Як та коли виникає алергія у домашніх тварин?

Алергія не вибирає, як і у кого проявлятися. Часто від цього явища потерпають люди, які мають домашніх тварин, проте іноді і самі домашні улюбленці можуть страждати від цього небезпечного і, на перший погляд, такого людського захворювання.

Як правило, алергія у домашніх тварин починає проявлятися у віці від 6 до 24 місяців. Втім, іноді перші симптоми захворювання можуть виникнути пізніше – коли тварина більш зріла.

Подібно людям, тварини – котики, собаки, морські свинки, хом'яки можуть пчихати, кашляти та чухатися. А шкірні симптоми можуть призводити до розвитку вторинних інфекцій. Тож якщо ви помітили нетипову поведінку свого вихованця, краще не відкладати візит до ветеринара. Припускається, що понад 50% повторних вушних інфекцій тварин викликаються саме алергією.

Причини виникнення алергічних реакцій у тварин

Як і у людей алергію у домашніх тварин можуть спровокувати самі різноманітні фактори. При цьому, більш схильними до цього захворювання, зокрема, до полінозу, є тварини, що мали родичів-алергіків. Також існує думка, що певні чинники, зокрема такі як застосування антибіотиків, з часом можуть підвищити вірогідність розвитку алергії. Відтак, деякі кінологи рекомендують застосовувати не антибіотики, а пробіотики, зокрема у собак.

Загалом, алергени оточують тварин практично усюди. Так само як люди, домашні улюбленці можуть реагувати на їжу або побутову хімію. Коти, особливо з астмою та алергією, дуже чутливі до сигаретного диму. Тварини також можуть страждати від домашнього пилу, цвілі чи сезонної алергії, спричиненої пилком дерев, злаків та бур'янів.

Наприклад, вихованці з алергією на пилок дерев, зазвичай, починають надмірно чухатися навесні. Ті, в кого спостерігається такий симптом в кінці літа, зазвичай, мають алергію на пилок бур’янів. А домашні тварини, у яких спостерігається свербіж, що змушує їх чухатися в дощову осінню погоду, як правило, реагують на спори грибів. Але з часом, наприклад, у більше ніж 70% алергічних собак розвивається симптоматика, яка проявляється незалежно від сезону. Тож тоді з'ясувати причину реакції може бути доволі складно. Хоча, за статистикою, найбільш поширеною формою алергії у домашніх тварин є алергічний дерматит від блошиних укусів.

Цей стан є підвищеною чутливістю до білків або антигенів у слині бліх, яку вони виділяють в шкіру кота чи собаки при укусі.

Менш поширеною формою алергії у домашніх улюбленців вважається харчова. На неї припадає близько 10% усіх випадків алергії у домашніх тварин.

Яловичина, молочні продукти, пшениця, яйце, курка, баранина та соя – це найпоширеніші харчові алергени у собак.

У котів більшість алергічних реакцій спричиняються, в основному, яловичиною, молочними продуктами та рибою.

У хом'яків до харчових реакцій можуть призводити барвники, насіння соняшнику та арахіс.

Найрідкіснішою формою алергії у домашніх тварин вважається алергічний контактний дерматит. Таку реакцію спричиняють хімічні речовини, що є у шампунях, миючих засобах, милах, синтетичних волокнах, вовні, шкірі, фарбі, вазеліні, гумі, пластику та інсектицидах.

Такі алергени також часто зустрічаються в нашийниках від бліх, на газоні (пестициди), килимах та підстилках.

Симптоми, що вказують на алергію у чотирилапих

Загалом, домашні тварини з алергією зазвичай відчувають свербіж навколо голови та шиї. Вони можуть жувати лапи, що набрякають. Також тварини можуть облизувати задній прохід. А от шлунково-кишкові симптоми, такі як блювання і діарея, спостерігаються не у кожного вихованця.

При контактній алергії у місцях дотику виникає подразнення шкіри та свербіж. При цьому часто страждають стопи та живіт. Якщо вчасно помітити проблему та покупати домашнього улюбленця, це може усунути симптоми.

Складніше боротися з іншими видами алергії.

При чутливості до певних речовин у повітрі (пилку чи таких побутових алергенів як спори грибів чи кліщі домашнього пилу) людина зазвичай пчихає чи страждає від нежиті або кон’юнктивіту. У чотирилапих така алергія найчастіше проявляється шкірним свербежем. Тому цей стан ще називають інгаляційним алергічним дерматитом. Тварина може розтирати мордочку, облизувати лапи та дряпати "під пахвами".

Також можуть траплятися такі типові симптоми пилкової алергії як:

  • набряклість очей або сльозотеча,
  • нежить або закладений ніс,
  • чхання і кашель.

Інгаляційна алергія найчастіше розвивається в період від одного до трьох років. З'ясувати, на що саме виникла реакція, може допомогти шкірне тестування чи аналіз крові.

Лікування алергії у тварин

А от лікування, як правило, буде симптоматичним і залежатиме від тривалості конкретного сезону пилку.

Лікар може призначити протизапальну терапію такими засобами як кортикостероїди або антигістамінні препарати. Реакцію на стероїди може покращити додавання в раціон жирної їжі, зокрема ОМЕГА-3.

Заспокоїти шкіру допоможе і часте купання тварини гіпоалергенними шампунями. Деякі з них також містять протизапальні компоненти.

З профілактичною метою домашнього улюбленця зі схильністю до алергії потрібно купати гіпоалергенним шампунем один чи два рази на тиждень, щоб змити поверхневі алергени, які чіпляються за хутро.

Під час купання використовуйте прохолодну воду і залишайте шампунь на шерсті не менше десяти хвилин, перш ніж змити.

Також для собак, приміром, доступна десенсибілізаційна терапія. При такому лікуванні дуже малі кількості алергену вводять щотижня у вигляді підшкірних ін'єкцій. Результати досліджень свідчать, що приблизно у 50% собак, які проходять таку терапію, спостерігається значне поліпшення клінічних ознак. А у інших вона дозволяє зменшити кількість застосовуваних кортикостероїдів.

Наявність інгаляційної алергії у домашніх тварин може підвищити ризики виникнення і інших видів реакцій. Наприклад, на їжу та бліх.

Обидві є потенційно небезпечними видами алергії, оскільки при сильній імунній відповіді може розвинутися небезпечна для життя анафілактична реакція.

Відтак, обстежте уважно вашого улюбленця на наявність бліх чи яєць бліх на шерсті.

Клінічними ознаками алергії на укуси комах є алергічний дерматит або алергічний бронхіт.  

Укуси можуть стати червоними та/або запаленими. При сильному подразненні, тварини, особливо собаки, можуть самі намагатися видалити комаху, підкусюючи-вириваючи зубами шматок шерсті, особливо біля хвоста. Це може призводити до бактеріальних інфекцій.

У випадках сильного свербежу ветеринар може призначити антигістамінні препарати або кортикостероїди (стероїди) для блокування гострої алергічної реакції. При наявній бактеріальній інфекції буде призначено відповідний антибіотик.

Харчова алергія у тварин

Якщо усі згадані алергії, як правило виникають в більш-менш зрілому віці, то реакція на їжу може виникнути будь-коли.

Типові ознаки та симптоми харчової алергії у домашніх тварин включають:

  • висипання,
  • кропив’янку та свербіж,

особливо – на мордочці, кінцівках, животі та в області заднього проходу.

Дихальні симптоми іноді також помітні. Можуть виникати кашель, хрипи, а також нежить та кон’юнктивіт.

Також спостерігається діарея, блювота та інші шлунково-кишкові розлади.

Неврологічним проявом алергії можуть бути депресія, дратівливість і, надзвичайно рідко, – судоми.

Крім того, у тварини можуть одночасно поєднуватись різні типи алергії. Наприклад, такі як харчова алергія та поліноз. Відтак, встановити точну причину недуги досить складно.

Елімінаційна дієта у тварин

Але оскільки причину все ж необхідно з'ясувати, для цього, зазвичай рекомендується спеціальна дієта протягом 8-12 тижнів. В цей час тварина харчується гіпоалергенною їжею.

Потім підозрілі продукти знову вводяться, але поступово. А будь-яка ненормальна реакція на їжу фіксується. При виявленні продукту, який призводить до розвитку симптомів, його краще виключити з раціону домашнього улюбленця.

В будь-якому випадку, якщо тварина проявляє ту чи іншу реакцію, її необхідно показати ветеринару.

Адже іноді свербіж може бути ознакою не алергії, а іншого захворювання. А антигістамінні препарати при неправильному підборі та дозуванні можуть викликати побічні симптоми, наприклад, надмірну сонливість. Крім того, не купуйте антигістамінні препарати з деконгестантами – вони подразнюють дихальну систему вихованця.

 

Джерела інформації:

  1. https://mission.vet/what-most-common-allergies-cats/
  2. https://www.wikihow.com/Diagnose-and-Treat-Allergies-in-Hamsters?amp=1
  3. https://www.treehugger.com/cat-allergies-how-to-treat-cats-with-allergies-4864046
  4. https://weareallaboutcats.com/seasonal-allergies-in-cats-symptoms-and-prevention/
  5. https://pets.webmd.com/cats/cat-allergy-symptoms-triggers
  6. https://vcahospitals.com/know-your-pet/cat-care/promoting-wellness/allergies-in-cats
  7. https://www.albertaanimalhealthsource.ca/content/allergies-pets
  8. https://www.hilltoppetclinic.com/News/ArtMID/461/ArticleID/12/Allergies-in-Pets
  9. https://www.animalmedicalcenterofchicago.com/amo-team/allergies-in-pets/
  10. https://pets.webmd.com/dogs/guide/caring-for-a-dog-that-has-food-allergies
  11. https://www.petfinder.com/dogs/dog-health/does-pet-have-allergies/
  12. https://vcahospitals.com/know-your-pet/allergy-general-in-dog

Цей розділ сайту містить професійну спеціалізовану інформацію про препарати, властивості, способи застосування, протипоказання, призначену виключно для дипломованих медичних спеціалістів.

Підпишіться на нові статті про алергію та її лікування!