Що викликає алергію на тварин?
Майже кожен стикався с ситуацією коли дитина просить вас подарувати їй кошеня чи цуцика. Ви б радісно погодились, якби не вона... Алергія.
Її називають алергією на хутро, але це не зовсім так. Алергени містяться у біологічних тканинах тварин слині, в лупі. Це тваринний білок, що є головним алергеном. Гігієнічні процедури тваринки (зализування подряпин, вмивання) утворюють тонкий шар слини який висихає і змішується з побутовим пилом. Далі він потрапляє в дихальні шляхи, не сприймається організмом людини, що в свою чергу викликає викид гістаміну в кров, як захисну реакцію. [2]
Алергія на білок тварин переважно генетична особливість. Якщо хтось з батьків має підвищену чутливість до тваринних алергенів, то діти скоріше за все матимуть ту ж проблему.
Ви вже зрозуміли, що алергію викликають саме біологічні рідини, а не шерсть. Тому завести короткошерстого песика, або котика породи канадського сфінкса не вихід.
План дій, якщо є підозра на алергію на тваринку
Якщо ж ви вже завели тваринку, і звернули увагу, що ваша дитина зранку має напади дратівливого кашлю, задишку, сльозотечу, свербіж та припухлі почервонілі очі, то у вас алергія на улюбленця [1,2].
Не зважаючи на те, що чутливість до білка тварин генетична особливість, її можна значно полегшити, дотримуючись правил гігієни.
1. Зверніться до лікаря. Зробіть алергопроби і з'ясуйте характер алергії.
2. Не тримайте в домі тварин.
3. Пір'яні подушки замініть на гіпоалергенні, або просто на звичайні з силіконовим наповнювачем.
4. Користуйтесь ковдрами і матрацами з гіпоалергенним наповненням та чистіть їх мінімум раз на півроку.
5. Приберіть з підлоги килимки з довгим ворсом, замініть їх на легкомиючі.
6. М'яким іграшкам теж не місце в вашому домі.
7. Робіть щоденне вологе прибирання. Бажано обробляти поверхні диванів та ліжок пилососом з аквафільтром раз на тиждень.
8. Забезпечте в домі вільну циркуляцію повітря. Провітрюйте частіше.
9. Подбайте про дитячий раціон.
Навіть в період "спокою" дітям-алергікам не рекомендується вживати твердий сир, яловичу ковбасу, квашену капусту, консерви, копченості. Ці продукти мають високий вміст гістаміну.
Не використовуйте гострі спеції. Обмежте споживання солі, адже вона затримує рідину в організмі і створює всі умови для розвитку набряку в дихальних тканинах.
Також вивчайте склад продуктів в магазині і сміливо відмовляйтесь від тих, що мають в складі тетразин, це харчовий фарбник, що має жовтий колір і легко викликає приступи задухи.
10. Подбайте, щоб в дитячому раціоні переважала кисло-молочна продукція, овочеві крем-супи, запечене м'ясо, рідше крупи та каші. Також можна вживати яйця, масло, ягоди, фрукти, компоти та фреші без цукру.
11. Готуйте на пару, запікайте, відварюйте, але не смажте. [2]
Навіть після ізолювання чотирилапого друга, симптоми алергії можуть проявлятися протягом шести місяців, приносячи страждання дитині. Якщо своєчасно не купірувати симптоми, це може призвести до бронхіальної астми. Отже знімайте навантаження на дихальні шляхи дитини. Дотримуйтесь правил догляду [2.3].
Правила спільного проживання з домашнім улюбленцем, якщо є алергія на тваринку
Якщо ж попрощатися з маленьким хвостиком немає змоги, то спробуйте посилити засоби безпеки. А саме:
1. Привчіть улюбленця, що в домі є заборонена зона, тобто кімната, куди йому не можна заходити.
2. Не дозволяйте пухнастикам бігати та спати на канапах, ліжках, кріслах.
3. Купайте тваринку зі спеціальними засобами для миття раз на тиждень, а гігієнічні процедури (підмивання, миття лапок, чищення вух) щодня.
4. Використовуйте фільтри для пилососа, що вловлюють алергени.
5. Місце, де спить песик чи котик регулярно та ретельно мийте з засобами що містять хлор. Килимки та іграшки періть та мийте не рідше одного разу на тиждень.
Паралельно рекомендується бути під наглядом медиків і якщо буде така необхідність, пройти курс лікування.
Лікування алергії на тварин
В залежності від ступеню важкості способи лікування, при умові обов'язкової консультації з лікарем, можуть бути такими:
1. Використання антигістамінних препаратів. Таблетки, назальні аерозолі, мазі, креми місцевої дії.
2. В тяжких випадках застосовують кортикостероїди. Гормони, що контролюють імунну систему, рівень глюкози в крові, а також вуглеводний, білковий та водно-сольовий обмін. [4]
3. Найкраще справляється з алергією на тварин імунотерапія. Це введення під шкіру незначних доз алергену, що призводить до генерації організмом антитіл і усуває симптоми алергії надовго.
Все ж, якщо в вашій сім’ї має місце алергія на тварин, не рекомендовано заводити живність в будинку. Це стосується не тільки котиків і собачок, а й папуг та гризунів, бо якщо вам не допоможуть запобіжні засоби та лікування буде марним, тому все ж доведеться віддати дитячого улюбленця в хороші руки, і виникне інша проблема - психологічна. Тож, разом з дитиною ви будете вимушені долати ще один неприємний наслідок.
Добре зважуйте свої рішення та будьте здорові.
Джерела:
1. Аллергия. Часто задаваемые вопросы раздел:Аллергия, дата: 17.07.2013, автор: А.Ю. Пеньков по материалам сайта клиники. Мейо, США.
2. Мачарадзе, Д. Ш., and В. Д. Беридзе. "Аллергия к домашним животным: особенности диагностики и лечения." Лечащий врач 11 (2009): 12-14.
3. Випуск 33, Частина 2 Staritsky, A. Yu., doctor of veterinary medicine, effraktariuGDyandex.ua Kharkiv State Zooveterinary Academy, Kharkiv
4. Фармацевтична енциклопедія України, кортикостероїди
- Питання та відповіді
- Інформація для Фахівців
Чи можна попередити харчові алергічні реакції?
Неясно, чи можна попередити такі реакції в осіб з обтяженим сімейним анамнезом (при наявності атопії в обох батьків, важкого атопічного дерматиту та харчової алергії у братів і сестер), але доведено, що, дотримуючись певних обмежень в харчуванні, можна уповільнити розвиток алергічних захворювань і зменшити їх тяжкість.
А) вважають, що вагітним в останньому триместрі не слід вживати в їжу арахіс, фундук, креветки і рибу, а годуючим матерям - коров'яче молоко, арахіс, фундук, креветки і рибу.
Б) бажано грудне вигодовування протягом першого року життя.
В) для змішаного і штучного вигодовування кращі гіпоалергенні суміші на основі гідролізатів білка.
Г) густу їжу (прикорм) не дають до 6 місяців.
Д) коров'яче молоко і яйця не дають до 1 року.
Е) такі продукти, як арахіс, фундук, ракоподібні і рибу слід вводити в раціон після 2 років, а краще пізніше.
Чи треба при алергії до арахісу виключати з раціону всі бобові?
Ні. Алергія до інших бобовим у осіб, що мали алергічні реакції на арахіс, навіть важкі, зустрічаються рідко. Тільки у 5% хворих одночасно спостерігається клінічно виражена алергія різної тяжкості ще до 1 - 2 видам бобів. Однак особи з алергією до арахісу дуже часто дають позитивні шкірні проби або радіоаллергосорбентний тест з іншими бобовими, навіть якщо в якості продукту харчування вони переносяться добре.
Що таке синдром харчової алергії?
Синдромом харчової алергії називають свербіж, подразнення і легкий відсік слизової рота і губ як прояв алергічної реакції негайного типу на свіжі фрукти та овочі. З визначення ясно, що сам по собі він для життя не є небезпечним. Однак з нього може початися загальна алергічна реакція негайного типу.
Для синдрому харчової алергії характерно те, що його причиною бувають тільки свіжі, не піддані термічній обробці фрукти і овочі, так як синдром викликається термолабільними алергенами. Наприклад, хворий без шкоди для себе їсть суп з селерою, але не виносить селери в свіжому вигляді. Крім того, цей синдром виявляє тісний зв'язок зі специфічними пилковими алергенами. Встановлено, що алергени деяких фруктів і овочів і поширених видів пилку викликають перехресні реакції. При цьому визначення специфічних IgE in vitro і скарифікаційні шкірні проби з наявними у продажу алергенами овочів і фруктів дають негативні результати. Якщо ж скарифікаційну пробу виконати голкою, якою попередньо вкололи стиглий овоч чи фрукт, розвинеться негайна позитивна реакція. Таку скарифікаційну пробу називають «подвійний укол». Описано поліпшення у хворого з синдромом харчової алергії після десенсибілізації з приводу супутнього полінозу.
Цей розділ сайту містить професійну спеціалізовану інформацію про препарати, властивості, способи застосування, протипоказання, призначену виключно для дипломованих медичних спеціалістів.