Осінь. Чи варто турбуватися людям, схильним до алергії?

Що провокує алергію восени

Ще сонце обіймає гарячими променями, дерева і трави зберігають яскравість зелені, але холодні ранки і пориви прохолодного вітру вже несуть аромат осені. Ця золотаво яскрава пора року у більшості людей асоціюється з духмяним ароматом стиглих яблук та груш, слив і винограду.

Відчуття неминучих холодів стимулює нас насолодитися останніми барвами природи, прогулятися за грибами, чи просто провести вихідні подалі від міського шуму.

Ця прекрасна пора дозволяє отримати відчуття гармонії з природою навіть людям які страждають від алергії. Оскільки з приходом осені загроза полінозів зменшується у багато разів, порівнюючи з весною та літом. Адже більшість літніх рослин вже перейшли у завершальну стадію сезонної вегетації і радують плодами та яскравими осінніми барвами.

Однак загалом не можна однозначно заявити, що люди, схильні до алергії, позбавляються  її симптомів восени. Восени алергія майже не проявляється лише  у людей, схильних до полінозів, тому що квітучих рослин стає значно менше. Але сезон алергії не закінчився. У багатьох вона може посилюватися, бо викликається іншими факторами чи їх сукупністю. У людини, не схильної до певного виду алергії, реакції не буде навіть при безпосередньому контакті з алергеном. І навпаки, у людини що страждає на алергію, реакція може бути навіть на речовини, які не є сильними алергенами.

Факторами, що відіграють роль в спричиненні алергій навіть в осінній період є пил та пліснява в приміщенні, лікарські засоби, ослаблення імунітету людини, харчові продукти [5, 6, 7, 8, 9]

Пилок рослин, спори грибів, пилові кліщі,  потрапляючи на слизові оболонки очей та носа,  викликають у алергіків змінену реакцію імунної системи, яка сприймає їх як чужорідну речовину. І, відповідно, починає виробляти антитіла - точно так само, як проти вірусів і бактерій. Через це в крові утворюється біологічно активні речовини, з якими і пов'язані знайомі нам неприємні прояви алергії: чхання, нежить, сльозотеча, набряк слизових оболонок, утруднене дихання, висипання на шкірі тощо.[2,3,4]

По суті алергія не є хворобою, це особливий стан організму, який нестандартно реагує на звичайні речовини. Це тому, що певні елементи імунної системи визнають білкову послідовність в пилку чи пилу як шкідливу, яка може порушити діяльність нашого організму в майбутньому.

Чого слід остерігатися восени?

Що може спричинити алергію? Як захиститися? На ці та інші питання ми постараємося відповісти в цьому матеріалі.

У вересні вже відійшла загроза полінозів від злаків, кущів та дерев, однак ще є рослини-алергени які продовжують турбувати нас.

Серед вересневих алергенів у більшості регіонів України ще зберігають агресивну позицію амброзія та полини; кропива та борщівники; золотушники, щириця й лобода і деякі інші рослини характеристику яких подаємо нижче [10, 11].

Амброзія

Небезпека полінозів восени від амброзії не набагато менша, ніж в середині літа. Бо ця рослина дає в цей час другий «урожай» на землях, де зібрані зернові та інші польові культури.

Це досить поширена причина сезонної алергії в цей час року на рівнинній території України. За рік одна рослина, виробляє до мільярду зерен пилку, які можуть переноситись вітром на відстані до 650 кілометрів. Поля, засмічені амброзією, зустрічаються на Закарпатті, в Лісостепу, Степу і навіть на Поліссі, причому сезон її цвітіння продовжується до перших морозів. [12]

Полин та кропива

Серед видів роду полин (Artemisia)  в Україні зростають 16 видів, які досліджені як лікарські рослини. Серед них найбільш поширеними і знаними є полин гіркий (Artemisia absinthium), п. однорічний (A. annua), п. австрійський (A. austriaca), п. польовий (A. campestris), п. мітлистий (A. scoparia) та  п. звичайний (A. vulgaris). Зростає в природі і вирощується як пряна рослина полин естрагон (Artemisia dracunculus).  

Вони різняться між собою за терміном вегетації, розмірами, забарвленням і опушенням тощо, але всі вони здатні викликати алергію [13].

Якщо полин гіркий та звичайний трапляються спорадично на смітниках, вздовж доріг, біля житла, то полин польовий та мітлистий формують великі масиви на закинутих полях, в лісосмугах. Їх рясне цвітіння за сприятливих умов може продовжуватись до перших морозів. Пилок полину є не менш алергонебезпечним, ніж пилок амброзії.

Також людям, які потерпають від алергії нa пилок рослин, може загрожувати перехресна алергія. Тоді виникають складні симптоми, за якими важко ідентифікувати певний окремий алерген, адже людина контактувала одразу з кількома можливими алергенами, які спричинили різну симптоматику.

У вересні продовжує цвітіння кропива дводомна. Алергію може викликати пилок кропиви і сама рослина при дотику до неї.

Борщівник, золотушник та інші рослини, які можуть викликати алергічну реакцію

Серед інтродукованих чи дикорослих видів роду борщівник (Heracleum) в Україні лікарські властивості досліджено у 8 видів. Водночас їх пилок і сама рослина можуть викликати у людей різноманітні алергічні реакції. У вересні рослини вже плодоносять, але зривання їх сухих суцвіть для декоративних цілей може призвести до висипів на шкірі, які тривалий час потрібно лікувати.

Значне поширення в Україні мають два види роду золотушник (Solidago): золотушник канадський (S. canadensis) та звичайний (S. virgaurea).  Обидва види є цінними лікарськими рослинами. Перший проявляє експансивні властивості у всіх регіонах України, захоплюючи закинуті поля, луки, схили вздовж доріг тощо. При цьому формує щільні масиви, пригнічуючи розвиток аборигенних видів. Він рясно цвіте з літа до жовтня і утворює велику кількість пилку. В пору обмеженої кількості квітучих рослин, люди зривають його на букети, чим і можуть спричинити алергію. Зазначимо, що більшість декоративних рослин родини айстрових (складноцвітих), включаючи хризантеми, можуть бути алергенами [14].

Золотушник звичайний зростає розсіяно, і загрози здоров’ю людини майже не створює.

Після збирання врожаю на полях до морозів рясно розростаються і вдруге цвітуть різні бур’яни,  як різні види роду лобода (Chenopodium), лутига (Аtriplex),  щириця (Amaranthus), галінсога дрібноквіткова (Galinsoga parviflora), які належать до слабких алергенів, але при масовому цвітінні можуть посилювати алергічні реакції у людей, схильних до алергії [15].

Лобода

Лутига  

Щириця

В кінці серпня – у  вересні зацвітає на квітниках пряно-ароматична декоративна рослина буроли́стка однорі́чна (Perilla frutescens), аромат якої також може викликати алергічні прояви. Наприклад, у Японії та Кореї відмічено алергію на її сировину (контактний дерматит чи легеневі реакції) в результаті впливу ефірної олії (Dharmananda), водночас в експерименті водний екстракт трави цієї рослини проявляє протиалергічний ефект [16, 17]

Буроли́стка однорі́чна (Perilla frutescens)

З вищенаведеного можна зробити ще один важливий висновок: вересень – чудова пора збору врожаю, але людям, схильним до алергії, не слід забувати про небезпеку полінозів навіть у цю пору. Зі зміною клімату у бік потепління буде продовжувати зростати кількість пилку, стан навколишнього середовища буде погіршуватися. Тому важливо застосовувати профілактичні заходи щодо попередження проявів алергічних реакцій на рослини та їх пилок.

Інші осінні алергени

У багатьох людей, схильних до алергії,  можуть виникати симптоми, незалежно від того коли починається і закінчується сезон пилку. Ці алергічні симптоми в цілому можуть бути викликані іншими алергенами, такими як пилові кліщі, пліснява, домашні тварини та птахи, харчові продукти тощо.

Чи можна повністю позбавити людину від такої індивідуальної реакції організму? Ні, але можна позбавити людину від усіх неприємних алергічних проявів, усунувши її контакт з алергеном.

У залежності від пори року, коли людина починає відчувати симптоми алергії, можна зрозуміти, на що саме реагує організм.

Навесні алергія найчастіше викликана пилком дерев, влітку – травами. Алергія не закінчується з відходом літа. Осінні алергії пов'язані з літньо-осінніми рослинами-алергенами та «домашніми» алергенами.  Під терміном «домашні» ми маємо на увазі алергени, які можуть бути у робочих та житлових приміщеннях і викликати алергічні прояви людей.[3]

З приходом осені ми все більше часу проводимо у закритих приміщеннях. Вологість повітря підвищується, а опалювальний сезон ще не почався. У холодних вологих приміщеннях при кімнатній температурі швидко розвиваються плісняві гриби, інакше кажучи – пліснява. Вони швидко розмножуються і дають велику кількість спор, подібних до пилку, але у сотні разів менших за розміром. Саме ці спори належать до сильних алергенів і можуть викликати серйозні реакції. Звичайно активно плісняві гриби розвиваються на верандах, у підвалах, ванних кімнатах та вологих складських приміщеннях. Спори дуже легкі, тому при найменших коливаннях повітря підіймаються і з повітрям потрапляють у дихальні шляхи людини.  Позбутися від них вкрай складно, оскільки простими засобами і полосканнями їх не змити. Вони виділяють токсичні речовини, які можуть викликати головний біль, запаморочення і, окрім алергії, можуть призвести до інших серйозних ускладнень.

Але початком опалювального сезону повітря у приміщеннях зазвичай стає сухішим, що негативно впливає на розвиток плісняви. Тому після прибирання місць можливого скупчення пліснявих грибів, загроза алергії від них зменшується.

Однак, не лише вони є ворогами нашого здоров’я. Гepмeтичні вікна наших осель, що ускладнюють циркуляцію повітря, захаращення меблями, паперами, килимами сприяє осіданню пилу і створення ідеальних умов для розмноження так званих «пилових» кліщів. Це мікроскопічні  комахи, які живуть у старих книгах та іншому папері, меблях, постільній білизні, матрацах, подушках, м’яких іграшках тощо.  Haйбільшa їx кoнцeнтpaція буває у старих книгах і постелях. Тому алергічні прояви найчастіше бувають при перестиланні постелі, чи перегортанні сторінок книжок. У вологих приміщеннях у старих книжках також заводяться плісняві гриби, що ускладнює прояви алергії. Інтенсивне розмноження «домашніх» кліщів зазвичай наступає в період з серпня по жовтень. У цей же період часто  посилюються астматичні прояви у людей, що може бути зумовлене саме цими «ворогами».  Вони можуть загрожувати здоров’ю людей впродовж всієї зими у захаращених приміщеннях. При вдиханні пил потрапляє не тільки в ніс, але і в легені, викликаючи як характерні симптоми алергії, так і кашель і астматичні прояви. Це прямий шлях до розвитку хронічних легеневих хвороб.

Особливу увагу рекомендують приділити профілактиці. Починати варто з максимального усунення контакту з можливими алергенами.

Потрібно стежити за гігієною приміщення: у період цвітіння рослин-алергенів тримати вікна закритими, щоб пилок не потрапляв в квартиру, і забезпечити регулярне вологе прибирання підлоги. З початком опалення частіше провітрювати кімнати. Максимально звільнити кімнати від зайвих меблів, килимів, полиць з книгами.

Джерела: 

1. Мінарченко В.М. Лікарські судинні рослини України (медичне та ресурсне значення).- Київ: Фітосоціоцентр, 2005.- 375 с.

2. Domestic allergens in public places III: house dust mite, cat, dog and cockroach allergens in British hospitals, Authors Custovic, Fletcher, Pickering, Francis, Green, Smith, Chapman, Woodcock

3. Risk factors for allergy, L. F. A. De Swert, 1998

4. Allergy, Stephen J. Galli, Current Biology, Vol 10, No 3

5. Мінарченко В.М., 2001; Custovic та ін., 1998; De Swert , 1999; De Swert та ін.., 2011

6. Мінарченко В.М. Вересневі рослини-алергени.- Світ, 2001.-№33-34, вересень.-С.8

7. Custovic A., Fletcher A., Pickering C.A., Francis H.C., Green R., Smith A., Chapman M., Woodcock A. Domestic allergens in public places III: house dust mite, cat, dog and cockroach allergens in British hospitals .Clin. Exp. Allergy. 1998 Jan;28(1):53-9.

8. De Swert L. F. A. Risk factors for allergy. European Journal of  Pediatrics. 1999, Volume 158, Issue 2, pp 89–94

9. De Swert L.,Leus J., Raes M., Bullens D. Multiple primary food allergy in pediatric patients seen in a tertiary referral center. Food Allergy and Anaphylaxis. Meeting 2011,Venice, Italy. 17-19 February 2011

10. Мінарченко В.М. Вересневі рослини-алергени.- Світ, 2001.-№33-34, вересень.-С.8 

11. Мінарченко В.М.,Тимченко І.А.Алергени - види лікарських рослин III укр. наук-пр.конф. з нар. і не­­­трад. мед. - К.,1998.  - С.107-109

12. Wimmer M., Alessandrini F., Gilles S., Frank U., Oeder S., Hauser M., Ring J., Ferreira F., Ernst D., Winkler J. B., Schmitt-Kopplin P., Ohnmacht C., Behrendt H., Schmidt-Weber C., Traidl-Hoffmann C., Gutermuth J. Pollen-derived adenosine is a necessary cofactor for ragweed allergy, Allergy, May 2015. DOI: 10.1111/all.12642

13. Мінарченко В.М.,Тимченко І.А., Лебеда А.П. Алергени - лікарські рослини. Фітотерапія в Україні 1999.- N 3-4.-С.21-25.

14. Goldenrod (Solidago) http://www.pollenlibrary.com/Genus/Solidago/ Goldberg A., Confino-Cohen R., Waisel Y. Allergic responses to pollen of ornamental plants: High incidence in the general atopic population and especially among flower growers. J. of Allergy and Clinical Immunology.1998.

15. Allergy: principles and practice/ Ed.byAdkinson N. F., Bochner B.S.,  Burks W.,  et al. Vol1. 2013 - 1896 р. 

16. S. Dharmananda. Perilla Leaf, Seed, and Stem http://www.itmonline.org/articles/perilla/perilla.htm

17. Miaw-Ling Chen ,  Chi-Heng Wu,  Li-Shiuan Hung,  Bi-Fong Lin.Ethanol Extract of Perilla frutescens Suppresses Allergen-Specific Th2 Responses and Alleviates Airway Inflammation and Hyperreactivity in Ovalbumin-Sensitized Murine Model of Asthma. Evid Based Complement Alternat Med. 2015; 2015: 324-265.