Аквагенна кропив'янка
Якщо контакт з водою закінчується свербінням та печінням, це може ознакою алергію на неї, або на те, що міститься в ній.
Іноді такий стан ще називають аквагенною кропив'янкою. Це досить рідкісне захворювання, при якому реакцію викликає будь-яка форма та варіант води: сніг, сльози, дощ, піт, морська, водопровідна чи, навіть, дистильована вода... Втім, на сьогодні в світі зафіксовано не більше ста випадків аквагенної кропив'янки.
Дослідження показують, що аквагенна кропив'янка частіше зустрічається у жінок, ніж у чоловіків. І в більшості випадків ця проблема діагностується під час періоду статевого дозрівання.
За однією з теорій, висипання на шкірі після контакту з водою може бути пов'язане з вивільненням гістаміну.
Та частіше виникають реакції на ті чи інші компоненти, які містяться у воді або використовуються для її очистки та знезараження перед подачею у мережу водогону.
Причини алергії на воду з крана
При неналежному контролі, вода з-під крану може містити пестициди, гербіциди та добрива. Це токсичні та надзвичайно шкідливі для здоров'я речовини, які можуть викликати контактний дерматит, захворювання шкіри голови та екзему.
Крім того, деякі дослідники вказують на зв'язок між пестицидами та зростанням поширеності харчових алергій.
Так, дослідники з Американського коледжу алергії, астми та імунології (ACAAI) зазначають, що хімічні речовини, відомі як дихлорфеноли, і які також використовуються для виробництва пестицидів, можуть бути знайдені у воді та в оброблених фруктах та овочах.
Незважаючи на те, що їх дослідження не могло довести причинно-наслідкові зв'язки, воно припускає, що високий рівень пестицидів, що містять дихлорфенол, може послабити харчову толерантність у деяких людей, викликаючи харчову алергію.
У дослідженні, в якому брали участь понад 2200 людей віком від 6 років і результати якого були опубліковані в журналі «Annals of Allergy, Asthma and Immunology», було виявлено, що особи, які мають чутливість до одного або декількох продуктів, мали більш високий рівень дихлорфенолів у сечі в порівнянні з людьми без такої алергії.
Втім, навіть, якщо вода не містить сторонніх компонентів, вона теж може викликати небажані реакції. Наприклад, вода може бути жорсткою. Це означає, що вона містить забагато йонів кальцію та магнію, а також може містити важкі метали. Всі ці елементи можуть спричинити подразнення, почервоніння шкіри, а також викликати екзему. А їх накопичення на волоссі призводить до його ламкості та зневоднення.
Шкірну алергію може також викликати хром-6. Це відомий канцероген, який виявлений, наприклад, у більшій частині водопровідної води в США.
До тих чи інших висипань на шкірі призводить і хлор, який використовується як дезінфікуючий засіб для видалення шкідливих бактерій та підтримання чистоти води під час її подачі до наших кранів.
У деяких людей хлор може погіршити симптоми астми та екземи – незважаючи на те, що насправді ця речовина не класифікується як алерген, а як подразник.
Втім, наприклад, для хворих на астму, хлор може становити серйозну небезпеку. Він викликає проблеми з диханням, подразнюючи слизові оболонки дихальних шляхів.
Так само хлор може впливати на погіршення стану людей з екземою або контактним дерматитом, призводячи до надмірного пересихання шкіри.
Ще одна хімічна речовина, яка часто використовується для обробки водопровідної води, ‒ це фтор. Існує також припущення, що фтор може спричиняти симптоми алергії у деяких людей. Але поки фтор, так само як хлор, класифікується як подразник. Хоча зареєстровані наслідки його впливу на чутливих людей включали:
- запалення слизової рота та шкіри,
- кропив'янку,
- контактний дерматит та
- подразнення органів дихання.
Коли вода ні до чого
Але не завжди у реакціях після контакту з водою винна сама вода. Інколи за реакцією на воду насправді може ховатися алергія на мило. До того ж, на відміну від аквагенної кропив'янки, алергія на мийні засоби не рідкісна. Найпоширенішими винуватцями мильної алергії є парфуми, консерванти, абразиви, тощо, які додають до складу мийних засобів. Причому, реакція може виникнути як на новий вид мила, так і на той, яким людина користується роками.
Симптоми при реакціях на воду з крана
Більшість реакцій, пов'язаних з водою з-під крана, дають про себе знати одразу або протягом 48 годин після контакту. Симптоми аквагенної кропив'янки, як правило, проявляються одразу після потрапляння води на тіло.
У цьому випадку висип може не лише свербіти, а й боліти. Він, як правило, виникає на шиї, руках і грудях. Хоча кропив'янка може з’являтися і в інших місцях.
Але часто симптоми зникають самостійно, через 30 - 60 хвилин після того як ви висушите тіло.
У важких випадках вода з крану може спричинити симптоми, включаючи:
- висип навколо рота
- труднощі з ковтанням
- хрипи
- утруднене дихання.
У рідкісних випадках алергія на воду може спричинити небезпечну для життя реакцію у вигляді анафілаксії. Тому при найменшому ризику подібного сценарію потрібно мати при собі автоінжектор адреналіну.
Крім того, потрібно знати, що реакції можуть поширюватися не лише на шкіру та органи дихання, а й на шлунково-кишковий тракт.
А от алергія на мило найчастіше вражає обличчя, губи, очі, вуха або шию. Її симптоми включають:
- почервоніння,
- набряк,
- свербіж і
- висип.
Інші речовини у воді, такі як хлор та фтор, а також жорстка вода призводять до надмірної сухості шкіри. Також може з'являтися висипка в місці контакту з подразниками.
Алергія на воду з крана: профілактика та лікування
Для того, аби мінімізувати концентрацію сторонніх речовин у воді з-під крана, рекомендується встановити сучасні водні фільтри, наприклад, вугільні чи зі зворотнім осмосом.
Якщо ж проблема в милі – краще вибирати продукт з невеликою кількістю інгредієнтів. А перш, ніж користуватися новим засобом, рекомендується зробити тест на чутливість до нього. Помістіть невелику кількість мила всередину ліктя і почекайте 48-72 години. Якщо ви відчуєте почервоніння, набряк, свербіж або печіння, це мило краще не використовувати.
В будь-якому випадку, для з'ясування причин висипки чи іншої реакції на воду, краще відвідати алерголога. Провівши спеціальне тестування, фахівець не тільки з'ясує причину реакції, а й підбере лікування та визначить подальшу стратегію поводження з водою.
Не виключено, що доведеться максимально обмежити контакт з водою. Сюди входить короткий, рідкісний душ та носіння вологозахисного одягу. Для полегшення симптомів свербежу можуть використовуватися антигістамінні препарати.
У деяких випадках, коли хвороба перебігає легко або має перебіг середньої тяжкості, лікар може запропонувати фототерапію.
Але при важких реакціях на зразок анафілаксії, як вже зазначалося, потрібно негайно викликати швидку і вводити адреналін.
Джерела інформації:
- https://www.healthline.com/health/aquagenic-urticaria
- https://doulton.com/can-chemicals-in-drinking-water-cause-allergy-symptoms/
- https://allergy.org.ua/alerhiia-na-vodu-chastishe-vrazhaie-zhinok
- https://www.medicinenet.com/script/main/art.asp?articlekey=165590
- https://www.womenshealthmag.com/health/a30647028/can-you-be-allergic-to-water/
- https://www.webmd.com/allergies/chemical-allergies
- https://www.tricalm.com/uses/soap-and-detergent-allergies/
- Питання та відповіді
- Інформація для Фахівців
Чи можна попередити харчові алергічні реакції?
Неясно, чи можна попередити такі реакції в осіб з обтяженим сімейним анамнезом (при наявності атопії в обох батьків, важкого атопічного дерматиту та харчової алергії у братів і сестер), але доведено, що, дотримуючись певних обмежень в харчуванні, можна уповільнити розвиток алергічних захворювань і зменшити їх тяжкість.
А) вважають, що вагітним в останньому триместрі не слід вживати в їжу арахіс, фундук, креветки і рибу, а годуючим матерям - коров'яче молоко, арахіс, фундук, креветки і рибу.
Б) бажано грудне вигодовування протягом першого року життя.
В) для змішаного і штучного вигодовування кращі гіпоалергенні суміші на основі гідролізатів білка.
Г) густу їжу (прикорм) не дають до 6 місяців.
Д) коров'яче молоко і яйця не дають до 1 року.
Е) такі продукти, як арахіс, фундук, ракоподібні і рибу слід вводити в раціон після 2 років, а краще пізніше.
Чи треба при алергії до арахісу виключати з раціону всі бобові?
Ні. Алергія до інших бобовим у осіб, що мали алергічні реакції на арахіс, навіть важкі, зустрічаються рідко. Тільки у 5% хворих одночасно спостерігається клінічно виражена алергія різної тяжкості ще до 1 - 2 видам бобів. Однак особи з алергією до арахісу дуже часто дають позитивні шкірні проби або радіоаллергосорбентний тест з іншими бобовими, навіть якщо в якості продукту харчування вони переносяться добре.
Що таке синдром харчової алергії?
Синдромом харчової алергії називають свербіж, подразнення і легкий відсік слизової рота і губ як прояв алергічної реакції негайного типу на свіжі фрукти та овочі. З визначення ясно, що сам по собі він для життя не є небезпечним. Однак з нього може початися загальна алергічна реакція негайного типу.
Для синдрому харчової алергії характерно те, що його причиною бувають тільки свіжі, не піддані термічній обробці фрукти і овочі, так як синдром викликається термолабільними алергенами. Наприклад, хворий без шкоди для себе їсть суп з селерою, але не виносить селери в свіжому вигляді. Крім того, цей синдром виявляє тісний зв'язок зі специфічними пилковими алергенами. Встановлено, що алергени деяких фруктів і овочів і поширених видів пилку викликають перехресні реакції. При цьому визначення специфічних IgE in vitro і скарифікаційні шкірні проби з наявними у продажу алергенами овочів і фруктів дають негативні результати. Якщо ж скарифікаційну пробу виконати голкою, якою попередньо вкололи стиглий овоч чи фрукт, розвинеться негайна позитивна реакція. Таку скарифікаційну пробу називають «подвійний укол». Описано поліпшення у хворого з синдромом харчової алергії після десенсибілізації з приводу супутнього полінозу.
Цей розділ сайту містить професійну спеціалізовану інформацію про препарати, властивості, способи застосування, протипоказання, призначену виключно для дипломованих медичних спеціалістів.
