Настінниця

Настінниця ‒ алергенна родичка кропиви

Настінниця чи постінниця ‒ рід багаторічних трав'яних рослин родини Кропивові. Це рослина з довгими тоненькими листками та дрібними, зібраними у суцвіття, квітками жовтого чи зеленого відтінку на червоно-рожевих стеблах. 

Настінниця часто росте біля стін будинків і скель. Звідси і походить її назва.

Настінниця нижча за свою близьку родичку ‒ кропиву. Її висота, як правило, складає 50-60 сантиметрів. Хоча іноді рослина може сягати і одного метру. Також, на відміну від кропиви, настінниця не має жалячих ворсинок з хімічними речовинами. Відтак, дотик до неї не призводить до вжалення та утворення висипу.

За різними даними нараховується від 5 до 30 видів настінниці.

Серед них найбільш поширеними є настінниця розлога чи іудейська (Parietaria judaica L.) та настінниця лікарська (Parietaria officinalis).

Остання відома антибактеріальною, протизапальною, сечогінною та кровоспинною діями. Відвар з її коріння та настоянки використовують для лікування кишечника, астми, хвороб нирок, циститу, геморою, ревматизму, тощо.

З іншого боку, постінниця і сама може стати джерелом проблем. Її пилок, на відміну від пилку кропиви, ‒ досить потужний алерген, до якого, за даними молекулярної діагностики, чутливі близько 5% українських пацієнтів з полінозом.

Втім, ця середня цифра сильна варіює у регіонах країни. Так, за найновішими даними, за чутливістю до пилку настінниці лідирують жителі Сумської та Волинської областей. Тут вона проявляється у більш як 11 % людей, хворих на поліноз. Високим є рівень чутливості до пилку цієї рослини і на Дніпропетровщині, а також – на Херсонщині та Житомирщині.

В Австралії настінницю розлогу, через високу алергенність її пилку, називають не інакше як астматичний бур’ян. 

У Європі алергенний потенціал пилку рослини оцінюється у чотири з п'яти балів. Зокрема, алергени пилку Parietaria ( видів officinalis, judaica, lusitanica, creatica) ‒ одні з найпоширеніших причин полінозу в Середземномор'ї (Іспанія, Франція, Італія, Хорватія). 

Наприклад, в Італії пилок настінниці є причиною, в середньому, 60-65% випадків сезонної алергії. Це також найпоширеніша причина алергії в Егейському регіоні Туреччини, де до пилку рослини чутливі 52% пацієнтів з алергічним ринітом. Приблизно такий же показник у Хорватії.

В той же час, в південній частині Швейцарії чутливість до цього пилку серед пацієнтів із сінною лихоманкою складає 18%. У США цей показник ще менший ‒ 8%.

Настінниця має тривалий період пилкування. Сезон цвітіння рослини починається в травні і може тривати аж до жовтня. Втім, у деяких регіонах, наприклад, в Каталонії (Іспанія), пилок настінниці може бути присутнім у повітрі весь рік.

Пікові ж обсяги пилку в 500 зерен у кубометрі повітря, як правило, фіксуються в Україні на початку червня. Іноді концентрація пилку може сягати і 700 зерен / м3 повітря.

Як показують дослідження, багато пацієнтів з чутливістю до настінниці моносенсибілізовані. Тобто, вони реагують тільки на один вид пилку. А у дітей чутливість до пилку настінниці загалом нижча, ніж у дорослих. Втім, по мірі дорослішання частота сенсибілізації істотно зростає. Крім того, до пилку рослини частіше чутливі діти з атопією. Так, під час опитування 600 дітей-атопіків (від 3 до 12 років) у Неаполі чутливими до пилку P. officinalis виявилися 9,9%. У дорослих цей показник був ще вищим ‒ 30,8% з 1400 пацієнтів. А в результаті дослідження 507 дітей з атопією та астмою в районі К'єті-Пескара в Італії чутливість до настінниці встановлено у 23% випадків.

Лікування алергії до настінниці

Втім, алергія до пилку настінниці, навіть важкі її прояви, піддається лікуванню за допомогою специфічної імунотерапії підшкірними ін'єкціями частково очищеного пилкового екстракту алергенів Parietaria.

В легших випадках виражені симптоми алергії можна усувати антигістамінними препаратами, попередньо порадившись з алергологом.