Зміст
- Міф 1. Алергія на глютен
- Міф 2. Тополиний пух
- Міф 3. Кішки без шерсті безпечні для алергіків
- Міф 4. Дитину не можна рано знайомити з алергенами
- Міф 5. При алергії на яйця часто можуть бути і реакції на вакцини
- Міф 6. Якщо постійно приймати антигістамінні препарати, вони втратять свою ефективність
- Міф 7. Місцевий мед може допомогти позбутися алергії
- Міф 8. Козяче молоко як замінник коров'ячого
- Міф 9. Контрастний барвник йоду може погіршити алергію на молюсків
Міф 1. Алергія на глютен
Тополиний пух – алергенний, безшерсті кішки не викликають алергію чи, можливо, дітям до року краще не куштувати арахісову пасту?
Багато з наших загальних уявлень про алергію можуть виявитися хибними. Пропонуємо ознайомитися з деякими твердженнями та розібратися, що з ними не так.
Алергія на глютен - це один з найпоширеніших сучасних міфів про алергію. Багато людей у всьому світі впевнені, що вони потерпають саме від алергії на глютен. Хоча, насправді за даними досліджень, від справжньої алергії на глютен, тобто реакції на алергенні білки, які містяться в зернових (переважно пшениці, рідше жита та ячменю), потерпають менше 1% людей у світі, а у деяких країнах ці цифри можуть бути ще меншими – близько 0,25%. Або таких хворих немає взагалі. Наприклад, у Данії чутливість до глютену не була підтверджена дослідженнями.
Куди частіше за алергію зустрічається так звана непереносимість глютену. Для цього захворювання характерними є поява негативних симптомів після вживання хлібу чи інших продуктів з пшениці, жита чи ячменю. Більшість симптомів, при цьому стосується травної системи, хоча також може виникати головний біль та виразки у роті. При цьому людина, як правило, може з'їсти невеликі порції глютеновмістних продуктів.
Окремим видом непереносимості глютену є целіакія. Її теж часто плутають з алергією, але насправді це аутоімунне захворювання, яке призводить до атрофії ворсинок в кишечнику. При цьому, подібно алергії, утворюються антитіла на білки-гліадіни у злакових. Але якщо при істинній алергії, це будуть антитіла IgE, то при целіакії мова йде про антитіла IgA та IgG.
Міф 2. Тополиний пух
Тополиний пух викликає алергію? Ні, принаймні не сам по собі.
Тополиний пух, це насправді не пилок, а уже насіння, яке утворилось в результаті запилення. Іншими словами – від періоду цвітіння тополі, тобто її пилкування, до появи пуху минає кілька тижнів. За даними молекулярної діагностики, лише 0,4% українців чутливі безпосередньо до пилку тополі. Хоча, в деяких регіонах світу ці показники можуть бути значно вищими, наприклад, у Нью-Йорку та Мексиці, де близько 20% населення сенсибілізовані до пилку цього дерева.
Що ж стосується пуху, то він, радше, може виступати механічним подразником носа чи очей, провокуючи таким чином чхання чи чухання очей. В той же час, нерідко пух тополі може переносити пилок інших рослин, наприклад, злакових, і от вже до них українці набагато більш чутливі ніж до пилку самої тополі.
Міф 3. Кішки без шерсті безпечні для алергіків
Такого поняття як "гіпоалергенна кішка" не існує. Те саме стосується і собак. Домашні тварини з шерстю чи без практично однаково викликають алергію. Хоча в інтернеті є статті з переліком порід котів та собак, які наче б то рідше викликають алергічні реакції. Але досліджень, які б показували, що одна порода кішок менш алергенна, ніж інша, просто немає.
Взагалі, білок, який провокує алергічні реакції, у котів називається Fel d 1 і міститься він не в шерсті, а в слині, сечі та лупі тварини. Аналогічна ситуація з собаками. Їх головний алерген має назву Can f 1 і, знову ж таки, ‒ міститься він не в шерсті.
Втім, варто зазначити, що шерсть все ж відіграє певну роль, але навряд чи при алергії саме на домашніх улюбленців. Подібно тополиному пуху, шерсть тварин також може накопичувати сторонні алергени, наприклад, спори грибів та пилок.
А от щодо безпосередньої алергії на котів, то як показують дослідження, єдиний спосіб зменшити виробництво алергенного білку – це кастрація. Але цей спосіб діє тільки з котами, але не з кішками.
Також, незрозуміло, чи дієвим буде такий метод у випадку з собаками, адже одне з досліджень показало, що стерилізація мала зворотній ефект. Але утримання собаки на подвір'ї чи, принаймні, в окремій кімнаті може допомогти зменшити прояви алергії.
Міф 4. Дитину не можна рано знайомити з алергенами
Раніше, справді, вважалося, що дитині першого року життя не варто давати потенційно алергенних продуктів. Але після того, як в деяких країнах почали дотримуватися цієї настанови, кількість нових випадків не лише не зменшилась, а, навпаки, зросла. Тому від цих рекомендацій відмовились. Нині вважається, що чим раніше (в межах розумного) дитина познайомиться з алергеном – тим краще. При цьому діє правило, що, по можливості, перші 6 місяців дитина має перебувати виключно на грудному вигодовуванні. А от з 7 місяців уже дозволяється знайомити малюка з такими алергенами як яйце, риба та арахіс (у вигляді пасти). А от коров'яче молоко краще відкласти, поки дитині виповниться рік, а то й два. Це пов'язано не тільки з алергічними реакціями на нього, а й з тим, що воно погано засвоюється.
Міф 5. При алергії на яйця часто можуть бути і реакції на вакцини
Багато людей з алергією на яйця вважають, що не можуть зробити щеплення деякими вакцинами, оскільки в їх виробництві можуть використовуватися курячі ембріони.
До таких вакцин, зокрема, належать вакцини проти грипу, сказу, кору, жовтої гарячки та епідеміологічного паротиту… Але, відповідно до рекомендацій ВООЗ, навіть наявність важких реакцій на курячий білок чи яйце не є протипоказом до щеплень проти грипу, кору та паротиту. І навіть у випадку вакцинації проти жовтої гарячки щеплення дозволяється, але перед процедурою проводиться шкірне тестування. Після чого, в залежності від реакції, визначається спосіб введення вакцини: разовий чи дробний.
Міф 6. Якщо постійно приймати антигістамінні препарати, вони втратять свою ефективність
Існує думка, що постійний прийом антигістамінних препаратів з часом може знизити їх ефективність. Це ще один міф. Ряд досліджень показали, що щоденний прийом препаратів, які допомагають боротися з симптомами алергії, не викликає толерантності до них. Погіршення симптомів алергії, незважаючи на вживання антигістамінних препаратів, може пояснюватися неправильним їх прийомом, зміною місця перебування, інтенсивнішим сезоном пилку, неправильно підібраним препаратом, чи появою чутливості до нового алергену.
Інша справа з деякими видами безрецептурних назальних спреїв від закладеності носа. Їх постійне використання, більше ніж 3-5 днів, може призвести до виникнення медикаментозного риніту.
Міф 7. Місцевий мед може допомогти позбутися алергії
Це давня віра про те, що мед виготовлений з рослин, на які людина має алергію, має не лише деякі протизапальні та протимікробні властивості, а також може полегшити симптоми полінозу.
Ця теорія дещо схожа з ідеєю, яка покладена в основу такого методу боротьби з алергією як алерген-специфічна імунотерапія. Її суть полягає в тому, що людина отримує підшкірні ін'єкції з незначною кількістю алергену аби виробити толерантність до нього.
Прихильники теорії з медом вважають, що коли бджоли збирають нектар, вони одночасно переносять до меду і пилок, що так само, як і у випадку з імунотерапією, сприяє виробленню толерантність до себе.
Але, потрібно розуміти, що підшкірні ін'єкції містять значно більшу кількість діючої речовини, ніж та, що присутня в порції меду. Адже пилок, який викликає алергію, загалом, не є пилком великих та гарних квітів, з яких бджоли збирають мед.
Дослідження показало, що вживання ні місцевого меду, ні будь-якого іншого, не дає ніяких переваг, порівняно з вживанням плацебо.
Міф 8. Козяче молоко як замінник коров'ячого
Багато хто вважає, що козяче молоко – чудова альтернатива для людей з алергією на коров'яче молоко. Насправді, алергенні білки у молоці корів та кіз, а також овець є подібними. Це означає, що людина з алергією на коров'яче молоко, скоріше за все, матиме реакцію і на козяче. Є дані, що козяче молоко можуть переносити лише близько 40% дітей з алергією на коров'яче молоко.
Якщо вже є потреба замінити коров'яче молоко, то краще обирати кобиляче чи навіть віслюче, які мають відмінний протеїновий склад, порівняно з коров'ячим.
Міф 9. Контрастний барвник йоду може погіршити алергію на молюсків
Йод використовується в контрастних барвниках під час комп’ютерної томографії (КТ), оскільки він забезпечує кращі зображення поперечного перерізу органів та судин всередині тіла.
Оскільки молюски містять йод, багато лікарів вважають, що люди з алергією на молюски повинні уникати контрастних речовин із йодом. Але науковці зазначають, що це міф, адже йод міститься і в людському організмі. Хоча деякі люди можуть розвивати симптоми гіперчутливості до нього.
Джерела інформації:
- https://www.healthline.com/health-news/allergies-six-common-allergy-myths-busted-110713
- https://acaai.org/resources/connect/ask-allergist/hypoallergenic-or-non-allergenic-dogs-or-cats
- https://www.verywellhealth.com/hypoallergenic-dogs-and-cats-82707
- https://www.washingtonpost.com/outlook/five-myths/five-myths-about-spring-allergies/2018/05/18/7c550512-59ec-11e8-b656-a5f8c2a9295d_story.html?outputType=amp
- https://www.allergy-clinic.co.uk/allergies/introduction-to-allergy/allergy-myths/
- https://www.foodallergy.org/resources/food-allergy-myths-and-misconceptions
- https://allergyri.com/5-common-allergy-myths/
- https://www.aarp.org/health/conditions-treatments/info-2014/allergy-myths-facts.html
- https://allergy.org.ua/topolia-naspravdi-pukh-ne-vyklykaie-alerhiiu/
- Питання та відповіді
- Інформація для Фахівців
Чи можна попередити харчові алергічні реакції?
Неясно, чи можна попередити такі реакції в осіб з обтяженим сімейним анамнезом (при наявності атопії в обох батьків, важкого атопічного дерматиту та харчової алергії у братів і сестер), але доведено, що, дотримуючись певних обмежень в харчуванні, можна уповільнити розвиток алергічних захворювань і зменшити їх тяжкість.
А) вважають, що вагітним в останньому триместрі не слід вживати в їжу арахіс, фундук, креветки і рибу, а годуючим матерям - коров'яче молоко, арахіс, фундук, креветки і рибу.
Б) бажано грудне вигодовування протягом першого року життя.
В) для змішаного і штучного вигодовування кращі гіпоалергенні суміші на основі гідролізатів білка.
Г) густу їжу (прикорм) не дають до 6 місяців.
Д) коров'яче молоко і яйця не дають до 1 року.
Е) такі продукти, як арахіс, фундук, ракоподібні і рибу слід вводити в раціон після 2 років, а краще пізніше.
Чи треба при алергії до арахісу виключати з раціону всі бобові?
Ні. Алергія до інших бобовим у осіб, що мали алергічні реакції на арахіс, навіть важкі, зустрічаються рідко. Тільки у 5% хворих одночасно спостерігається клінічно виражена алергія різної тяжкості ще до 1 - 2 видам бобів. Однак особи з алергією до арахісу дуже часто дають позитивні шкірні проби або радіоаллергосорбентний тест з іншими бобовими, навіть якщо в якості продукту харчування вони переносяться добре.
Що таке синдром харчової алергії?
Синдромом харчової алергії називають свербіж, подразнення і легкий відсік слизової рота і губ як прояв алергічної реакції негайного типу на свіжі фрукти та овочі. З визначення ясно, що сам по собі він для життя не є небезпечним. Однак з нього може початися загальна алергічна реакція негайного типу.
Для синдрому харчової алергії характерно те, що його причиною бувають тільки свіжі, не піддані термічній обробці фрукти і овочі, так як синдром викликається термолабільними алергенами. Наприклад, хворий без шкоди для себе їсть суп з селерою, але не виносить селери в свіжому вигляді. Крім того, цей синдром виявляє тісний зв'язок зі специфічними пилковими алергенами. Встановлено, що алергени деяких фруктів і овочів і поширених видів пилку викликають перехресні реакції. При цьому визначення специфічних IgE in vitro і скарифікаційні шкірні проби з наявними у продажу алергенами овочів і фруктів дають негативні результати. Якщо ж скарифікаційну пробу виконати голкою, якою попередньо вкололи стиглий овоч чи фрукт, розвинеться негайна позитивна реакція. Таку скарифікаційну пробу називають «подвійний укол». Описано поліпшення у хворого з синдромом харчової алергії після десенсибілізації з приводу супутнього полінозу.
Цей розділ сайту містить професійну спеціалізовану інформацію про препарати, властивості, способи застосування, протипоказання, призначену виключно для дипломованих медичних спеціалістів.
