КАЛЕНДАР ЦВІТІННЯ РОСЛИН

Весна

Літо

Осінь

Зима

КАЛЕНДАР АЛЕРГІЇ

Алергія весною: розпочинається раніше, триває довше і вимагає дієти від вас

Через глобальне потепління весна в Україну приходить все раніше. Наприклад, у 2020 році вона розпочалась у двадцятих числах січня – саме з цього часу було науково зареєстороване стійке цвітіння ранньовесняних дерев ліщини та вільхи. Останні двадцять років ці рослини починали свій сезон на місяць пізніше, ніж зараз: наприкінці лютого – на початку березня, – в залежності від погоди.

Сезон алергії: триваліший, ранній та більш інтенсивний

Але казка про дванадцять місяців, що справдилась та впевнено крокує по Землі, може зовсім не тішити ті майже 40 % хворих на поліноз українців, які чутливі до пилку дерев. Адже тепер важливий для них сезон, розпочавшись раніше, триває довше і є більше інтенсивним.

Саме таку тенденцію – до збільшення кількості пилку, до подовження сезону пилкування та до підвищення пікових концентрацій алергенів у повітрі спостерігають українські вчені в останні 10 років.

 

Алергія єднає березу із дубом

Але це ще не весь дискомфорт для людей з алергією: навесні для України притаманне цвітіння дерев, що входять до родин березових та букових. Втім, обидві ці родини належать до порядку букоцвітих, тобто, є родичами. А, відтак, їх пилок є частим винуватцем перехресних реакцій. Тобто, люди, чутливі до пилку вільхи та ліщини, мають тенденцію реагувати й на пилок берези, адже всі разом входять до родини березових. Разом із ними туди ж входить і граб, пилок якого, як було доведено дослідженнями українських лікарів, також є високоалергенним. Про небезпеку пилку граба говорять й швейцарські вчені. Вони встановили, що зі збільшенням концентрацій цього пилку  повітрі в їх країні збільшується кількість загострень пилкової астми.

І цвітуть ліщина, вільха, граб та береза, змінюючи один одного, тепер вже з січня аж по травень, тим самим весь час наражаючи на небезпеку людей, які чутливі до пилку рослин родини березових.

Втім, пилок березових у повітрі замінюється пилком букових – наприкінці квітня та у травні цвітуть дуб та бук. І якщо ареал, приміром, граба, здебільшого, розповсюджується на Правобережну Україну, ліщину можна знайти у лісах Півночі та Центру, а бук зустрічається, здебільшого на Заході, то решта дерев потроху завойовує всю Україну.

Небезпечне озеленення

І березу, і вільху, і дуб люблять використовувати в озелененні міст. Так комунальні служби і самі мешканці добровільно наражають себе, а, радше – своїх дітей, на небезпеку виникнення чутливості до пилку рослин.

Адже для того, щоб проявились симптоми алергії, потрібен час. Він же необхідний деревам, щоб підрости і почати продукувати пилок. Наприклад, дуб починає цвісти лише через 25 років. Відтак, алергенним пилком мають всі шанси дихати майбутні покоління – діти та онуки тих, хто сьогодні висаджує джерело алергену у себе під вікнами, на сусідній вулиці або у парку.

Це ж стосується й улюбленим багатьма кипарисів, тисів, туй та ялівців. Вже з десяток, як не більше, років, в Україні спостерігається сплеск популярності озеленення міських та присадибних територій цими рослинами. Між тим, у Європі пилок кипариса, у Японії – його родички криптомерії, а у США – тису – є одним із основних алергенів, що за силою та масштабами своєї дії може сперечатись хіба що з амброзією.

Алерген, що з’являється раніше за інших

І результати висадки потенційно алергенного десанту дають себе знати і у наших широтах: алергію на пилок кипарисових, а саме до цієї родини належать усі перераховані рослини, ‒ в українців все частіше реєструють як шкірні, так і молекулярні тести на алергію. За даними останніх, до пилку цієї групи вже чутливі 10 % людей з полінозом в Україні.

Як правило, концентрації пилку цих рослин у відкритому повітрі не є дуже високими. Втім, якщо у вас під вікнами ростуть туя, кипарис, тис чи ялівець, а ви чи інші члени родини маєте схильність до алергії, то у вас та/або ваших дітей з часом може розвинутись чутливість і до пилку названих дерев.

Прикрість полягає і в тому, що цвісти кипарисові починають раніше за інші рослини. В останні роки місяцем їх пилку в Україні був лютий. У південних регіонах та у Криму цвітіння кипарисових починалось ще у січна. Та, у зв’язку із глобальним потеплінням, січень все частіше нестиме небезпеку тим, хто має чутливість до пилку кипарису та його родичів.

Яблука небезпечні весною

Ще одна небезпека – їжа. Порядок букоцвітих разом із всіма його джерелами алергенів належить до підкласу розидів, а, відтак, береза, вільха, ліщина, граб та інші є родичами яблук. І не лише їх, а й інших рослин, які разом із яблунею входять до родини розових. Ось чому люди, чутливі до пилку берези, реагують й на яблуко, алергени якого, зазвичай, викликають у них синдром оральної алергії.

Він проявляється свербежем у роті, опуханням губ, язика, гортані. Втім, як правило, швидко проходить і не несе загрози життю.

Прояви алергії посилюватимуться, якщо, маючи симптоми полінозу під час цвітіння дерев, а надто – берези, – ви вирішите поласувати яблуком, грушою, абрикосом чи персиком. А також горіхами – плодами ліщини, волоського горіха, мигдаля, ‒ букоцвітих та розових, пилок та плоди яких викликають симптоми полінозу.

Що робити, щоб зменшити прояви алергії

Тому, щоб зменшити прояви сезонної алергії, є сенс не лише шукати лікування цієї хвороби, а й змінити свою дієту.

Лікування ж найкраще підбирати саме з лікарем. Адже антигістамінні препарати, які, зазвичай, знімають симптоми алергії, не лікують її причину. Щепленням від алергії, що здатне вилікувати від цього захворювання, називають алерген-специфічну імунотерапію (АСІТ). Втім, підібрати набір алергенів для цього курсу і провести його вам може лише лікар-алерголог.

А щоб зменшити вираженість симптомів чи позбутись їх взагалі, слідкуйте за алергопрогнозом, який можна знайти в Інтернеті, та намагайтесь не перебувати тривалий час на вулиці під час сезону цвітіння.

У цей період доцільно використовувати маску та темні окуляри, які захистять вас і від пилку.

Прийшовши додому, замініть одежу та вимийте голову – і на речах, і на волоссі може осідати пилок.

Вікна у квартирі краще тримати закритими, послуговуючись системою вентиляції, причому, і вдень, і вночі. Адже пилок здатний мігрувати на великі відстані і вночі до вашої оселі можуть долітати пилкові зерна, що їх дерева вдень викинули у лісі за сотню-дві кілометрів від вашого дому.

І, звичайно, не займайтесь самолікуванням і тримайте зв'язок зі своїм алергологом під час всього сезону полінозу.

 

Джерела інформації:

  1. https://kiai.com.ua/ua-issue-article-1624/Chutlivist-naselennya-do-chinnikiv-polinozu-v-Ukrayini-za-danimi-molekulyarnoyi-diagnostiki-alergiyi-ALEX-
  2. https://www.researchgate.net/publication/324117268_Seasonal_changes_in_plant_pollen_concentrations_over_recent_years_in_Vinnytsya_Central_Ukraine

Літня алергія: дві хвилі пилку, спори грибів та небезпечна їжа

Літо – пора відпочинку, моря та сонячного настрою. Втім, останній легко можуть зіпсувати симптоми сезонної алергії, яка є актуальною чи не для 30 % жителів України.

Саме літо – час, коли у повітрі знаходиться найбільша кількість алергенів – пилку рослин та спор грибів.

Злаки – спричиняє ріст продажів ліків від алергії

Тригер симптомів, який дістається літу від весни –то пилок злакових трав, що входять до родини злакових або тонконогових. Вони починають своє цвітінні все раніше, і на Півдні та Сході воно може спостерігатись вже у квітні. Північ та Захід України отримують ці алергени дещо пізніше – з початком або із середини травня – якщо літо є відносно холодним.

Якраз із пилкуванням злаків на території центральної України пов’язані найвищі рівні продажів антигістамінних препаратів: пилок цих рослин настільки алергенний, що вчені вважають достатнім для чутливої людини вдихнути вже декілька її зерен, щоб у неї розпочались симптоми алергії. Саме тому, як тільки розпочинається сезон цвітіння тонконогових, люди масово звертаються до аптек по пігулки від алергії.

Викидаючи пилок у повітря хвилями – а до родини злакових входить більше 20 родів, які цвітуть як одночасно, так і по черзі, – злаки залишаються основними алергенами аж до середини липня.

Потім їх активність дещо вщухає. Втім, у серпні концентрації пилку цих рослин можуть знов підніматись, спричиняючи неправильне визначення причин алергії.

Амброзія та полин: уникаймо не лише пилку

Адже і лікарі, і багато пацієнтів вже знають, що головним алергеном серпня є пилок амброзії та полину. Ці два бур’яни, що входять до родини айстрових, часто підсилюють дію один одного на організм пацієнта через перехресну реактивність, тобто, схожість алергенних білків свого пилку.

Сезон цвітіння бур’янів розпочинає полин. І якщо ще десять років тому у другій половині липня його пилок важко було знайти у повітрі, зараз він присутній у ньому вже з другої декади цього місяця – глобальне потепління в дії. Алергени полину включають третю хвилю полінозу в Україні. Перші дві спричиняються цвітінням дерев та злаків.

І вже в серпні на сезонну сцену приходить вона – амброзія. Ім’я цієї рослини комусь вже набило оскомину, а на когось наводить жах, адже на її пилок, як і на пилок берези, реагує близько 40 % тих, хто має симптоми сезонної алергії.

А разом амброзія та полин, за даними молекулярної діагностики алергії в Україні, спричиняють реакцію у 44 % чутливих до пилку людей.

І це ще не все. До однієї з полином та амброзією родини айстрових входить і соняшник, а також – ромашка, кульбаба, цикорій – рослини, суцвіття яких скидається на ромашкове. Тому чутливим до пилку цієї групи людям дуже не рекомендується нюхати ці квіти. Адже їх пилок за властивостями схожий на такий у амброзії. І в Україні зафіксовані випадки реакції людей на нього. Так, після того, як вона попозувала на полі соняшників під Харковом, у реанімацію потрапила користувачка Інстаграм: гарні фото вартували їй анафілаксії – небезпечної алергічної реакції, що може призводити й до смертельних наслідків.

У період цвітіння айстрових також не рекомендується їсти соняшникові та гарбузові зернята, кавуни, дині, огірки. Адже їх пилок має перехресну реактивність із білками у вищеназваних та схожих продуктах. Це явище називається синдромом «пилок-плоди».

Обережно, алергенна спора

Втім, є ще один чинник алергії, про який забувають лікарі, і на який не зважають пацієнти. Альтернарія.

За новітніми даними, на спори цього гриба реагує близько чверті тих, у кого спостерігаються симптоми сезонної алергії в Україні. Гриб цей повсюдний і найвищі концентрації його спор у відкритому повітрі спостерігаються якраз у літні місяці із піками у липні. Високими вони залишаються й у серпні. Таким чином, діагностуючи алергію, не варто забувати про альтернарію як про чинник літніх симптомів.

Але встановити діагноз чутливості і алергії до альтернарії здатні лише молекулярні тести. У шкірних прик-тестах грибкові алергени швидко псуються і вони втрачають свою точність.

А тому, відчуваючи симптоми алергії – чхання, сльозотечу, закладений ніс, – з року в рік впродовж літа, – не зволікайте із зверненням до лікаря-алерголога. Саме він не лише проведе вам коректну діагностику, а й, встановивши діагноз, складе правильну дієту і надасть інші рекомендації щодо контролю ваших можливих симптомів.

А загалом, для їх зменшення, слідкуйте за алергопрогнозом, який створюється українськими вченими для людей, чутливих до пилку рослин та спор грибів, і намагайтесь якомога менше часу проводити на вулиці у період цвітіння ваших причинних рослин.

А якщо вже довелося вийти, користуйтесь маскою та темними окулярами – вони зменшують потрапляння пилку до очей, рота та носа. Прийшовши ж додому, вимийте волосся та виперіть одяг, щоб змити з них пилок.

У періоди пилкування варто користуватись системами вентиляції та кондиціонування оселі з НЕРА-фільтрами, проводити часте вологе прибирання і не відкривати вікна навіть вночі – пилок рослин здатний мігрувати на великі відстані і може долітати до ваших осель у будь-який час. Явище переносу пилку амброзії, що долітає із сільських регіонів до міст опівночі, вже експериментально підтверджене в Україні.

 

Джерела інформації:

  1. https://www.annallergy.org/article/S1081-1206(19)30830-0/abstract
  2. https://search.proquest.com/openview/c645c03486f94249fc82bccf5e138f34/1?pq-origsite=gscholar&cbl=105664
  3. https://pdfs.semanticscholar.org/49eb/bc185dffdf40e9ebbcc6b1768fc67fb81520.pdf
  4. https://kiai.com.ua/ua-issue-article-1624/Chutlivist-naselennya-do-chinnikiv-polinozu-v-Ukrayini-za-danimi-molekulyarnoyi-diagnostiki-alergiyi-ALEX-

Алергія восени: спостерігається все довше і залучає більше алергенів

Через глобальне потепління осінні дні стають все теплішими, і рослинам, що виділяють алергенний пилок, а також – грибам, які продукують у повітря алергенні спори, – не залишається нічого іншого як пристосовуватись до нових умов і подовжувати свій період активності. І все б нічого, але, для третини жителів Європейського континенту, що потерпають від симптомів сезонної алергії, це означає продовження періоду цих симптомів та заходів запобігання їм.

Адже найбільш серйозний алерген, що переходить у осінь із літа – то пилок амброзії, який є актуальним для жителів Півдня та Сходу України. Проте, щороку він стає все більш важливим для мешканців інших територій – у останні десятиліття рослина активно мігрує з південного-сходу на північний захід країни. І зупинити її може лише те ж таке глобальне потепління та посуха – амброзія любить вологу, а тому у посушливі 2015 та 2016 роки її пилку у повітрі України було зовсім мало.

Але поки що розповсюдження амброзії продовжується і воно вже позначилась на житті більш як 40 % тих, хто реагує на пилок рослин. Саме стільки з них, за даними молекулярної діагностики алергії, є чутливим до пилку амброзії. Ця цифра збільшується ще, якщо взяти до уваги супутника амброзії полин. Її пилок спостерігається у повітрі разом із амброзійним, підсилюючи його дію на наш організм.

А ще супутники осені – спори грибів. Глобальне потепління вплинуло і на них. І саме восени, коли теплий вегетаційний сезон продовжується, спор грибів у повітрі стає все більше. Це, насамперед, стосується гриба альтернарії, до спор якого, за даними тієї ж молекулярної діагностики алергії, чутлива майже чверть українців, що мають симптоми полінозу.

Потенційно алергенні родичі альтернарії також спостерігаються у атмосфері восени.

Це, насамперед, епікоккум, плеоспора та стемфіліум, які входять до однієї з альтернарією родини, а, відтак, можуть підсилювати її вплив на організм через перехресну алергенність білків у названих спорах.

Американські вчені вважають, що симптоми алергії можуть викликати й спори сажкових та іржавинних грибів. Осінь – то справжній рай для цих мікроміцетів. Їх концентрації у повітрі сягають помірних значень, а форми та забарвлення викликають справжнє захоплення. Втім, видно ці спори лише у мікроскоп, а тому пересічній людині з полінозом і не зрозуміло, звідки узялися, раптом, її симптоми посеред такого прекрасного осіннього лісу. А все просто – спори грибів розмножуються на опалому листі і їх ріст ще підсилюються у вологу погоду: гриби люблять, коли тепло та вогко.

У такі дні масово розповсюджуються й інші гриби, до яких може спостерігатись чутливість – аскоміцети. Кількість їх спор у повітрі стрімко зростає під час та після дощів.

Польські вчені вже довели, що одна з аскоспор лептосфаерія має алергенні властивості. Втім, вивчення небезпечних властивостей спор цієї групи триває і з часом ми можемо дізнатися про більшу кількість потенційно алергенних аскоміцетів.

А от алергенність фузаріума, який продукує спори схожі на такі у лептосфаерії, вже доведена давно і в Європі, і в Америці. Втім, цей гриб належить до групи базидіоспор. Вони продукуються різноманітними шляпинковими грибами, багато з яких ми вживаємо у їжу. Втім, білий гриб чи підосичник – не головне джерело спор цієї групи. Восени багато спор копрінусу або гнойовика, що є родичем шампіньйону. Гнойовик неїстівний, а от його спорами ми активно дихаємо восени.

Ось тому для людей, що реагують на пилок та спори грибів, осінь все впевненіше стає сезоном, у який їх симптоми продовжуються з літа. Часто – аж до кінця жовтня. Саме стільки на більшості територій триває пилкування амброзії. У південних регіонах, за відсутності заморозків, воно може продовжуватись й у перші тижні листопада.

Втім, не пилком та спорами у атмосфері єдиними осінній сезон небезпечний для людей з алергією.

Дні стають коротшими та холоднішими, а тому ми все більше часу проводимо у оселі. Вчені вже встановили, що повітря там, зрештою, більш забруднене, ніж на вулиці. Інколи – у 2-5 разів. Але у разі алергічної реакції мова не йде просто про пил. Його супутниками у нашому домі є мікроскопічні кліщі, давно відомі своєю здатністю викликати алергію.

Та й спори грибів, що провокують симптоми на вулиці, часто оселяються у наших домівках, а тому варто мити місця, де оселилася цвіль, обробляючи їх протигрибковими засобами, а також підтримувати у приміщенні вологість на рівні 50 %.

Інші поради, як захиститись від осіннього полінозу, є наступними:

  • Не забувайте, що пилок та спори є повсюдними, і вони, особливо – пилок, - здатні мігрувати на дальні відстані. Тож у період своїх симптомів тримайте вікна в оселі закритими вдень і вночі – доведено, що пилок амброзії може мігрувати на сотні кілометрів, долітаючи до вас у будь-який час доби.
  • Якщо у вас є чутливість до спор грибів, не гуляйте у осінніх лісах та парках, особливо – у вологу погоду. У цей час там активно розмножуються спори
  • Слідкуйте за алергопрогнозами і намагайтесь поменше перебувати на вулиці у період високих концентрацій пилку.
  • Встановіть контакт із лікарем-алергологом та підтримуйте його під час сезону алергії, адже самолікування, як і відсутність лікування недуги, може призвести до погіршення симптомів – аж до непоправних наслідків.

 

Джерела інформації:

  1. https://visnyk.vntu.edu.ua/index.php/visnyk/article/view/2362
  2. https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0048969718343195
  3. https://scholar.google.com/scholar?cluster=13091866396798981940&hl=en&oi=scholarr
  4. https://scholar.google.com/scholar?cluster=7284603683575979335&hl=en&oi=scholarr
  5. https://link.springer.com/article/10.1007/s00484-018-1500-z
  6. https://www.annallergy.org/article/S1081-1206(16)30582-8/fulltext

Алергія взимку: спори грибів, пилок, холод та ялинка

Зима вважається періодом, вільним від алергенів, коли організм отримує паузу між сезонами пилкування рослин.

І за великим рахунком саме так і є: взимку у повітрі майже немає пилку, дуже мало спор грибів. І саме у цей період лікарі радять проходити курси так званих «протиалергійних щеплень», а саме – алерген-специфічної імунотерапії (АСІТ).

Подбайте взимку про весну

Під час цих курсів людина отримує невеликі дози алергенів, які дозволяють організму звикнути до них і набагато менше реагувати на чинники алергії тоді, коли вони з’являться у повітрі.

Наразі, АСІТ доступна у вигляді ін’єкцій, тобто, уколів, за якими потрібно ходити до лікарні, а також у вигляді таблеток та драже, що кладуться під язик, та навіть у вигляді спреїв. Два останніх види добре підходять для дітей. Втім, тип ліків та їх дозування, після відповідної діагностики причин вашої алергії, може вам підібрати лише лікар.

Алергени у кутках та матрацах

Адже АСІТ можна проводити не лише до пилкових алергенів. Актуальна вона й у випадку чутливості до спор грибів, кліщів домашнього пилу та алергенів домашніх тварин. Саме два останніх виходять на перший план узимку. Адже у холоди ми набагато більше залишаємось у приміщенні, тим самим частіше стикаючись із тими алергенами, які знаходяться там цілий рік. Та й вікна для провітрювання у холоди відкривати не завжди можливо.

І якщо ви чхаєте чи помітили у себе сльозотечу, коли повертаєтесь з роботи додому або зранку ваш ніс закладений і ним важко дихати, дуже ймовірно, що у вас – чутливість саме до домашніх тригерів алергії.

Зарадити цьому може, насамперед, прибирання. Але й воно не панацея, бо позбавитись тих мільярдів кліщів, які живуть у матрацах, ковдрах ,простирадлах та м’яких меблях не так просто. А тому лікарі рекомендують не лише прибирати та очищувати повітря НЕРА-фільтрами, а й обробляти м’які меблі, білизну та інші місця, де можуть жити кліщі, спеціальними акарицидними засобами.

У арсеналі сучасних господарів та господарок - і побутові очищувачі повітря, які допомагають звільнити атмосферу вашої оселі від будь-яких алергенів у ній. А це може бути особливо актуально для білків, які знаходяться у кошачій лупі. Відшаровуючись, надлегкий епітелій котів легко піднімається і довго не осідає, спричиняючи у господарів, чутливих до нього, неприємні симптоми.

Їх причиною можуть бути й спори грибів. Адже пліснява часто оселяється у вологих та холодних закутках чи ванних кімнатах, на північних стінах багатоповерхівок та інших темних та вогких місцях. І, розповсюджуючи спори, грибок у житлі також стає важливим чинником алергії взимку. Адже до альтернарії та аспергілу/пенцілу – найбільш частих супутників осель, - за даними молекулярної діагностики, чутлива чимала частина тих, хто реагує на спори грибів.

Як пережити різдвяні свята

Саме такі люди в зоні ризику й у різдвяно-новорічний період. Адже грибок, що в природі є повсюдним, оживе та розмножиться на натуральній ялинці, яку ви принесете у дім на радість собі та дітям. Так само гриби живуть й на ялинках пластмасових. Особливо, якщо рік ті проводять у темних та вогких коморах. А, відігрівшись, гриби що на натуральній, що на штучній ялинці, почнуть виділяти спори. І тому перед застосуванням штучну ялинку, якою ви користуєтесь не вперше, рекомендується помити, зокрема – під душем, та добре висушити перед тим, як встановлювати її та прикрашати.

А ще улюблене місце спор – то горщики із квітами. Поливаєте їх часто та маєте чутливість до грибів? Не дивуйтесь, якщо відчуєте симптоми полінозу як при прикрашанні ялинки, так і при догляді за своїми зеленими улюбленцями. Альтернарія та пеніцил пречудово почувають себе й у закритому ґрунті.

Випробування холодом

Погано вдома, повітря на вулиці не містить пилку, тож, думаєте, там взимку краще? Тільки, якщо ви – не юнак та не жінка, а на вулиці – плюсова температура. Бо вже при плюс 4 і нижче люди із чутливою шкірою, здебільшого – діти, молодь та жінки, – можуть відчувати симптоми холодової алергії. Втім, незважаючи на народну назву, цей вид реакції – ідіосинкразія. Тобто, відповідь організму безпосередньо на подразник, яким є холод, без залучення реакції імунної системи.

Людям із чутливістю до холоду рекомендують звертатись до лікарів за специфічними порадами про те, що робити з їхньою недугою. А загальні настанови включають застосування перед виходом на вулицю великої кількості крему на відкритих ділянках тіла – на обличчі та на руках.

І, все ж таки, пилок

Але наприкінці зими прогулянки можуть бути небезпечними не лише через низьку температуру. У лютому, а у південних регіонах у теплі зими, ще у січні, в Україні, як і по Європі, зацвітають рослини родини кипарисові. Це сам кипарис, а також його родичі ялівець, туя, тис, які стали популярною частиною озеленення міст та присадибних ділянок окремих будинків.

І мало хто усвідомлює, що саджає алерген у себе під вікнами. Між тим, у США та Європі пилок кипарису, тису та їх родичів входить до ТОП чинників сезонної алергії. Та й в Україні чутливість до цієї групи алергенів зафіксована вже у близько десятої частини людей з полінозом. Частіше вона зустрічається саме у ландшафтних дизайнерів, які працюють з цієї групою рослин, а також – у жителів Криму, де кипарис є звичайною рослиною. А, відтак, глобальне потепління та діяльність людини, що змінює ландшафти собі на догоду, вносять все більші корективи у наше життя, подовжуючи періоди пилкування рослин та змінюючи характер чутливості населення до їх пилку.

 

Джерела інформації:

  1. https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/all.13957
  2. https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0048969718343195
  3. https://pbsociety.org.pl/journals/index.php/aa/article/view/aa.1731

Цей розділ сайту містить професійну спеціалізовану інформацію про препарати, властивості, способи застосування, протипоказання, призначену виключно для дипломованих медичних спеціалістів.

cтатті про алергію

Підпишіться на нові статті про алергію та її лікування!