Бджола зберігає нектар у крихітному відділенні, відомому як медовий мішок, потім комаха змішує ферменти та залозисті виділення в нектар, який згодом стає медом. Але заждіть, не поспішайте намащувати його на краєчок хліба чи бігти за ложкою. Мед вважається алергенним продуктом. Хоча і рідко, він все ж викликає реакції (поширеність алергії на мед оцінюється як <0,001%), і іноді досить серйозні.  Не давайте цього продукту дітям першого року життя. Адже в ньому може міститися токсин ботулізму, продукований бактеріями Clostridium. У мед ці бактерії приносять бджоли. Вони безпечні для дорослих, проте, можуть викликати ботулізм у незрілій травній системі немовляти.

       Крім того, мед може бути забруднений різними антибіотиками або гербіцидами. Так,  німецькі вчені дослідили 100 проб меду з різних країн Євразії, Океанії та Америки на тетрацикліни, стрептоміцин та сульфатіазол, і 42% зразків були позитивними.  Обережні з медом мають бути люди з астмою та алергією до пилку. В останньому випадку краще відмовитися від меду, зібраного з рослини до пилку [1] якої ви чутливі. Обережними повинні бути і ті, хто хоч раз у житті відчував реакцію на укус бджоли. 

 

Причини алергії на мед

      Як правило, алергеном будь-якого продукту виступають білки, що містяться у ньому. У випадку з алергією до меду, у останньому є залишкові кількості пилку, а також – бджолиної отрути. Тому алергію до меду, у першу чергу, мають ті, хто чутливі до цих двох алергенів. Аби виявити частоту реакцій до того чи іншого компоненту, науковці [2] дослідили 22 пацієнта що мали зареєстровані системні алергічні реакції після прийому меду. Результати показали, що 75 % людей з алергією на мед чутливі до меду кульбаби, а трохи більше половини – і до пилку інших айстрових (амброзія, полин). Дев'ять хворих  виявляли сенсибілізацію до отрути бджоли, 14 % – до її глоткових залоз та до екстракту всього бджолиного тіла. Тому саме пилок айстрових та отрута бджіл вважаються найбільш небезпечними компонентами меду [3] для тих, хто має схильність до алергії. Логічно, що склад алергенів, виявлених у медовому пилку, залежатимуть від джерела меду. Алергенним вважається також мед, зібраний із каштана та робінії або несправжньої, білої акації, що розповсюджена у помірному кліматі. А от бджолиний віск, який теж міститься в меді, не має алергенних властивостей. Але прополіс – речовина, яку використовують бджоли під час побудови сот – відомий як контактний алерген.

 

Профілактика та лікування алергії на мед

      Важливо врахувати, що алергічна реакція виникає не тільки на сирий мед, але і на інші страви та закуски, які можуть містити дуже невелику кількість меду. Наприклад, каші для сніданку, печиво, торти, маринади, тощо.

      На щастя, людина може легко жити без меду, адже він не є продуктом першої необхідності і не поширений як інгредієнт їжі чи напоїв.

      Як і при інших видах харчової алергії, полегшити стан допомагає прийом антигістамінних препаратів відразу після появи симптомів. Але якщо реакція не покращується, а навпаки, то необхідно негайно звертатися за медичною допомогою.

      Небезпечним ускладненням, яке може супроводжувати алергію на мед, є анафілактичний шок – запаморочення, задишка, непритомність та судоми. Його неможливо вилікувати, просто прийнявши таблетку. В цьому випадку доведеться вводити ін'єкційний адреналін.

Симптоми алергії на мед

       У сенсибілізованих людей, мед може спричинити різні реакції від свербіння у роті чи кашлю до анафілаксії [3]. В літературі описано декілька випадків анафілаксії, спричиненої медом. Так, наприклад, через 5 хвилин після того як мати дала 14-місячному немовляті 5(!) чайних ложок меду, у нього набрякли губи, а через 10 хвилин виникли кропив’янка, ангіоневротичний набряк, кашель та хрипи. 

      У  19-річної жінки з ринокон'юнктивітом та сенсибілізацією до пилку рослин родини айстрових через десять хвилин після споживання меду, розвинувся ангіоневротичний набряк губ і язика, нежить, кашель та задишка. Її шкірні проби показали чутливість до алтеї, амброзії, кульбаби та золотарника. Також  був позитивним тест до соняшнику, липи та меду з ясена та речовини «Millefiori», що використовується для вигодовування бджіл. Крім того, в людей, які працюють на пасіках чи виробляють продукти харчування з медом, є ризик розвитку професійної астми. Так, після восьми років роботи на підприємстві, що виробляє крупи для сніданку, астма розвинулась у 42-річної жінки, через годину після розпорошення нею на крупу суміші ванілі та меду, у неї розпочалися переривчасті хрипи, кашель, задишка та генералізовані висипання.

       Загалом же симптоми алергії на мед можна поділити на відносно легкі та важкі.

Легкі симптоми алергічної реакції на мед:

  • нежить
  • чхання
  • набряк
  • сльозотеча
  • свербіж у горлі
  • висип
  • кропив’янка
  • вузли на шкірі

 

У більш важких випадках симптоми можуть включати:

  • головні болі
  • хрипи
  • нудоту
  • блювоту
  • діарею
  • непритомність
  • нерегулярне серцебиття
  • анафілаксію

 

 

Джерела інформації:

  1. https://www.healthline.com/health/allergic-to-honey
  2. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/m/pubmed/1590566
  3. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5287071/

Цей розділ сайту містить професійну спеціалізовану інформацію про препарати, властивості, способи застосування, протипоказання, призначену виключно для дипломованих медичних спеціалістів.

cтатті про алергію

Підпишіться на нові статті про алергію та її лікування!