В чому причина виникнення алергії на пил?
Про алергію на домашній пил було відомо ще у 17 сторіччі. Вже тоді фламандський лікар Джон Баптиста зумів вилікувати ченця, в котрого починалась задишка при кожному підмітанні. Саме він визначив, що алергію викликає не стільки пил, скільки мікроскопічні паразити, які живуть в ньому.
Через 300 років цю теорію офіційно підтвердили вчені з Нідерландів, котрі дослідним шляхом довели зв’язок між алергією на пил та пиловими кліщами.
Діагностика алергії
Ви відразу зрозумієте, що у вас алергія на пил, якщо при прибиранні квартири, відчуватимете наступні симптоми:
- нежить і чхання;
- свербіж, сльозотеча та почервоніння очей;
- закладеність носа;
- свербіж у носі, роті або горлі;
- підвищення тиску;
- набряк обличчя;
- синці під очима.
Якщо алергія провокує астму, у вас виникнуть проблеми з диханням:
- задишка,
- стискання або біль у грудях,
- хрипи і свист під час дихання,
- проблеми зі сном, спричинені утрудненим диханням або кашлем.
Шкірний прик-тест
Під час даного обстеження на поверхню шкіри наколюється незначна кількість алергенів, в тому числі екстракт від пилових кліщів. Якщо тест буде позитивним, в тому місті, де знаходився тест на алергени кліщів, з’явиться червоний сверблячий пухир. Через 30 хвилин він зникне і шкіра знову матиме нормальний вигляд.
Аналіз крові
Деякі люди не можуть пройти шкірний тест, оскільки приймають ліки, котрі можуть вплинути на його результати. В якості альтернативи, зазвичай, призначають аналіз крові, який визначає рівень антитіл до поширених алергенів, включаючи пилових кліщів. Він також якісний і може точно визначити наявність у вас гіперчутливості до алергену.
Профілактика алергії до пилових кліщів
Основним правилом у боротьбі з алергією є уникнення контакту з алергеном, тому пил потрібно прибирати не лише в кімнаті, де живе людина яка страждає на алергію, але й в усьому будинку. З цією метою доведеться виконувати наступні правила:
- Відразу після прибирання позбутись мішків для пилососу. Адже це найулюбленіше місце пилових кліщів;
- Відмовитись від хутряних виробів;
- Штори краще замінити на жалюзі;
- Меблі з тканини краще зміняти на шкіряні;
- Тримати книги за склом;
- Відмовитись від килимів та ковроліну;
- Забути про пух. Вибирати постіль лише з синтетичних волокон;
- Не заводити великих кімнатних рослин, які будуть збирати пил.
Особливу увагу слід приділити спальні. Тут повинно бути прохолодно, адже пилові кліщі люблять тепле та сухе повітря.
Правила догляду за постільною білизною будуть наступними:
- Двічі на тиждень вибивайте ковдри та подушки. Щодня провітрюйте простирадла;
- Використовуйте спеціальні засоби для обробки меблів, а також засоби для прання, котрі руйнують кліщів та епідермальні алергени.
- Прати постільну білизну слід не рідше, ніж раз на тиждень;
- Накривайте матраци та подушки спеціальними чохлами, які застібаються на блискавку, попередньо обробивши їх спеціальними протиалергенними засобами.
У пацієнтів, котрі мають алергію на пилового кліща, може бути перехресна алергія на морепродукти. Тому краще відмовитись і від них, особливо – якщо таку перехресну реактивність показав і молекулярний тест. Адже вони, як правильно, доступні для великого числа алергенів одночасно.
Лікування алергії до пилових кліщів
Але, незважаючи на всі намагання, зовсім позбутись пилу просто неможливо, тому без консультації алерголога вам не обійтись. Саме він може призначити медикаметозне лікування. А саме:
Антигістамінні препарати для полегшення назальних симптомів. Вони зменшать свербіж, чхання та нежить. Для початку можна скористатись безрецептурними таблетками, а також спреями з диметинденом малеатом;
Кортикостероїди у вигляді назального спрею, які зменшать запалення та допоможуть контролювати симптоми полінозу;
Протизапальні засоби, які зменшують набряк тканин і полегшують дихання носом.
Але найкращим методом лікування алерген-специфічна (АСІТ) чи алергенна імунотерапія (АІТ). На даний час цей метод доступний в Україні. У тому числі – вітчизняними та імпортними препаратними. АІТ передбачає серію уколів з малою дозою білка пилового кліща, які вводяться 1-2 рази протягом тижня. Поступово доза збільшується, і через 3-5 років імунна система пристосовується до подразника.
Джерела інформації:
- https://navigator.mosgorzdrav.ru/diseases/allergolo-giya/allergiya-na-pylevykh-kleshchey/
- https://www.self.com/story/how-to-clean-for-dust-allergy
- https://www.webmd.com/allergies/dust-allergies
- https://thedoctorweighsin.com/5-tips-for-relieving-the-symptoms-of-a-dust-allergy/
- https://acaai.org/allergies/types/dust-allergy
- Питання та відповіді
- Інформація для Фахівців
Чи можна попередити харчові алергічні реакції?
Неясно, чи можна попередити такі реакції в осіб з обтяженим сімейним анамнезом (при наявності атопії в обох батьків, важкого атопічного дерматиту та харчової алергії у братів і сестер), але доведено, що, дотримуючись певних обмежень в харчуванні, можна уповільнити розвиток алергічних захворювань і зменшити їх тяжкість.
А) вважають, що вагітним в останньому триместрі не слід вживати в їжу арахіс, фундук, креветки і рибу, а годуючим матерям - коров'яче молоко, арахіс, фундук, креветки і рибу.
Б) бажано грудне вигодовування протягом першого року життя.
В) для змішаного і штучного вигодовування кращі гіпоалергенні суміші на основі гідролізатів білка.
Г) густу їжу (прикорм) не дають до 6 місяців.
Д) коров'яче молоко і яйця не дають до 1 року.
Е) такі продукти, як арахіс, фундук, ракоподібні і рибу слід вводити в раціон після 2 років, а краще пізніше.
Чи треба при алергії до арахісу виключати з раціону всі бобові?
Ні. Алергія до інших бобовим у осіб, що мали алергічні реакції на арахіс, навіть важкі, зустрічаються рідко. Тільки у 5% хворих одночасно спостерігається клінічно виражена алергія різної тяжкості ще до 1 - 2 видам бобів. Однак особи з алергією до арахісу дуже часто дають позитивні шкірні проби або радіоаллергосорбентний тест з іншими бобовими, навіть якщо в якості продукту харчування вони переносяться добре.
Що таке синдром харчової алергії?
Синдромом харчової алергії називають свербіж, подразнення і легкий відсік слизової рота і губ як прояв алергічної реакції негайного типу на свіжі фрукти та овочі. З визначення ясно, що сам по собі він для життя не є небезпечним. Однак з нього може початися загальна алергічна реакція негайного типу.
Для синдрому харчової алергії характерно те, що його причиною бувають тільки свіжі, не піддані термічній обробці фрукти і овочі, так як синдром викликається термолабільними алергенами. Наприклад, хворий без шкоди для себе їсть суп з селерою, але не виносить селери в свіжому вигляді. Крім того, цей синдром виявляє тісний зв'язок зі специфічними пилковими алергенами. Встановлено, що алергени деяких фруктів і овочів і поширених видів пилку викликають перехресні реакції. При цьому визначення специфічних IgE in vitro і скарифікаційні шкірні проби з наявними у продажу алергенами овочів і фруктів дають негативні результати. Якщо ж скарифікаційну пробу виконати голкою, якою попередньо вкололи стиглий овоч чи фрукт, розвинеться негайна позитивна реакція. Таку скарифікаційну пробу називають «подвійний укол». Описано поліпшення у хворого з синдромом харчової алергії після десенсибілізації з приводу супутнього полінозу.
Цей розділ сайту містить професійну спеціалізовану інформацію про препарати, властивості, способи застосування, протипоказання, призначену виключно для дипломованих медичних спеціалістів.