Підступність алергенних білків у пилку амброзії

Серед рослин, що виділяють алергенний пилок, амброзія все впевненіше посідає першу сходинку. Навіть в Україні. Будучи завезеною сюди сто років тому разом із зерном із США у рамках продуктової допомоги, що її Америка надавала СРСР, амброзія поширилася вже по всій території країни. Переважно мова йде про амброзію полиннолисту (Ambrosia artemisiifolia). У південних та південно-східних областях алергія до неї посідає чільне місце серед усіх видів гіперчутливості. Тож чому амброзія така небезпечна?

Насправді, це питання має декілька відповідей. Одна з них – алергенність самих білків амброзії, інша – структура пилкового зерна. Важливі також і процеси зміни клімату. Вони теж впливають на основний алерген амброзійного пилку. Не вірите? Тож давайте розбиратися разом.

Отже, до сьогодні у пилку амброзії відкриті та описані 8 алергенних білків. За іншими даними їх може бути більше 40. Чільне місце серед них посідає Amb a 1 – основний або мажорний алерген амброзії полинолистої. Він належить до класу пектат-ліаз. Концентрації цього ферменту збільшуються по мірі дозрівання пилку. Адже саме цей білок відповідає за утворення ростової трубки. Вона утворюється тоді, коли пилок – рослинний сперматозоїд, – дістався рильця маточки квітки і мусить тепер дістатися через маточку до яйцеклітини. І пектат-ліаза допомагає йому у цьому. Ось чому концентрації цього білка-алергена найвищі у пилку амброзії, що дозріває ближче до осені. У нього є час, щоб у цьому пилку утворитись. Відтак, як відмічають лікарі, реакції чутливих людей на пилок амброзії є більш вираженими саме у вересні. Тоді ж спостерігається друга хвиля цвітіння амброзії в Україні.

До пектат-ліази чутливі більше 95 % пацієнтів, що мають симптоми алергії на амброзію. Крім функції, алергенність цього білка може бути зумовлена і його структурою – наша імунна система сприймає саме її як ворожого агента, а також з’єднанням Amb a 1 з іншими речовинами пилку. Наприклад, флавоноїди, що зумовлюють жовтий колір пилку, можуть також викликати реакцію імунної системи. Ці речовини можуть з’єднуватися з Amb a 1 мають для рослини захисний ефект. А ті білки, які інші організми використовують для захисту, наша імунна система часто й сприймає як ворожі. Флавоноїди ж відоми своєю здатністю модулювати імунну відповідь, підсилюючи реакцію на алергени пилку.

Серед інших, доведених алергенів амброзії – Amb a 4 – дефензиноподібний білок, також має захисні властивості. Amb a 6 – це білок-переносник ліпідів або ЛТП. Він відомий своєю стійкістю, а також здатністю викликати важкі алергічні реакції. Amb a 8 – це профілін. Такий білок не несе великої загрози. Втім, гіперчутливість до нього може означати й алергію до великого спектру рослинних продуктів та латексу. Адже профіліни – то білки, які є чи не в кожній рослині. Amb a 9 та Amb a 10 – полькальцини. Вони можуть відповідати за перехресні реакції з алергенами злакових трав у людей, чутливих до цього білку амброзії. Саме злаки відомі наявністю полькальцинів. Amb a 11 – цистеїн-протеаза. Білок, що відповідає за відповідь рослини на стрес. Його кількість зменшується з дозріванням рослини. Втім, дві третини людей з алергією до пилку амброзії реагують саме на нього. І останній білок - Amb a 12 – енолаза. Цей протеїн є ключовим для росту і розвитку рослин і його в клітинах, як правило, дуже багато. На нього теж реагують дві третини людей з алергією до амброзії.

 

Специфіка будови пилкового зерна впливає на алергенність амброзії

Але широкий спектр стійких білків-алергенів – то ще не всі причини алергенності пилку цієї рослини. Такій властивості сприяє й будова пилкового зерна. Воно у амброзії має розмір близько 20 мікрометрів. Такий розмір пилку притаманний більшості рослин-алергенів. Пилок не є занадто малим, але й не дуже великий. Крім того, у амброзії його поверхня рясно вкрита шипами. Саме вони допомагають пилку утримуватись на поверхні слизової оболонки носа. Відтак, пилок має час розбухнути, лопнути, і алергенний коктейль потрапляє з нього на нашу слизову, звідки всмоктується у кров.

Глобальне потепління та алергенність амброзії

Також амброзія – чи не єдина рослина, для алергенності пилку якої підтверджена роль глобального потепління. Зокрема, є багато робіт західних вчених, які демонструють, що при підвищенні температури та концентрацій СО2 у повітрі, збільшується й концентрація білків у амброзійному пилку. Зокрема, того ж Amb a 1.

Отже, поєднання всіх названих факторів, а також широке розповсюдження цієї рослини на територіях, що є закинутими, і часто не перевіряються людиною, й сприяє тому, що концентрації пилку амброзії в сезон набагато перевищують клінічно значущий поріг у 10 пилкових зерен в кубометрі повітря. І пилок цей, через велику його кількість, може знаходитись в атмосфері і день, і ніч. І уникнути контакту з ним чутливим людям дуже складно.

А, відтак, щоб у людей, сенсибілізованих до пилку амброзії, не виникало симптомів полінозу, завчасно, до початку сезону, їм рекомендується пройти курс алергенної імунотерапії (АІТ). Саме вона є єдиним способом лікування алергії на амброзію.

 

Джерела інформації:

  1. https://www.karger.com/Article/FullText/487997#ref3
  2. https://bmcplantbiol.biomedcentral.com/articles/10.1186/1471-2229-14-176
  3. https://allergy.org.ua/alerhiia-na-ambroziiu-ne-prykhodyt-sama/

Цей розділ сайту містить професійну спеціалізовану інформацію про препарати, властивості, способи застосування, протипоказання, призначену виключно для дипломованих медичних спеціалістів.

Підпишіться на нові статті про алергію та її лікування!