Деякі ювелірні прикраси можуть спровокувати алергічну реакцію
Алергія на нікель – одна з найпоширеніших причин реакції на різноманітні прикраси. Вона, переважно, проявляється у вигляді алергічного контактного дерматиту (АКД). Поширеність цієї алергії у всьому світі оцінюється в середньому у 8,6% як серед дорослих так і дітей.
Втім, тут існують суттєві географічні відмінності. В Європі алергія на нікель зустрічається, за різними даними, у 8%-19% дорослих та у 8%-10% дітей і підлітків, з сильним переважанням серед жінок та дівчат.
Найвища поширеність нікелевою алергії спостерігається в Італії – 32%, а найнижча – в Данії (9,7%).
У США, як свідчать звіти Північноамериканської групи, що вивчає контактні дерматити (NACDG), алергію на нікель мають 16,2% населення. При цьому, серед жінок до 18 років цей показник складає 36%.
Загалом, жінки страждають від цієї недуги в 3–10 разів частіше за чоловіків. Це, як правило, пов’язано з щоденним контактом з ювелірними виробами, одягом, наручними годинниками чи іншими предметами.
Від алергії на нікель нерідко потерпають і представники ряду професій. Зокрема, касири, перукарі, ювелірні майстри, зубні техніки, автомеханіки та інші, які у своїй роботі часто контактують з цим металом.
Більше того, якщо ви думаєте, що алергія на нікель вам не загрожує, оскільки ви ним не користуєтесь, то краще передивіться набір своїх прикрас.
Якщо у вас виникла висипка, скажімо, після носіння золотого чи срібного ланцюжка, не поспішайте говорити про алергію на золото чи срібло. Можливо, причину слід шукати теж в нікелі.
Причиною алергії може бути не лише нікель
Дорогоцінні метали у ювелірних виробах, на зразок золота та срібла, часто легуються нікелем. Тобто нікель покривається золотом чи сріблом. Це робить виріб міцнішим, покращує його колір і дозволяє знизити ціну прикраси.
Чим нижча проба золота чи срібла (її ще називають каратом) тим менше чистого дорогоцінного металу у виробі. Наприклад, відомо, що банківське золото має найвищу пробу (24 карат) і містить 99,9% золота.
Тоді як, наприклад, 18 карат (750 проба) – це уже 75% золота і відповідно 25% іншого металу. Вважається, що аби зменшити ризик розвинути чутливість до нікелю, слід обирати прикраси з дорогоцінних металів щонайменше 585 проби, що відповідає 14 каратам. А от 550 проба (12 карат), де золота всього 50%, уже вважається такою, що несе підвищений ризик розвитку алергічної реакції.
Втім, золото чи срібло можуть легуватися не лише нікелем, а й іншими металами.
Наприклад, якщо біле золото зазвичай легується нікелем, то жовте може бути леговане сріблом і міддю.
Родій, сріблясто-білий метал, пов'язаний з платиною, часто використовується для щоб перетворити біле золото на жовте. І навіть біле золото з нікелем часто покрите родієм, щоб зробити його білішим і блискучішим.
А ще існують копер та рожеве золото, що є сплавом золота та міді. Така комбінація може викликати реакції в людей з чутливістю до міді. Ще один сплав – це брес, який є сумішшю міді та цинку. А при виготовленні срібних прикрас часто використовується латунь. Якщо ваша шкіра стає зеленою після носіння намиста або сережок, то прикраса, швидше за все, включає деяку кількість латуні. Латунь, насправді, є сплавом міді та цинку. Тому, якщо у вас алергія на латунь, ви, ймовірно, також маєте алергію й на мідь.
Втім, початкове золоте чи срібне покриття має захистити вас від будь-якого нікелю. Та з часом воно може зноситися. І, як наслідок, через деякий час, можливо, кілька років, виникає прямий контакт шкіри з алергеном, що і стає причиною алергічної реакції.
Коли виникає реакція на нікель
Дослідники, які вивчають залежність між кількістю нікелю та ймовірністю виникнення реакції на нього, вказують, що достатньо 4 мг нікелю, щоб алергія розвинулась у 70% здорових людей. Дози в 1 мг сульфату нікелю достатньо, щоб викликати дерматит у 40% осіб, які раніше не мали алергії на нікель.
Ще в 90-х роках минулого століттях ЄС законодавчо обмежив допустимі рівні нікелю у різних виробах. Проте, існують дані, що у чутливих людей реакція може виникати навіть при незначних рівнях цього металу (якщо викид нікелю із сплавів та покриттів, що містять нікель, на сантиметр шкіри протягом тижня складає менше 0,5 мкг/см2).
Вчені також не виключають, що деякі люди мають генетичну схильність до такої алергії. Так, у жінок, які мають сенсибілізацію до нікелю, спостерігається більша поширеність антигенів HLA-B35 та BW22.
Алергічний контактний дерматит частіше зустрічається серед людей, у яких в дитинстві були астма або поліноз.
Крім того, найпоширенішою причиною сенсибілізації до нікелю є пірсинг вуха. Близько 81,5% жінок з позитивним результатом шкірного тестування на нікель мають проколоті вуха.
Нікелевий алергічний контактний дерматит виникає, коли металеві предмети "роз’їдаються" потом чи слиною людини. Внаслідок цього виділяються вільні іони нікелю, які діють як гаптени, викликаючи сенсибілізацію. Відтак, від алергії на нікель більше потерпають в країнах з теплим кліматом.
Де знайти нікель?
Крім прикрас, нікель часто міститься в таких предметах:
- застібки для бюстгальтерів,
- блискавки,
- застібки на одязі,
- гудзики,
- монети,
- посуд,
- ручки,
- скріпки для паперу,
- інструменти,
- ключі,
- рамки окулярів
- мобільні телефони
- медичні прилади
- ноутбуки або комп'ютерні планшети
- електронні сигарети.
Ще одне джерело, яке може призводити до сенсибілізації до нікелю – це продукти харчування.
Нікель в незначних кількостях може міститися в таких продуктах, як:
- чорний чай
- соєве молоко
- насіння і горіхи
- банани
- шоколадні та какао-порошки
- деякі консервовані та перероблені продукти
- крупи
- спаржа
- овес
- багатозерновий хліб, броколі,
- паростки гречки, цільної пшениці та зародків пшениці
- квасоля
- шпинат
Але якщо наявність нікелю у їжі не регулюється, то вміст нікелю у питній воді в країнах ЄС допускається не більше 20 мкг / л. Існують повідомлення, що вода, яка містила 53 мкг / л, спричиняла дерматит обличчя.
Алергія на нікель часто асоціюється з реакційною здатністю до інших металів, головним чином хрому та кобальту, але чи є це результатом перехресної реактивності чи багаторазової сенсибілізації, досі обговорюється.
Симптоми алергії на нікель
Найм'якша реакція шкіри на прикраси – зеленувата пляма на шкірі. Але, як виявляється, вона не має нічого спільного з алергією або навіть чутливістю шкіри. Така пляма пояснюється окисленням ювелірних виробів, таких як золото у 18-карат, під дією поту.
Основним же наслідком чутливості до нікелю є алергічний контактний дерматит. Ця свербляча висипка, як правило, з’являється в місцях, які контактували з алергеном.
Зазвичай, симптоми виникають через 12 – 48 годин після контакту з нікелем та можуть тривати до двох-чотирьох тижнів.
Ознаки та симптоми алергії на нікель включають:
- Почервоніння
- Висип або припухлість шкіри
- Свербіж, який може бути сильним
- Почервоніння або зміни кольору шкіри
- Сухі плями шкіри, які можуть нагадувати опік
- Пухирі з рідиною (у важких випадках)
- Якщо уражену ділянку не обробити, шкіра може стати більш темною, грубою та покритися тріщинами.
- У серйозних випадках висип може поширитися та посилитися під дією поту.
Профілактика алергії на нікель
Найкраща стратегія запобігання розвитку алергії на нікель – це уникнення тривалого впливу предметів, що його містять.
При легких симптомах можуть допомогти крем з гідрокортизоном та антигістамінні таблетки.
Втім, для підтвердження діагнозу та виключення інших проблем, краще звернутися до лікаря. Фахівець проведе необхідне тестування та порекомендує засоби для усунення симптомів алергії.
Також існують набори, які дозволяють виявити наявність нікелю у металі. Вони складаються з рідини, яка при контакті з нікелем зафарбується у рожевий колір.
Джерела інформації:
1.https://dermnetnz.org/topics/jewellery-allergy/
2. https://www.mayoclinic.org/diseases-conditions/nickel-allergy/symptoms-causes/syc-20351529
3.https://www.webmd.com/allergies/nickel-jewelry-allergy
4.https://discover.charlesandcolvard.com/moissanite-education/metal-allergies-solved-a-guide-to-skin-friendly-jewelry/
5.https://www.winchesterhospital.org/health-library/article?id=14701
6.https://www.dermatologistoncall.com/beneath-the-surface/posts/a-reaction-to-your-jewelry-it-s-more-common-than-you-think/
7. https://www.healthline.com/health/allergic-to-gold
8. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/27001330/
9. https://www.medicalnewstoday.com/articles/321400
10.https://www.mayoclinic.org/diseases-conditions/nickel-allergy/diagnosis-treatment/drc-20351534
11. https://www.healthline.com/health/allergies/nickel
12. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3047925/
- Питання та відповіді
- Інформація для Фахівців
Чи можна попередити харчові алергічні реакції?
Неясно, чи можна попередити такі реакції в осіб з обтяженим сімейним анамнезом (при наявності атопії в обох батьків, важкого атопічного дерматиту та харчової алергії у братів і сестер), але доведено, що, дотримуючись певних обмежень в харчуванні, можна уповільнити розвиток алергічних захворювань і зменшити їх тяжкість.
А) вважають, що вагітним в останньому триместрі не слід вживати в їжу арахіс, фундук, креветки і рибу, а годуючим матерям - коров'яче молоко, арахіс, фундук, креветки і рибу.
Б) бажано грудне вигодовування протягом першого року життя.
В) для змішаного і штучного вигодовування кращі гіпоалергенні суміші на основі гідролізатів білка.
Г) густу їжу (прикорм) не дають до 6 місяців.
Д) коров'яче молоко і яйця не дають до 1 року.
Е) такі продукти, як арахіс, фундук, ракоподібні і рибу слід вводити в раціон після 2 років, а краще пізніше.
Чи треба при алергії до арахісу виключати з раціону всі бобові?
Ні. Алергія до інших бобовим у осіб, що мали алергічні реакції на арахіс, навіть важкі, зустрічаються рідко. Тільки у 5% хворих одночасно спостерігається клінічно виражена алергія різної тяжкості ще до 1 - 2 видам бобів. Однак особи з алергією до арахісу дуже часто дають позитивні шкірні проби або радіоаллергосорбентний тест з іншими бобовими, навіть якщо в якості продукту харчування вони переносяться добре.
Що таке синдром харчової алергії?
Синдромом харчової алергії називають свербіж, подразнення і легкий відсік слизової рота і губ як прояв алергічної реакції негайного типу на свіжі фрукти та овочі. З визначення ясно, що сам по собі він для життя не є небезпечним. Однак з нього може початися загальна алергічна реакція негайного типу.
Для синдрому харчової алергії характерно те, що його причиною бувають тільки свіжі, не піддані термічній обробці фрукти і овочі, так як синдром викликається термолабільними алергенами. Наприклад, хворий без шкоди для себе їсть суп з селерою, але не виносить селери в свіжому вигляді. Крім того, цей синдром виявляє тісний зв'язок зі специфічними пилковими алергенами. Встановлено, що алергени деяких фруктів і овочів і поширених видів пилку викликають перехресні реакції. При цьому визначення специфічних IgE in vitro і скарифікаційні шкірні проби з наявними у продажу алергенами овочів і фруктів дають негативні результати. Якщо ж скарифікаційну пробу виконати голкою, якою попередньо вкололи стиглий овоч чи фрукт, розвинеться негайна позитивна реакція. Таку скарифікаційну пробу називають «подвійний укол». Описано поліпшення у хворого з синдромом харчової алергії після десенсибілізації з приводу супутнього полінозу.
Цей розділ сайту містить професійну спеціалізовану інформацію про препарати, властивості, способи застосування, протипоказання, призначену виключно для дипломованих медичних спеціалістів.
