Загрозливі форми алергії, всесвітня статистика

Більшість алергічних реакцій мають легку або середню форму важкості, минають самостійно або після вживання антигістамінних препаратів та, головне, не несуть загрозу для життя. Проте в рідкісних випадках алергія може набути потенційно загрозливої форми - анафілаксії. З такою реакцією щороку стикається приблизно одна людина з тисячі.

За іншими даними, в усьому світі 0,05–2% населення в деякий момент життя зазнає анафілаксії.

У США з анафілаксією стикається до 5% населення. Цю реакцію часто також називають "анафілактичним шоком". Але насправді анафілактичний шок є особливо важкою формою анафілаксії.

І, наприклад, у Німеччині від анафілактичного шоку щороку гинуть близько 200 людей.

За оцінками американських медиків, 1% госпіталізацій з анафілаксією та 0,1% випадків відвідування відділення екстреної допомоги з приводу анафілаксії мають летальний наслідок.

Відтак, розбираємось, як саме запобігти важким та летальним наслідкам у разі, якщо у вас виникла анафілаксія.

Причини анафілаксії

Найпоширенішою причиною летальної анафілаксії у таких країнах як Австралія, Нова Зеландія, Великобританія, Бразилія та США є ліки. Це, зокрема антибіотики з групи пеніцилінів та цефалоспоринів.

Ось перелік поширених чинників медикаментозної анафілаксії:

  • пеніцилін (частіше у вигляді ін'єкцій)
  • м’язові релаксанти, що використовуються для наркозу
  • аспірин, ібупрофен та інші нестероїдні протизапальні засоби (нпзз)
  • протисудомні препарати.

 

При анафілаксії, що спричиняється ліками, є більша ймовірність розвитку анафілактичного шоку у людей, що старші за 55 років. Наприклад, у Великобританії середній вік летальної анафілаксії, спричиненої ліками, становив 58 років. Це може пояснюватися збільшенням впливу лікарських засобів та підвищеної серцево-судинної вразливості серед пацієнтів літнього віку.

Одне з досліджень повідомляє, що 71% летальних випадків анафілаксії, спричиненої ліками, стався у людей з попередньо діагностованими серцево-судинними захворюваннями, а 39% - у тих, у кого була астма або емфізема легень. Крім того від анафілаксії та анафілактичного шоку частіше потерпають жінки. Втім, це спостерігається не завжди.

Наприклад, від 80% до 90% летальних випадків анафілаксії, спричиненої отрутою комах, припадає на чоловіків білої раси у віці від 50 до 60 років.

Втім, частка цього виду анафілаксії у загальній кількості її випадків незначна і становить 10% -20%. Загальний ризик розвитку смертельного анафілактичного шоку внаслідок укусів комах складає приблизно від 3 до 6 випадків на мільйон.

Куди частішим фактором, який може призвести до анафілактичного шоку, є астма. Зокрема, це захворювання мали пацієнти у 70-75% летальних випадках при харчових реакціях.

Ще однією поширеною причиною анафілаксії є харчова алергія. Наприклад, у США істинну харчову алергію мають приблизно 5-8% дітей та близько 2-3% дорослого населення.

Типовими причинами харчових реакцій серед дітей є:

  • Арахіс
  • Молюски
  • Риба
  • Молоко
  • Яйця
  • Соя
  • Пшениця

Поширеними продуктами харчування, що викликають реакцію у дорослих, є:

  • молюски
  • горіхи (волоські, лісові, кеш’ю, фісташки, кедрові горіхи та мигдаль)
  • арахіс

Всі ці алергени здатні спровокувати анафілаксію.

Відомими її чинниками також є укуси  бджіл, ос, шершнів та вогняних мурах.

Крім того, інколи анафілактична реакція може виникнути за впливу:

  • пилку амброзії,
  • пилку дерев,
  • латексу у лікарняних рукавичках, повітряних кульках та гумках

Анафілаксія також може бути спричинена поєднанням кількох факторів. Втім, такі реакції вважаються нечастими. Зокрема, така реакція може виникнути за впливу:

  • пилку берези та одночасного вживання яблук, сирих моркви, селери або фундуку,
  • пилку полину за вживання селери, яблук, арахісу або ківі,
  • пилку амброзії за вживання дині чи банану,
  • латексу за вживання папайї, каштану чи ківі.

Анафілаксія із затримкою

У рідкісних випадках, зустрічається анафілаксія, спричинена фізичним навантаженням. Така реакція відбувається через 2 – 4 години після вживання алергену, але за умови фізичних занять. Вони й запускають реакцію.

Затримка реакції виникає і після укусу кліща, який запускає алергію до вуглеводу галактоза-альфа-1,3-галактоза ("альфа-гал"). Він присутній у червоному м'ясі ссавців.

Фактори, що підвищують ризик виникнення анафілаксії

До інших факторів, які підвищують ризик виникнення анафілаксії загалом і анафілактичного шоку зокрема, відносять: алкоголь, нестероїдні протизапальні препарати, гострі інфекції, стрес та навіть передменструальний синдром.

Як виникає анафілактичний шок?

Науковці вважають, що важливу роль при анафілаксії та інших алергічних захворюваннях можуть відігравати антитіла IgE.

IgE зв’язується з рецептором високої афінності (FcεRI) на поверхні базофілів крові та тучних клітин, а також з іншими типами клітин, включаючи нейтрофіли, еозинофіли, моноцити та дендритні клітини і тромбоцити.

Далі  IgE індукує активацію тучних клітин і базофілів та спричиняє негайне вивільнення медіаторів, таких як гістамін та різні протеази, а також синтез багатьох нових медіаторів запалення, таких як лейкотрієни, простагландини та цитокіни.

Але сама по собі наявність антиген-специфічних антитіл IgE не є запорукою того, що людина обов'язково буде проявляти будь-яку, не кажучи вже про важку, клінічну реактивність до визнаних антигенів.

Крім того, різні дані свідчать про існування незалежних від IgE шляхів анафілаксії.

Крім IgE, як показують дослідження, IgG миші також може викликати реакції системної анафілаксії. Втім, для анафілаксії, опосередкованої IgG, зазвичай потрібна значно більша доза антигену.

Окрему роль у розвитку анафілаксії відіграє активація каскаду комплементу, що відбувається у відповідь на багато подразників і призводить до утворення дрібних поліпептидів: C3a, C4a та C5a. Вони називаються анафілатоксинами.

Окреме місце у розвитку анафілаксії посідають опасисті клітини. Наприклад, пацієнти з мастоцитозом (захворювання, яке характеризується наявністю великої кількості опасистих клітин у різних органах), частіше піддаються анафілаксії та мають її важчий перебіг.

Важливим посередником анафілаксії здавна вважається гістамін. Його ін'єкційне введення може відтворити багато ознак та симптомів анафілаксії, включаючи головний біль, непрохідність дихальних шляхів, гіпотензію та тахікардію.

Другий клас потенційних медіаторів анафілаксії - фактор, що активує тромбоцити (PAF).

Крім того, на початковому етапі анафілаксії збільшуються й рівень цистеїніл лейкотрієнів.

Симптоми анафілаксії

Як свідчать статистичні дані, третина випадків анафілаксії трапляється вдома, 25% - в ресторанах і 15% - в школі або на роботі.

Симптоми анафілаксії зазвичай виникають протягом декількох хвилин після впливу алергену. Однак, іноді це може відбутися і протягом 30 хвилин, а то й кількох годин.

Ознаки та симптоми анафілаксії включають:

  • шкірні реакції, включаючи кропив’янку та свербіж та почервоніння або блідість шкіри;
  • низький кров'яний тиск (гіпотонія);
  • звуження дихальних шляхів і набряклий язик або горло, що може спричинити хрипи і проблеми з диханням;
  • слабкий і швидкий пульс;
  • нудоту, блювоту або діарею;
  • запаморочення або непритомність.

У випадку розвитку таких симптомів потрібно одразу викликати швидку допомогу чи вводити епінефрин у стегно самостійно. Для цього використовується спеціальний дозатор.

Та навіть якщо після ін'єкції симптоми покращуються, все одно потрібно звернутися за медичною допомогою, адже є ризик повторення реакції впродовж 12 годин. Такий стан трапляється у кожного п'ятого пацієнта з анафілаксією і називається двофазною анафілаксією

Як надати допомогу людині з анафілаксією

Якщо ви допомагаєте комусь, хто зазнав анафілаксії, таку людину потрібно покласти на спину. В деяких джерелах вказується, що голову краще трохи повернути набік (щоб при виникненні блювоти людина не захлинулась), а ноги потрібно припідняти та накрити ковдрою.

Якщо анафілактичний шок стався через укус комах, видаліть жало, якщо це можливо. Використовуйте пластикову картку. Притисніть карту до шкіри, підсуньте її вгору в сторону жала і проведіть карту один раз під ним.

Не стискайте жало, оскільки воно може випустити більше отрути.

Анафілаксія та анафілактичний шок

Та іноді навіть після видалення жала або ін'єкції адреналіну реакція може не припинитися і може розвинутися анафілактичний шок. Серед можливих причин - недостатня доза адреналіну чи надто значний вплив алергену. Наслідком анафілактичного шоку є неможливість самостійного дихання чи інфаркт. Це пов’язано зі зниженням артеріального тиску, що заважає серцю отримувати достатню кількість кисню.

Якщо людина перестала дихати або серце перестало битися, то до прибуття швидкої людині знадобиться штучне дихання або непрямий масаж серця.

У лікарні людям з анафілаксією дають адреналін, а при потребі – кисень, кортизон, антигістамінний препарат або інгалятор з бета-агоністом, що швидко діє, та надають іншу необхідну допомогу.

Анафілактичний шок надзвичайно серйозний і може сприяти таким ускладненням як:

  • пошкодження головного мозку
  • ниркова недостатність
  • кардіогенний шок – стан, через який серце не закачує достатню кількість крові
  • аритмія – серцебиття, яке є занадто швидким або занадто повільним
  • проблеми з легенями
  • інфаркт
  • смерть

 

Анафілактичний шок також може назавжди погіршити симптоми у людей з розсіяним склерозом.

Та чим раніше буде надана допомога, тим менший ризик розвитку ускладнень.

 

Джерела інформації:

  1. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK453101/
  2. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5589409/
  3. https://www.healthline.com/health/anaphylaxis
  4. https://www.mayoclinic.org/diseases-conditions/anaphylaxis/symptoms-causes/syc-20351468
  5. https://www.webmd.com/allergies/anaphylaxis
  6. https://www.webmd.com/allergies/anaphylactic-shock-facts
  7. https://www.webmd.com/allergies/anaphylaxis
  8. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5657389/

 

 

Цей розділ сайту містить професійну спеціалізовану інформацію про препарати, властивості, способи застосування, протипоказання, призначену виключно для дипломованих медичних спеціалістів.

Підпишіться на нові статті про алергію та її лікування!