Алергічний кон’юнктивіт: симптоми, профілактика, лікування
зміст
Алергічний кон’юнктивіт
Кон'юнктивіт алергічний – досить поширене захворювання. Він може виникнути внаслідок впливу алергенів, таких як пилок, побутовий пил або пліснява. Відповідно, розрізняють сезонний та цілорічний алергічний кон'юнктивіт. Симптоми захворювання включають свербіж, почервоніння та сльозоточивість очей. Така алергія на повіках може проявлятися набряком та свербежем. Алергічний кон'юнктивіт у дітей може проявлятися як свербінням, так і зміною кольору ока – кон'юнктива може червоніти та набувати рожевого відтінку, змінити колір може і повіка. Про лікування алергічного кон'юнктивіту детально розкажуть лікарі – алерголог або окуліст. Варіанти лікування алергічного кон'юнктивіту включають уникнення його чинників та використання безрецептурних ліків. Якщо це не допомагає, лікар може призначити спеціальні антигістамінні препарати, стероїдні та протизапальні краплі. Полегшити стан, але лише частково, також допоможе холодний компрес. У вигляді профілактики рекомендується носіння окулярів, часта зміна і прання одягу, прийом душа та інші гігієнічні процедури.
Типи алергічного кон'юнктивіту
Алергічний кон’юнктивіт – це запалення кон’юнктиви, викликане алергічною реакцією організму. Кон’юнктива – це оболонка, що вкриває внутрішню частину повік та поверхню очного яблука.
В цілому дане захворювання буває двох типів:
Гострий алергічний кон’юнктивіт: Це короткочасне запалення, яке починається в сезон алергії. В цей період повіки раптово набрякають, сверблять та печуть. Схожі симптоми відбуваються і з носом. Крім набряку та почервоніння з нього, буквально, тече «вода».
Хронічний алергічний кон’юнктивіт: триває протягом року. Захворювання викликають такі алергени, як продукти харчування, пил, шерсть тварин. Симптоми протікають набагато м’якше. Бувають періоди, коли вони зникають зовсім. Але, як правило, хворого турбує печіння, свербіння очей та чутливість до світла.
Якщо розбиратись більш детально, можна додати ще кілька типів кон’юнктивіту. А саме:
Контактний кон’юнктивіт
Також відомий, як дермокон’юнктивіт. Симптоми, як правило, викликають косметика або очні краплі, котрі подразнюють кон’юнктиву. Контакт з цими речовинами у чутливих людей викликає алергічну реакцію. Симптоми можуть з’являтися і через 2-4 доби після контакту із алергеном.
Гігантський папілярний кон’юнктивіт
Виникає у людей, котрі носять контактні лінзи. Іноді вони викликають дискомфорт та почервоніння очей.
Даний вид кон’юнктивіту з’являється в тому випадку, коли людина використовує жорсткі лінзи після операції на очах.
Спровокувати захворювання також може погана гігієна при використанні контактних лінз, розчинів та футляра.
Цілорічний кон’юнктивіт
Триває протягом року. Захворювання пов’язано з алергією на кліщів домашнього пилу. Це мікроскопічні комахоподібні організми, котрі живуть в постілі, м’яких меблях та килимах.
Пилові кліщі поїдають клітини людської шкіри і люблять тепле і вологе середовище.
Алергія на пилових кліщів – це реакція імунної системи на відповідний білок членистоногого. Вона викликає ряд проблем, включаючи кон’юнктивіт, закладеність носа, чхання та звуження дихальних шляхів, як при астмі.
До переліку інших причин виникнення цілорічного кон’юнктивіту входять лупа тварин, невеликі лусочки на їх шкірці або шерсті, а також пір’я птахів.
Механізм розвитку кон'юнктивіту
Симптоми виникають через надмірну реакцію імунної системи на звичні речі. Саме вона змушує організм виділяти гістамін та інші активні речовини з опасистих клітин. При цьому судини розширюються, подразнюють нервові закінчення і в результаті виникають запалення очей та сльозотеча.
Алергени, котрі провокують дане захворювання
До перелік алергенів, котрі викликають подібну реакцію, входять:
- Побутовий пил;
- Пилок дерев і трав;
- Спори та міцелій грибів (пліснява);
- Лупа тварин;
- Побутова хімія та парфуми.
У деяких людей алергічний кон’юктивіт виникає на ліки, розчин для контактних лінз або очні краплі.
Хто має ризик розвитку алергічного кон'юнктивіту?
Люди, котрі мають будь-який тип алергії. За даними Американського фонду астми та алергії дане захворювання уражає 30% дорослих і 40% дітей. Як правило, це «сімейна хвороба».
Отримати алергію можна в будь-якому віці. Але найчастіше вона уражає дітей та молодь. Особливо тих, хто має чутливість до пилку і живе в місцевостях з високим його вмістом.
Симптоми алергічного кон"юнктивіту
Можуть проявитись відразу після контакту очей з алергеном. Але вони можуть з’являтися і через 2-4 дні.
Звернутись до лікаря слід при наявності наступних ознак захворювання:
- Червоні або рожеві очі: подразнення виникає через розширення капілярів або дрібних кровоносних судин в кон’юнктиві.
- Біль: вона може з’явитись в одному чи обох очах. Якщо у людини є біль, почервоніння та чутливість до світла, слід негайно розпочати лікування.
- Свербіж: при подразненні очі починають сильно свербіти. Намагайтесь в цей час їх не терти, адже це лише підсилить симптоми.
- Набряк повік: таке може трапитись, коли виникає запалення кон’юнктиви або коли хворий постійно тре очі.
- Печіння: буває викликане хворобливими відчуттями в усій ділянці ока.
Люди з сезонним алергічним кон’юнктивітом відчувають симптоми у відповідні пори року. Як правило, з ранньої весни до літа або навіть осені.
Якщо повіки червоні, потріскані або сухі, це може бути ознакою контактного або гігантського папілярного кон’юнктивіту. Вони не залежать від сезону і можуть з'явитись у будь-яку пору року.
Діагностика
Проходить під пильним наглядом лікаря. Основною ознакою кон’юнктивіту є почервоніння очних білків та наявність невеликих горбочків на повіках.
При їх появі лікар має призначити один із наступних тестів:
- Шкірний патч-тест. Проводиться наступним чином: на спину накладаються зразки специфічних алергенів. На місці кріплення причинного – спостерігається почервоніння і набряк.
- Аналіз крові. Робиться з метою визначення кількості антитіл, які виробляє організм, аби захиститись від алергенів.
- Зішкріб кон’юнктивальної тканини може бути взятий для дослідження рівня лейкоцитів – білих кров’яних тілець, котрі активізуються при запаленні.
Лікування
Існує маса методів лікування алергічного кон’юнктивіту.
Домашній догляд
Лікування даного захворювання в домашніх умовах передбачає поєднання профілактичних заходів та способів, спрямованих на полегшення симптомів.
Аби мінімізувати дію алергенів, дотримуйтесь наступних правил:
- Закривайте вікна, коли кількість пилку буде високою;
- Щодня робіть вологе прибирання та використовуйте очищувач повітря;
- Уникайте дії агресивних хімікатів, фарб та парфумів.
Замість того, аби терти очі, прикладіть до них прохолодний компрес.
Лікарські засоби
В більш складних випадках домашнього догляду може бути замало.
В такому випадку слід звернутись до алерголога, котрий, радше за все, порекомендує наступні методи лікування:
- Пероральні антигістамінні препарати, котрі зменшать рівень гістаміну в організмі;
- Протизапальні краплі або краплі для звуження кровоносних судин;
- Стероїдні очні краплі.
Повністю уникнути факторів навколишнього середовища, котрі викликають алергічний кон’юнктивіт, практично неможливо. Але при бажанні можна мінімізувати дію основних його тригерів.
Наприклад, якщо у вас алергія на аромати – користуйтесь мийними засобами без запаху. При наявності алергії на побутовий пил – встановіть очищувач повітря.
Джерела інформації:
- https://www.hopkinsmedicine.org/health/conditions-and-diseases/allergic-conjunctivitis
- https://www.healthline.com/health/allergic-conjunctivitis#causes
- https://www.hopkinsmedicine.org/health/conditions-and-diseases/allergic-conjunctivitis
Календар цвітіння дерев та рослин
-
Амброзія
-
Грястиця збірна
-
Ковила
-
Коноплі
-
Кропива дводомна
-
Лисохвіст
-
Лобода
-
Настінниця
-
Полин
-
Амброзія
-
Настінниця
-
Полин
Питання та відповіді
Чому виникає алергія на котів?
Існують стереотипи, що алергічні реакції, які виникають при контакті з домашніми улюбленцями, викликані саме шерстю тварини, однак сама шерсть не має суттєвого алергенного значення. Проте вираженою алергенною активністю володіють прикріплені до шерсті частки слини та епідермісу тварин (лупа). Крім того, більшою алергізуючою активністю характеризується слина котів та сальні залози шкіри.
Цікавим є факт, що коти, на відміну від кішок, виділяють алергени також з сечею і є більш алергенними, ніж кішки.
Як уникнути контакту з алергенами грибів?
А) Не займатися згрібанням листя, стрижкою газонів, перелопачуванням компостних куп, сільськогосподарськими роботами. Не ходити в ліс.
Б) Там, де можливий контакт з цвіллю, або кількість грибкових спор в повітрі велике, носити маску або респіратор.
В) Боротися з вогкістю в закритих приміщеннях. Періодично промивати в них всі сирі місця хлорним вапном, щоб знищити цвілеві гриби і перешкодити їх зростанню.
Зазвичай ефективний розчин однієї частини вапна на три частини води, але рекомендується спочатку випробувати його на невеликій площі. Можна застосовувати і інші фунгіциди, призначені для використання в домашньому господарстві.
Які найчастіші причини контактного дерматиту шкіри повіка?
Найбільш часто сенсибілізація виникає до косметичних засобів для волосся, шкіри обличчя і нігтів. Нерідко на місці накладення вони побічну реакцію не викликають, але, через описані вище особливості шкіри повік, стають причинами її контактного дерматиту. Крім того, косметичні засоби, які накладають на шкіру навколо очей, можуть викликати її роздратування. Хоча в більшості випадків відбувається звикання до дратівливих косметичних засобів, іноді вони стають причиною контактного дерматиту, клінічно невідмітного від алергічного контактного дерматиту.
Чи є мікрокліщі комахами?
Мікрокліщі домашнього пилу є представниками класу павукоподібних (Arachnoidea), що включає павуків і кліщів, і до комах не належать. Розглядати їх можна тільки за допомогою мікроскопа під малим збільшенням. Мікрокліщі видів Dermatophagoides pteronyssinis, Dermatophagoides farina і Euroglyphus maynei відносяться до сімейства Pyroglyphidae. У Флориді і Бразилії зустрічається тропічний мікрокліщ Blomia tropicalis. У сімейство Pyroglyphidae входять ще зернові кліщі, також здатні викликати алергію.
Чому контактний дерматит очей має настільки важливе значення?
Контактний дерматит - найпоширеніше захворювання шкіри століття. Повіки з їх м'якою тонкою шкірою особливо схильні до алергічних реакцій уповільненого типу. Крім неприємних відчуттів контактний дерматит шкіри повік викликає і косметичний дефект, тому хворі в більшості випадків звертаються до лікаря.
