Чим небезпечний болиголов?

Напевно, багато хто з вас бачив обабіч доріг, по берегам річок та у заліснених ділянках рослину, дещо схожу на більш відомий борщівник. Тільки зонтик у цієї рослини менший, стебло червонувате і вкрите плямами, часто – продовгуватими. А листки схожі на такі у петрушки або моркви. З великою ймовірністю це – болиголов. І не дивно, що повна його назва – болиголов плямистий або отруйний. Її він отримав завдяки оцим червонуватим плямам на стеблі. Та й від свого родича борщівника, хоч і пішов, але недалеко. Отже: болиголов плямистий. Що варто знати про цю рослину і чому контакту з ним варто уникати?

Першою чергою те, що ця рослина дуже отруйна. І не варто з нею зайвий раз контактувати, як і з її родичем борщівником. Як і борщівник, петрушка чи морква болиголов (Conium maculatum) належить до родини зонтичних, або окружкових. Саме тому суцвіттям всіх цих рослин є складний зонтик, що, часом, так приваблює до себе, особливо – у великих екземплярів, що сягають 3 і більше метрів.

Також отруйний болиголов має цікаве історичне значення. Відомий «чай з болиголова», який використовували для страти в Стародавній Греції. Зокрема, відваром болиголова, як вважається, стратили філософа Сократа. Щоправда, інші джерела свідчать, що чай той був приготований з іншої отруйної рослини з родини окружкових – цикути (Cicuta virosa).

Втім, на відміну від таких щодо родича-борщівника, алергічних реакцій на сік болиголова до цього часу не зареєстровано. А все через різний хімічний склад соку цих рослин. Якщо борщівник містить фурокумарини, які викликають фототоксичний ефект після контакту з УФ-випромінюванням, то болиголов містить алкалоїди піперидини. Їх, принаймні, п'ять типів, кожен з яких, як вважають, сприяє токсичності рослини. Провідним і надзвичайно отруйним серед них є коніїн. За своєю структурою він, як і інші піперидини, схожий на нікотин і міститься у всіх частинах рослини. Це нейротоксин, який порушує роботу периферичної нервової системи, спричиняючи в’ялий параліч дихання, що, зрештою, призводить до смерті. Листя та недозрілі плоди отруйного болиголова можуть містити до 2% коніїну. Концентрація алкалоїдів залежить від сорту, екологічних умов зростання рослини та її віку.

Як можна отруїтись болиголовом?

Людина може сплутати листя болиголова, особливо – молодого екземпляру, із листям петрушки, а також інших родичів-зонтичних – анісу та моркви. Адже зелень цієї отруйної рослини часто з’являється навесні раніше за інші. А корінь болиголова схожий на корінь турнепсу або кормової ріпи.

Відтак, як витікає з самої назви рослини, після вживання болигова в їжу у отруєної особи, як мінімум, болітиме голова. Але це – у найкращому випадку. Адже головним болем список симптомів отруєння соком болиголова не обмежується.

Симптоми отруєння болиголовом

Симптоми отруєння ним – це:

  • нудота,
  • блювота,
  • біль у животі,
  • тахікардія (частий пульс),
  • пітливість,
  • тремтіння,
  • слинотеча,
  • сечовипускання,
  • розширення зіниць,
  • проблеми з рухом
  • судоми.

За ними можуть настати брадикардія (зниження частоти серцевого ритму), параліч і кома. А від дихальної недостатності, яку також провокує отрута болиголова, може настати смерть.

Причому, людина рідко втрачає свідомість на перших етапах отруєння, а її моча та повітря, що вона видихає, мають специфічний мишачий запах. Вважається, що так пахне і сама рослина.

Болиголовом часто ласують і домашні тварини, яких випасають на луках. Особливо небезпечна ця рослина для худоби, що є вагітною. У ембріонів, які розвиваються, токсини цієї рослини спричиняють потворність – вовчу пащу та множинні вади скелета. Переважають серед токсинів все той же конеїн, а також – γ-коніцеїн.

Лікування та профілактика отруєння болиголовом

Специфічного лікування від отруєння соком болиголова не існує. Позаяк токсичність рослини є серйозною, щоб врятувати людину, лікування симптомів має бути агресивним. Необхідне також очищення шлунково-кишкового тракту, оскільки проти отрути болиголова спеціальні антидоти відсутні.

Профілактикою такого отруєння є вміння розпізнавати болиголов у природі та уникати вживання його листя або коренів, що їх, як вже згадувалося, можна сплутати з іншими овочами. Щоб цього не сталося, приглядайтеся до плям на стеблі. І точно обійдіть її десятою дорогою, якщо побачите ті плями та відчуєте мишачий запах поблизу рослини.

 

Джерела інформації:

  1. https://www.sciencedirect.com/topics/agricultural-and-biological-sciences/conium-maculatum
  2. https://www.intechopen.com/books/phytochemicals-isolation-characterisation-and-role-in-human-health/coumarins-an-important-class-of-phytochemicals
  3. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2_%D0%BF%D0%BB%D1%8F%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B9
  4. https://en.wikipedia.org/wiki/Conium_maculatum
  5. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B8%D0%BA%D1%83%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B9%D0%BD%D0%B0

Цей розділ сайту містить професійну спеціалізовану інформацію про препарати, властивості, способи застосування, протипоказання, призначену виключно для дипломованих медичних спеціалістів.

Підпишіться на нові статті про алергію та її лікування!