючим матерям - коров'яче молоко, арахіс, фундук, креветки і рибу.
Б) бажано грудне вигодовування протягом першого року життя.
В) для змішаного і штучного вигодовування кращі гіпоалергенні суміші на основі гідролізатів білка.
Г) густу їжу (прикорм) не дають до 6 місяців.
Д) коров'яче молоко і яйця не дають до 1 року.
Е) такі продукти, як арахіс, фундук, ракоподібні і рибу слід вводити в раціон після 2 років, а краще пізніше.
Чи треба при алергії до арахісу виключати з раціону всі бобові?
Ні. Алергія до інших бобовим у осіб, що мали алергічні реакції на арахіс, навіть важкі, зустрічаються рідко. Тільки у 5% хворих одночасно спостерігається клінічно виражена алергія різної тяжкості ще до 1 - 2 видам бобів. Однак особи з алергією до арахісу дуже часто дають позитивні шкірні проби або радіоаллергосорбентний тест з іншими бобовими, навіть якщо в якості продукту харчування вони переносяться добре.
Що таке синдром харчової алергії?
Синдромом харчової алергії називають свербіж, подразнення і легкий відсік слизової рота і губ як прояв алергічної реакції негайного типу на свіжі фрукти та овочі. З визначення ясно, що сам по собі він для життя не є небезпечним. Однак з нього може початися загальна алергічна реакція негайного типу.
Для синдрому харчової алергії характерно те, що його причиною бувають тільки свіжі, не піддані термічній обробці фрукти і овочі, так як синдром викликається термолабільними алергенами. Наприклад, хворий без шкоди для себе їсть суп з селерою, але не виносить селери в свіжому вигляді. Крім того, цей синдром виявляє тісний зв'язок зі специфічними пилковими алергенами. Встановлено, що алергени деяких фруктів і овочів і поширених видів пилку викликають перехресні реакції. При цьому визначення специфічних IgE in vitro і скарифікаційні шкірні проби з наявними у продажу алергенами овочів і фруктів дають негативні результати. Якщо ж скарифікаційну пробу виконати голкою, якою попередньо вкололи стиглий овоч чи фрукт, розвинеться негайна позитивна реакція. Таку скарифікаційну пробу називають «подвійний укол». Описано поліпшення у хворого з синдромом харчової алергії після десенсибілізації з приводу супутнього полінозу.
Цей розділ сайту містить професійну спеціалізовану інформацію про препарати, властивості, способи застосування, протипоказання, призначену виключно для дипломованих медичних спеціалістів.