Аквагенна кропив'янка

Якщо контакт з водою закінчується свербінням та печінням, це може ознакою алергію на неї, або на те, що міститься в ній.

Іноді такий стан ще називають аквагенною кропив'янкою. Це досить рідкісне захворювання, при якому реакцію викликає будь-яка форма та варіант води: сніг, сльози, дощ, піт, морська, водопровідна чи, навіть, дистильована вода... Втім, на сьогодні в світі зафіксовано не більше ста випадків аквагенної кропив'янки.

Дослідження показують, що аквагенна кропив'янка частіше зустрічається у жінок, ніж у чоловіків. І в більшості випадків ця проблема діагностується під час періоду статевого дозрівання.

За однією з теорій, висипання на шкірі після контакту з водою може бути пов'язане з вивільненням гістаміну.

Та частіше виникають реакції на ті чи інші компоненти, які містяться у воді або використовуються для її очистки та знезараження перед подачею у мережу водогону.

Причини алергії на воду з крана

При неналежному контролі, вода з-під крану може містити пестициди, гербіциди та добрива. Це токсичні та надзвичайно шкідливі для здоров'я речовини, які можуть викликати контактний дерматит, захворювання шкіри голови та екзему.

Крім того, деякі дослідники вказують на зв'язок між пестицидами та зростанням поширеності харчових алергій.

Так, дослідники з Американського коледжу алергії, астми та імунології (ACAAI) зазначають, що хімічні речовини, відомі як дихлорфеноли, і які також використовуються для виробництва пестицидів, можуть бути знайдені у воді та в оброблених фруктах та овочах.

Незважаючи на те, що їх дослідження не могло довести причинно-наслідкові зв'язки, воно припускає, що високий рівень пестицидів, що містять дихлорфенол, може послабити харчову толерантність у деяких людей, викликаючи харчову алергію.

У дослідженні, в якому брали участь понад 2200 людей віком від 6 років і результати якого були опубліковані в журналі «Annals of Allergy, Asthma and Immunology», було виявлено, що особи, які мають чутливість до одного або декількох продуктів, мали більш високий рівень дихлорфенолів у сечі в порівнянні з людьми без такої алергії.

Втім, навіть, якщо вода не містить сторонніх компонентів, вона теж може викликати небажані реакції. Наприклад, вода може бути жорсткою. Це означає, що вона містить забагато йонів кальцію та магнію, а також може містити важкі метали. Всі ці елементи можуть спричинити подразнення, почервоніння шкіри, а також викликати екзему. А їх накопичення на волоссі призводить до його ламкості та зневоднення.

Шкірну алергію може також викликати хром-6. Це відомий канцероген, який виявлений, наприклад, у більшій частині водопровідної води в США.

До тих чи інших висипань на шкірі призводить і хлор, який використовується як дезінфікуючий засіб для видалення шкідливих бактерій та підтримання чистоти води під час її подачі до наших кранів.

У деяких людей хлор може погіршити симптоми астми та екземи – незважаючи на те, що насправді ця речовина не класифікується як алерген, а як подразник.

Втім, наприклад, для хворих на астму, хлор може становити серйозну небезпеку. Він викликає проблеми з диханням, подразнюючи слизові оболонки дихальних шляхів.

Так само хлор може впливати на погіршення стану людей з екземою або контактним дерматитом, призводячи до надмірного пересихання шкіри.

Ще одна хімічна речовина, яка часто використовується для обробки водопровідної води, ‒ це фтор. Існує також припущення, що фтор може спричиняти симптоми алергії у деяких людей. Але поки фтор, так само як хлор, класифікується як подразник. Хоча зареєстровані наслідки його впливу на чутливих людей включали:

  • запалення слизової рота та шкіри,
  • кропив'янку,
  • контактний дерматит та
  • подразнення органів дихання.

Коли вода ні до чого

Але не завжди у реакціях після контакту з водою винна сама вода. Інколи за реакцією на воду насправді може ховатися алергія на мило. До того ж, на відміну від аквагенної кропив'янки, алергія на мийні засоби не рідкісна. Найпоширенішими винуватцями мильної алергії є парфуми, консерванти, абразиви, тощо, які додають до складу мийних засобів. Причому, реакція може виникнути як на новий вид мила, так і на той, яким людина користується роками.

Симптоми при реакціях на воду з крана

Більшість реакцій, пов'язаних з водою з-під крана, дають про себе знати одразу або протягом 48 годин після контакту. Симптоми аквагенної кропив'янки, як правило, проявляються одразу після потрапляння води на тіло.

У цьому випадку висип може не лише свербіти, а й боліти. Він, як правило, виникає на шиї, руках і грудях. Хоча кропив'янка може з’являтися і в інших місцях.

Але часто симптоми зникають самостійно, через 30 - 60 хвилин після того як ви висушите тіло.

У  важких випадках вода з крану може спричинити симптоми, включаючи:

  • висип навколо рота
  • труднощі з ковтанням
  • хрипи
  • утруднене дихання.

У рідкісних випадках алергія на воду може спричинити небезпечну для життя реакцію у вигляді анафілаксії. Тому при найменшому ризику подібного сценарію потрібно мати при собі автоінжектор адреналіну.

Крім того, потрібно знати, що реакції можуть поширюватися не лише на шкіру та органи дихання, а й на шлунково-кишковий тракт.

А от алергія на мило найчастіше вражає обличчя, губи, очі, вуха або шию. Її симптоми включають:

  • почервоніння,
  • набряк,
  • свербіж і
  • висип.

Інші речовини у воді, такі як хлор та фтор, а також жорстка вода призводять до надмірної сухості шкіри. Також може з'являтися висипка в місці контакту з подразниками.

Алергія на воду з крана: профілактика та лікування

Для того, аби мінімізувати концентрацію сторонніх речовин у воді з-під крана, рекомендується встановити сучасні водні фільтри, наприклад, вугільні чи зі зворотнім осмосом.

Якщо ж проблема в милі – краще вибирати продукт з невеликою кількістю інгредієнтів. А перш, ніж користуватися новим засобом, рекомендується зробити тест на чутливість до нього. Помістіть невелику кількість мила всередину ліктя і почекайте 48-72 години. Якщо ви відчуєте почервоніння, набряк, свербіж або печіння, це мило краще не використовувати.

В будь-якому випадку, для з'ясування причин висипки чи іншої реакції на воду, краще відвідати алерголога. Провівши спеціальне тестування, фахівець не тільки з'ясує причину реакції, а й підбере лікування та визначить подальшу стратегію поводження з водою.

Не виключено, що доведеться максимально обмежити контакт з водою. Сюди входить короткий, рідкісний душ та носіння вологозахисного одягу. Для полегшення симптомів свербежу можуть використовуватися антигістамінні препарати.

У деяких випадках, коли хвороба перебігає легко або має перебіг середньої тяжкості, лікар може запропонувати фототерапію.

Але при важких реакціях на зразок анафілаксії, як вже зазначалося, потрібно негайно викликати швидку і вводити адреналін.

 

Джерела інформації:

  1. https://www.healthline.com/health/aquagenic-urticaria
  2. https://doulton.com/can-chemicals-in-drinking-water-cause-allergy-symptoms/
  3. https://allergy.org.ua/alerhiia-na-vodu-chastishe-vrazhaie-zhinok
  4. https://www.medicinenet.com/script/main/art.asp?articlekey=165590
  5. https://www.womenshealthmag.com/health/a30647028/can-you-be-allergic-to-water/
  6. https://www.webmd.com/allergies/chemical-allergies
  7. https://www.tricalm.com/uses/soap-and-detergent-allergies/

Цей розділ сайту містить професійну спеціалізовану інформацію про препарати, властивості, способи застосування, протипоказання, призначену виключно для дипломованих медичних спеціалістів.

Підпишіться на нові статті про алергію та її лікування!