Причини алергії на гроші
Відколи людство перейшло від натуральних до грошових розрахунків, уявити життя без цінних папірців чи монет – практично неможливо. Але є люди, яким все ж доводиться обмежувати себе у поводженні з грошовими знаками. І причина тому криється далеко не в особистих переконаннях. Мова йде про алергію на гроші. І хоча це може звучати як ще одна історія із серії "неймовірно, але факт", та з наукової точки зору у алергічній реакції на гроші немає нічого неймовірного.
На сьогодні існує дві основні причини виникнення алергічної реакції на гроші. Однією з них і, за деякими даними, найбільш поширеною, є нікель. Цим металом покривають монети в багатьох країнах, включаючи українські гривні та копійки, а також євро, фунти, долари та центи.
Згідно з результатами одного з досліджень, проведеного в 2007 році, близько 5% чоловіків та 27% жінок зі 1200 мали реакцію на нікель.
Алергія на нікель може розвинутися в будь-якому віці. І якщо вона проявиться, бодай, раз, то, скоріше за все, зберігатиметься багато років, а то й все життя.
Зазвичай, частка нікелю в монетному сплаві складає від 5 до 25 %. Але є монети, де нікелю менше. Натомість, цим металом повністю покривається зовнішня частина монет.
Алергія на монети
Адже нікель – то досить стійкий метал, який захищає інші метали та їх сплави від негативного впливу вологи та повітря. Крім грошей, сфера застосування нікелю досить широка: від застібок та ювелірних виробів до кухонних кранів.
В більшості випадків застосування цього металу на грошах не тягне за собою негативних наслідків. Але в людей з алергією на нікель контакт з ним не минає безслідно. У таких випадках може виникати свербіж, почервоніння, висипка, тощо.
Найчастішою формою реакції на нікель є алергічний контактний дерматит. Наприклад, коли долоня людини пітніє, монети можуть піддаватися корозії, що призводить до виділення нікелю і як наслідок – появи висипань.
Частіше за інших отримати алергію на металеві гроші через чутливість до нікелю ризикують банківські працівники, касири, колекціонери та усі, хто часто має справу з мілкими грошима.
До речі, свого часу деякі країни, зокрема, Швеція, відмовилися від використання нікелю для чеканки монет саме через його алергічні властивості.
Алергія на паперові гроші
Але не тільки монети, а й паперові гроші також можуть викликати алергічні реакції. В цьому випадку причиною появи симптомів, скоріше за все, будуть фарби, які використовуються для друку. Наприклад, при виготовленні купюр часто використовуються чорнила на рослинній основі. Це може бути трагакант, екстракти рожкового та гуарового дерев, карагенан, ксантан, карайя, тощо. При постійному контакті ці речовини можуть викликати алергічну реакцію. Причому, не лише місцеву.
Робота з великою кількістю готівки може призвести до того, що чорнильний пил набуде форму аерозолю. Його вдихання може спричинити появу алергічного риніту та астми, а в особливо чутливих людей – і пневмоніту.
Симптоми алергії на гроші
Загалом, при чутливості до тих чи інших фарб, які використовуються при друкуванні банкнот, відносно частими ознаками алергії є: місцеві реакції на руках у вигляді висипки, свербежу та почервоніння. Або ж, як уже зазначалось, можливі реакції з боку дихальної системи – назальні симптоми, астма, бронхоспазм тощо.
Іноді при поводженні з великою кількістю паперових грошей може виникати дерматит на руках, який насправді не є алергічною реакцією. В цьому випадку можуть з'являтися сухість шкіри, тріщини, особливо – на великому та вказівному пальцях, які найчастіше торкаються купюр. Одні люди можуть не помічати ці симптоми, в інших на додачу може виникати свербіж, а сама шкіра набуває непривабливого вигляду.
Також, свого часу, ще до введення в Євросоюзі євро, було задокументовано випадок двосторонньої екземи рук у 35-річного касира після роботи з банкнотами німецьких марок. Патч-тестування виявило у хворого сенсибілізацію до барвників 4-фенілендіаміну, дисперсійного помаранчевого-3, 4-аміноазобензолу та бісмарка коричневого. Ці барвники використовуються як кольори для друку та для фарбування синтетичних матеріалів, воску, шкіри та текстилю. Зокрема, як виявилось у ході подальшого вивчення, у пацієнта були екзематозні реакції на коричневу банкноту номіналом 50 німецьких марок (DM), але не на сині банкноти номіналом 10 DM або інші купюри. Тобто, у пацієнта була контактна алергія лише на купюру номіналом 50 марок.
Якщо ж людина гіперчутлива до нікелю, то найчастішим можливим симптомам при контакті з монетами, які містять цей метал, може бути поява висипки, яка може почервоніти, свербіти та навіть набрякати. В рідкісних випадках така реакція підвищує ризик виникнення екземи рук – запалення долонь, в результаті якого шкіра на них може покритися пухирями.
Наприклад, один з задокументованих випадків повідомляє про алергію на нікель та екзему рук у 48-річного касира.
Лікування та профілактика алергії на гроші
При виникненні місцевих реакцій на паперові чи металеві гроші, як правило, допомагають місцеві стероїди та зволожуючі креми. При важких проявах алергії рекомендується подумати про зміну роду діяльності.
Також хворим рекомендується уникати тривалого контакту з нікелевими монетами чи паперовими купюрами, які викликають небажані реакції.
А при чутливості до нікелю уникати доведеться не лише монет, а й багатьох інших металевих виробів. Зокрема, деяких застібок, ювелірних виробів, гудзиків, тощо.
Також є табу на певні види страв. Зокрема, не рекомендується вживати консерви, особливо запечену квасолю, соєві боби, броколі, горох, овочеві консерви, консервовані фрукти, сухофрукти, горіхи, вівсянку, какао, питний та шоколад у плитках. Адже ці продукти, як вважається, також можуть містити нікель. Особливо багато його у продуктах, вирощених у регіонах з підвищено кількістю нікелю у ґрунті.
Крім того, людям з алергією на нікель рекомендується уникати нікельованого посуду та металевих каструль та пиття води з початкового потоку води з металевого крана.
Як дізнатись, що ви контактуєте з нікелем?
Якщо людина має алергію на нікель, аби уникнути небажаних реакцій можна перевірити ті чи інші металеві вироби, з якими вона може контактувати, на предмет наявності в них нікелю. Для цього спеціальний розчин (1 % диметилгліоксиму та 10% гідроксиду амонію), кожний зі своєї пляшечки, по краплі наноситься на металевий предмет, який потрібно перевірити.
Далі потрібно акуратно розтерти ватною паличкою ці рідини по виробу та спостерігати за кольором. Якщо паличка залишається чистою, предмет не містить вільного нікелю і не спричинить дерматиту. Якщо ватна паличка забарвилася в рожевий колір, це означає, що річ містить нікель і може викликати дерматит при контакті з шкірою.
Джерела інформації:
- https://www.verywellhealth.com/money-allergy-82633
- https://www.thelancet.com/article/S0140-6736(00)04819-4/fulltext
- http://www.allergyimmunotherapy.in/project/article_details_page.php?a=1
- https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/1832693/
- https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/019096229170206H
- https://dermnetnz.org/topics/nickel-allergy
- https://abcnews.go.com/blogs/health/2012/04/20/allergic-to-money-new-uk-coins-may-irritate-some
- Питання та відповіді
- Інформація для Фахівців
Чи можна попередити харчові алергічні реакції?
Неясно, чи можна попередити такі реакції в осіб з обтяженим сімейним анамнезом (при наявності атопії в обох батьків, важкого атопічного дерматиту та харчової алергії у братів і сестер), але доведено, що, дотримуючись певних обмежень в харчуванні, можна уповільнити розвиток алергічних захворювань і зменшити їх тяжкість.
А) вважають, що вагітним в останньому триместрі не слід вживати в їжу арахіс, фундук, креветки і рибу, а годуючим матерям - коров'яче молоко, арахіс, фундук, креветки і рибу.
Б) бажано грудне вигодовування протягом першого року життя.
В) для змішаного і штучного вигодовування кращі гіпоалергенні суміші на основі гідролізатів білка.
Г) густу їжу (прикорм) не дають до 6 місяців.
Д) коров'яче молоко і яйця не дають до 1 року.
Е) такі продукти, як арахіс, фундук, ракоподібні і рибу слід вводити в раціон після 2 років, а краще пізніше.
Чи треба при алергії до арахісу виключати з раціону всі бобові?
Ні. Алергія до інших бобовим у осіб, що мали алергічні реакції на арахіс, навіть важкі, зустрічаються рідко. Тільки у 5% хворих одночасно спостерігається клінічно виражена алергія різної тяжкості ще до 1 - 2 видам бобів. Однак особи з алергією до арахісу дуже часто дають позитивні шкірні проби або радіоаллергосорбентний тест з іншими бобовими, навіть якщо в якості продукту харчування вони переносяться добре.
Що таке синдром харчової алергії?
Синдромом харчової алергії називають свербіж, подразнення і легкий відсік слизової рота і губ як прояв алергічної реакції негайного типу на свіжі фрукти та овочі. З визначення ясно, що сам по собі він для життя не є небезпечним. Однак з нього може початися загальна алергічна реакція негайного типу.
Для синдрому харчової алергії характерно те, що його причиною бувають тільки свіжі, не піддані термічній обробці фрукти і овочі, так як синдром викликається термолабільними алергенами. Наприклад, хворий без шкоди для себе їсть суп з селерою, але не виносить селери в свіжому вигляді. Крім того, цей синдром виявляє тісний зв'язок зі специфічними пилковими алергенами. Встановлено, що алергени деяких фруктів і овочів і поширених видів пилку викликають перехресні реакції. При цьому визначення специфічних IgE in vitro і скарифікаційні шкірні проби з наявними у продажу алергенами овочів і фруктів дають негативні результати. Якщо ж скарифікаційну пробу виконати голкою, якою попередньо вкололи стиглий овоч чи фрукт, розвинеться негайна позитивна реакція. Таку скарифікаційну пробу називають «подвійний укол». Описано поліпшення у хворого з синдромом харчової алергії після десенсибілізації з приводу супутнього полінозу.
Цей розділ сайту містить професійну спеціалізовану інформацію про препарати, властивості, способи застосування, протипоказання, призначену виключно для дипломованих медичних спеціалістів.