Ясен

Ясен

Ясен (Fraxinus)

Ця рослина вiдноситься до довгожителів (вік ясеня може досягати 200-250 років) та є швидкорослою рослиною. Відноситься до сімейства Маслинових (Oleaceae), у яке входять такі не схожі одну на одну (на перший погляд) породи дерев як олива, бузок, жасмин та інші. 

Квітне у період з квітня по травень. Квітки зібрані у суцвіття, бувають як одностатеві, так і двостатеві. Однонасінний плід ясеня називають крилаткою.

Ясен налічує близько 65 видів, в Україні з них ростуть дев’ять, найпоширеніший -ясен звичайний (має народну назву “козяче дерево”). Ясенева деревина вважається однією з найцінніших порід, так як має красиву структуру,  відрізняється підвищеною пружністю та міцністю. З найкращих сортів деревини ясеня  виробляють паркет та весла. А з наростів з надзвичайно красивою текстурою (так звані капи, що утворюються на стовбурах ясена), створюють сувеніри та  найцінніші художні вироби.

Листя та  кора дерева містять ефірну олію, пектини, таніди, вітамін С, тож на їх основі виготовляють сечогінні,  протиревматичні засоби, ліки від застуди. Молоді пагони використовуються для підгодівлі худоби, а плоди й насіння вживають птахи, домашні тварини.

[1],[2],[3].

 

Основні місця росту- у Лісостепу, рідше на Поліссі, в Криму. Цю рослину культивують по всій Україні. На території Закарпатської області росте занесений до Червоної книги України ясен білоцвітний.[4].

Причиною алергічної реакції являється пилок рослини. Алергени, які переносяться по повітрю, стають причиною астми - так як звужуються дихальні шляхи, і у хворого починається сухий кашель із хрипами.

Симптоми алергічної реакції на пилок рослин (поліноз) мають родинні ознаки з іншими видами алергій, але основні прояви сінної лихоманки виникають у весняний перiод як реакція організму на цвітіння рослин (у нашому випадку- ясеня).

Одними з перших ознак алергії є нежить й набряклість носових пазух (так званий алергічний риніт), нестримне й нескінченне чхання, почервоніння слизових оболонок очей та їх сльозливість (так званий алергічний кон’юнктивіт), першіння в горлі. Іноді з'являються почервоніння й свербіж шкірних покривів, лихоманка.

Звичайно, ці симптоми необхідно відрізняти  від застуди - основні відмінності сінної лихоманки у тому, що її прояви виділяються певною циклічністю та регулярністю, в залежності від сезону. Тобто щорічно майже в один й той самий час (з коливаннями до декількох тижнів),  людину починають турбувати схожі симптоми, при цьому нежить та чхання не  припиняються доти, доки пилок буде впливати на слизову носу.

При вітряній погоді симптоми алергії загострюються, так як вітер швидше розносить пилок по повітрю. А от у дощову погоду алергіки можуть зітхнути вільніше, тому що дощем пилок прибивається до землі, й у людей  можливе полегшення деяких проявів алергії.[5],[6],[7],[9],[11],[12],[13],[14],[15],[16],[17].

 

Джерела:

1. БІОЕКОЛОГІЧНІ ТА БІОМЕТРИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЯСЕНА ЗВИЧАЙНОГО (FRAXINUS EXCELSIOR L. ) ІЗ ХВИЛЯСТО-ЗАВИЛЬКУВАТОЮ ДЕРЕВИНОЮ Текст научной статьи по специальности «Сельское и лесное хозяйство».

2. І. М. Сопушинський- Науковий вісник НЛТУ України, 2012 — cyberleninka.ru

3. ФІТОТЕРАПЕВТИЧНІ   ВЛАСТИВОСТІ ПРЕДСТАВНИКІВ ДЕНДРОФЛОРИ ШИРОКОЛИСТЯНИХ ЛІСОВИХ МАСИВІВ ОКОЛИЦЬ М. ПОЛТАВИ СВ Гапон, КВ Сегеда - ПРОБЛЕМИ ВІДТВОРЕННЯ ТА ОХОРОНИ … - nature.pnpu.edu.ua

4. Ясен звичайний [Електронний ресурс «Вікіпедія»] /(дата звернення: 26.03.18). – Назва з титул. екрану:https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D1%81%D0%B5%D0%BD_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9 (дата звернення: 26.03.18). – Назва з титул. Екрану.

5.Пилкування рослин, концентрація пилку яких є низькою, як фактор виникнення сезонної алергії / Л. В. Кременська // Біологічні студії. - 2015. - Т. 9, № 1. - С. 143-152. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2015_9_1_15 перехресні реакції

6. ЕКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ПИЛКУВАННЯ ТРАВ'ЯНИСТИХ РОСЛИН НА ОСНОВІ ПОГОДИННИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ У ЛІТНЬО-ОСІННІЙ ПЕРІОД. (Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук). І.І. Мотрук - Вінниця – 2017 .

7.Гроздова Н.Б., Некрасов В.И., Глоба-Михайленко Д.А. Деревья, кустарники и лианы. – М.: Лесн. пром-сть., 1986. – 349 с Джерело: https://collectedpapers.com.ua/ru/trees_shrubs_and_creepers/fraxinus

8.Визначення пилкових алергенів у атмосферному повітрі. (методичні рекомендації)

О.І. Турос, І.М. Ковтуненко, В.В. Родінкова, Київ - 2014

9.ПОЛІНОЗ [Електронний ресурс «Фармацевтична енциклопедія»] / Режим доступу:http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/6585/polinoz (дата звернення: 12.01.17). – Назва з титул. екрану.

10.Застосування сорбентів у комплексному лікуванні хворих на алергічний риніт.І.В. Гогунська, О.О. Наумова, Т.В Смагіна, І.С.Зарицька- Семейная медицина, № 2 (58), 2015

11. Пыльцевая аллергия. Е.В. Передкова - Астма и аллергия, № 1, 2013,  Москва.

12. Клініко-імунологічна характеристика та сучасні аспекти антигістамінної терапії сезонного алергічного риніту. Л.В. Кузнецова - Український медичний журнал «Часопис», № 1(101), 2014.

13. Современные возможности терапии поллиноза у детей. Зайцева С.В., Локшина Э.Э. , Зайцева О.В., Рубцова Т.П., Воронина О.Б., Куликова Е.В., Громадина О.В.- Русский медицинский журнал, №6, 07.03.2012.

14. Поллиноз. Княжеская Н.П., Потапова М.О., Яковенко И.В. - Атмосфера. Пульмонология и аллергология, № 1, 2005.

15. Аллергический ринит у детей: современная тактика диагностики, лечения и профилактики.   Беляева Л.М., Микульчик Н.В., Панулина Н.И. - Медицинские новости, № 2, 2013

16. Поллинозы — одна из наиболее актуальных проблем аллергологии. Богомолов А.Е., Пухлик Б.М.- Газета «Новости медицины и фармации» , 16 (467), 2013.

17. ПОЛЛИНОЗ - ПЫЛЬЦЕВАЯ АЛЛЕРГИЯ. В ПОМОЩЬ ПРАКТИЧЕСКОМУ ВРАЧУ. Н.Г.Астафьева, Л.А.Горячкина, Саратовский государственный медицинский университет(ректор — доц. В.И.Горемыкин), Российская медицинская академия последипломного образования, Москва, (ректор — проф. Л.К.Мощетова),1998.

18.Пилкування рослин, концентрація пилку яких є низькою, як фактор виникнення сезонної алергії / Л. В. Кременська // Біологічні студії. - 2015. - Т. 9, № 1. - С. 143-152. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2015_9_1_15

 

Види алергії Прояви алергії

Питання та відповіді

В якому віці проявляється атопічний дерматит?

У більшості випадків атопічний дерматит починається в грудному віці. У 49-75% хворих захворювання почалося до 6 місяців, зазвичай в перші 2-3 місяці. Після 5 років атопічний дерматит часто вступає в тривалу ремісію. Однак він може знову виявитися в підлітковому або дорослому віці. До віку 5 років симптоми захворювання спостерігають у 80-90% хворих, до віку 14 років - всього у 10-15%. Якщо в підлітковому віці атопічний дерматит протікає помірно або важко, то ймовірність рецидивів в дорослому віці перевищує 80%. Фактори, що погіршують прогноз, включають тяжкий перебіг в дитячому віці, обтяжений сімейний анамнез, супутні атопічні захворювання (бронхіальна астма і алергічний риніт), початок у грудному віці і жіноча стать. При виникненні атопічного дерматиту в дорослому віці необхідно виключати інші хвороби шкіри.

Чи може алергія до пилку плодових дерев супроводжуватися алергією до їх їстівних плодам (наприклад, маслинам або горіхіам)?

Як правило немає.

Чи можна попередити харчові алергічні реакції?

Неясно, чи можна попередити такі реакції в осіб з обтяженим сімейним анамнезом (при наявності атопії в обох батьків, важкого атопічного дерматиту та харчової алергії у братів і сестер), але доведено, що, дотримуючись певних обмежень в харчуванні, можна уповільнити розвиток алергічних захворювань і зменшити їх тяжкість.

А) вважають, що вагітним в останньому триместрі не слід вживати в їжу арахіс, фундук, креветки і рибу, а годуючим матерям - коров'яче молоко, арахіс, фундук, креветки і рибу.

Б) бажано грудне вигодовування протягом першого року життя.

В) для змішаного і штучного вигодовування кращі гіпоалергенні суміші на основі гідролізатів білка.

Г) густу їжу (прикорм) не дають до 6 місяців.

Д) коров'яче молоко і яйця не дають до 1 року.

Е) такі продукти, як арахіс, фундук, ракоподібні і рибу слід вводити в раціон після 2 років, а краще пізніше.

Що таке аероалергени?

Аероаллергенам називають антигени, які викликають алергічну реакцію, потрапляючи з повітрям в дихальні шляхи. Щоб повітряний алерген надав сенсибілізуючої дії, він повинен міститися в повітрі в значній кількості, його частинки повинні бути відносно дрібними і тривалий час зберігатися у підвішеному стані. Повітряними алергенами бувають пилок рослин, спори грибів, в тому числі цвілевих, продукти тваринного походження (антигени ссавців, комах, кліщів), пил (органічної і неорганічної природи), зрідка - водорості.

У зовнішньому середовищі багато повітряні алергени, наприклад, пилок рослин або спори грибів з'являються лише в певний для кожного з них час року. У великих кількостях кожен з таких антигенів зустрічається епізодично. Однак навколо рясно квітучого дерева концентрація відповідного пилкового алергену може бути дуже високою. Сенсибілізація до пилкових алергенів, як правило, не розвивається, якщо концентрація пилку в повітрі хоча б 2 тижні в році не нижче 1 частки на 50м3. На концентрацію аероаллергенов впливають температура і вологість повітря, швидкість і напрям вітру. З підвищенням температури (тобто зазвичай в середині дня) виділення пилку рослинами і спор грибами посилюється. Концентрація в повітрі спор багатьох грибів і пилку деяких видів рослин (наприклад, амброзії) зростає при високій вологості повітря. Зазвичай концентрація аероаллергенов збільшується при швидкості вітру близько 24 км / год (6,6 м / сек). При подальшому зростанні швидкості вітру концентрація алергенів падає. Чим менше аерозольні частинки, що містять алерген, тим довше вони залишаються в підвішеному стані, проте на стійкість аерозолю впливає і форма пилкових зерен.

Чи буває причиною алергічних захворювань восени цвітіння золотушника (Solidago virgaurea)?

Алергічні захворювання, причиною яких вважають пилок золотушника, насправді, мабуть, викликані пилком амброзії, так як період цвітіння обох рослин збігається. Квіти золотушника досить яскраві. Він запилюється комахами.