Алергія на тополиний пух - міф чи реальність?
Мабуть, один з самих живучих міфів, пов’язаних з алергією, це алергія на пух. Зокрема, тополиний. І, як виявилося, популярним він є не лише в Україні, а й у країнах Балтії, центральної та північної Європи.
Більше того, навіть деякі біологи, які залучені до моніторингу алергенного пилку у повітрі, вірять у те, що симптоми їх полінозу спричиняє саме алергія на тополиний пух..
Але далі ми розберемося разом, чому цей міф немає під собою наукового підґрунтя.
Пух - це не цвітіння тополі!
По-перше, пух тополі, як і будь-який інший пух від рослин, який ви бачите, наприклад, у серпні, то не частина цвіту рослини. Це вже її насіння або плід. Він маленький, коричневий, і, як правило, не дуже помітний. А пух, який утворює рослина – то пристосування до переносу отого насіння на далекі відстані. За допомогою цього пристосування рослини легше розповсюджуються на нові території.
Натомість, сезонну алергію викликає пилок рослин. Це, фактично, їх сперматозоїд. Вже після того, як пилок з’єднається з яйцеклітиною у маточці рослини, з неї утвориться плід, що міститиме насіння. Так відбувається у всіх рослин.
ЯК ПОШИРЮЄТЬСЯ НАСІННЯ ТОПОЛІ
Зокрема, плід тополі – то невеличка коробочка, схожа на таку у бавовника. В ній знаходяться насінини із волосистими виростами. Ці вирости й допомагають насінню розповсюджуватись подалі від дерева та разом із насінням утворюють той самий плід тополі. Функція виростів-волосків у даному випадку служити парашутом, який може перенести насінину на далеку відстань від дерева, яке її утворило. А це, своєю чергою, забезпечує освоєння рослиною нових територій. Тому пристосування у вигляді перенесення насіння за допомогою пуху такі важливі для рослин.
А тому пилок та пух – то різні стадії розвитку організму. Насіння – це ембріон, зародок майбутньої рослини. Воно значно більше за пилок-сперматозоїд і має відмінні від нього структуру та склад. Відтак, насіння не може, як пилок, легко набрякати на слизовій оболонці носа. Його білки не здатні, як протеїни пилку, проникати через цю слизову і тому не провокують симптомів алергії.
А чхання, яке виникає після того, як пух потрапив вам до носа – то реакція на механічне подразнення. Просто на лоскотання, яке викликає пух.
Чому ж виникають симптоми алергії, коли літає тополиний пух?
Втім, справжні симптоми алергії, таки, виникають о тій порі, коли повітрям розноситься пух тополі. Але тут ні до чого алергія на пух. Симптоми викликає алергенний пилок рослин, який знаходиться у атмосфері паралельно з пухом. В залежності від часу, коли розповсюджується пух, це може бути пилок дуба, сосни або, найчастіше – злаків. Остання група рослин розпочинає своє цвітіння з середини чи з останньої декади квітня і цвіте майже до кінця літа. І саме пилок злаків є чи не основним алергеном для жителів Центральної та Східної Європи.
За даними молекулярних тестувань, до пилку злаків чутливі більше 40 % усіх людей з полінозом в Україні.
А ми ж пам’ятаємо, що пилок не видно неозброєним оком. Проте, дуже добре видно пух. І, маючи алергічний нежить, людина співвідносить свої симптоми саме з тополиним пухом, нарікаючи на нього. Отак і народжується міф про алергенність пуху.
Чи може пух тополі переносити пилок та інші подразники?
Але існує ще одна неоднозначна думка, пов’язана із тополею. Її прихильниками вже є ті, хто розуміє, що пух сам по собі алергію не викликає. Вони вважають, що пух збирає з повітря алергени, очищуючи атмосферу від них. І частково це є правдою. Втім, для того, щоб очистити повітря, пух повинен провести у ньому деякий час. А щоб зібрати пилок злаків – ще й спуститись донизу, поближче до них. Але, якщо ви проходите повз тополю з її пухом, а він щойно відділився від дерева, то просто ще не встиг попрацювати повітряним пилососом і є чистим.
Дослідження українських науковців показали, що лише 30 % зразків пуху, зібраних просто з повітря, містили пилок рослин. Зокрема, по декілька зерен пилку вже названих дубу, сосни та злаків. І всі з них були отримані у містах. Пух, зібраний у сільській місцевості, був чистим. Вочевидь, міська атмосфера є більш забрудненою загалом. Це дозволяє частинкам триваліший час знаходитись у повітрі, звідки їх і збирає пух.
Схожа ситуація, найімовірніше, буде спостерігатись і з пухом іншим рослин. Ні для кого не секрет, що насіння з волосистими виростами має кульбаба. Характерне воно й для її дикорослих родичів з родини айстрових, до яких кульбаба належить. Ці вирости часто бувають довгими і чимось нагадують тополиний пух. Втім, на відміну від тополиних, пушинки айстрових можна помітити у повітрі у серпні та у вересні.
Чи алергенний пилок тополі?
А як щодо самого тополиного пилку? Тополя цвіте однією з перших, у березні, коли сезон пилкування рослин ще тільки розпочався. І її пилок, як і пилок інших рослин, занадто маленький, щоб його можна було побачити неозброєним оком. Дані щодо чутливості українців до пилкових зерен тополі говорять, що в середньому близько 1 % людей із полінозом в Україні реагують на нього. Тобто, він, практично, безпечний для людей з алергією.
Втім, останнім часом чутливість до пилку тополі все частіше реєструється у полісенсибілізованих пацієнтів – тих, хто, окрім чутливості до цього пилку, має ще й алергію до харчових продуктів. Така реакція може бути пояснена алергією на профіліни – білки, які фактично, притаманні всім рослинам. У тому числі є вони й в пилку тополі.
Отже, наступного разу звинувачуючи тополю у своїх алергічних симптомах, подивіться, чи немає поблизу газонів із травою, що вже випустила колоски чи волоті. Саме вони, найчастіше, є джерелами алергенного пилку. Того, що, найімовірніше викликає у вас прояви полінозу у час, коли у повітрі знаходиться тополиний пух.
Джерела інформації:
1. https://allergy.org.ua/topolia-naspravdi-pukh-ne-vyklykaie-alerhiiu/
2. http://ibhb.chnu.edu.ua/uploads/files/vb/BS_T5_V4_2013/14_Rodinkova.pdf
3. http://health-ua.com/article/6397-topolinij-puh-ta-sezonna-alergya-chi--zagroza-realnoyu
- Питання та відповіді
- Інформація для Фахівців
Чи можна попередити харчові алергічні реакції?
Неясно, чи можна попередити такі реакції в осіб з обтяженим сімейним анамнезом (при наявності атопії в обох батьків, важкого атопічного дерматиту та харчової алергії у братів і сестер), але доведено, що, дотримуючись певних обмежень в харчуванні, можна уповільнити розвиток алергічних захворювань і зменшити їх тяжкість.
А) вважають, що вагітним в останньому триместрі не слід вживати в їжу арахіс, фундук, креветки і рибу, а годуючим матерям - коров'яче молоко, арахіс, фундук, креветки і рибу.
Б) бажано грудне вигодовування протягом першого року життя.
В) для змішаного і штучного вигодовування кращі гіпоалергенні суміші на основі гідролізатів білка.
Г) густу їжу (прикорм) не дають до 6 місяців.
Д) коров'яче молоко і яйця не дають до 1 року.
Е) такі продукти, як арахіс, фундук, ракоподібні і рибу слід вводити в раціон після 2 років, а краще пізніше.
Чи треба при алергії до арахісу виключати з раціону всі бобові?
Ні. Алергія до інших бобовим у осіб, що мали алергічні реакції на арахіс, навіть важкі, зустрічаються рідко. Тільки у 5% хворих одночасно спостерігається клінічно виражена алергія різної тяжкості ще до 1 - 2 видам бобів. Однак особи з алергією до арахісу дуже часто дають позитивні шкірні проби або радіоаллергосорбентний тест з іншими бобовими, навіть якщо в якості продукту харчування вони переносяться добре.
Що таке синдром харчової алергії?
Синдромом харчової алергії називають свербіж, подразнення і легкий відсік слизової рота і губ як прояв алергічної реакції негайного типу на свіжі фрукти та овочі. З визначення ясно, що сам по собі він для життя не є небезпечним. Однак з нього може початися загальна алергічна реакція негайного типу.
Для синдрому харчової алергії характерно те, що його причиною бувають тільки свіжі, не піддані термічній обробці фрукти і овочі, так як синдром викликається термолабільними алергенами. Наприклад, хворий без шкоди для себе їсть суп з селерою, але не виносить селери в свіжому вигляді. Крім того, цей синдром виявляє тісний зв'язок зі специфічними пилковими алергенами. Встановлено, що алергени деяких фруктів і овочів і поширених видів пилку викликають перехресні реакції. При цьому визначення специфічних IgE in vitro і скарифікаційні шкірні проби з наявними у продажу алергенами овочів і фруктів дають негативні результати. Якщо ж скарифікаційну пробу виконати голкою, якою попередньо вкололи стиглий овоч чи фрукт, розвинеться негайна позитивна реакція. Таку скарифікаційну пробу називають «подвійний укол». Описано поліпшення у хворого з синдромом харчової алергії після десенсибілізації з приводу супутнього полінозу.
Цей розділ сайту містить професійну спеціалізовану інформацію про препарати, властивості, способи застосування, протипоказання, призначену виключно для дипломованих медичних спеціалістів.