Лобода

Лобода (Chenopodium)

Ця трав’яниста рослина відноситься до роду квіткових рослин родини Лободові (Chenopodioideae). У світі відомо до 150 різновидів лободи. На території України налічується близько 23 види, але як культурна рослина вирощується  тільки  один вид- лобода садова.

 Загалом лободу в нашій країні можна зустріти практично будь-де - вона вдосталь росте як бур’ян на ділянках  біля дому, в степах та на кам'янистих схилах, біля доріг, на смітниках, на берегах річок. Позбутися цієї рослини досить важко, так як цей бур’ян відрізняється неймовірною живучістю і швидким розповсюдженням. За сезон ця рослина може утворити до ста тисяч живучих насінин, які не втрачають своїх властивостей навіть після проходу пташиного або тваринного стравоходу,  зберігають свою схожість після довгого очікування в грунті на більш кращі умови для зростання. В старі часи лободу вживали в їжу та вважали цінною рослиною, яка надовго  втамовує голод і залишає відчуття ситості. 

Причина такого ефекту - у великій кількості білка в складі цієї трави. Вважається, що свою назву лобода отримала через білий наліт з обох сторін листків. Цвітіння лободи відбувається з другої половини червня по першу половину серпня. Насіння розповсюджується за допомогою вітру, але також може бути самозапилюваним. Лобода не використовується в офіційній медицині, але вона знайшла широке застосування у якості лікарського засобу в народній медицині:  відвар надає загальнозміцнюючу дію й допомагає лікувати захворювання порожнини рота і ясен. Також відомі заспокійливі якості відвару, тож його рекомендують при депресіях і неврозах. При застуді лобода надає відхаркувальну, антибактеріальну і протизапальну дію. Лист лободи здатний зупинити кровотечу, якщо прикласти його до рани. [1],[2],[3],[4].

Місця поширення -  по всій середній смузі Євразії. На території України поширена повсюдно. [3],[4].

Лобода вважається одним з найнебезпечніших рослинних алергенів. Зазвичай винуватцями пилкової алергії є вітрозапилювані рослини, так як концентрація в повітрі пилку таких рослин набагато вище, ніж пилку рослин, що запилюються комахами.

Характерна особливість алергії на пилок – сезонність, оскільки поліноз завжди збігається з періодом цвітіння тих чи інших рослин, тож прояви виділяються певною циклічністю і регулярністю, в залежності від сезону. Тобто щорічно майже в один і той же час (з коливаннями до декількох тижнів), людину починають турбувати схожі симптоми, при цьому нежить і чхання не припиняються до тих пір, поки пилок буде впливати на слизову носа, при чому звичайні засоби від застуди не допомагають. При вітряній погоді симптоми алергії загострюються, так як вітер швидше розносить пилок по повітрю. А ось в дощову погоду пилок прибивається дощем до землі, і у людей можливе полегшення деяких проявів алергії.[8],[9],[10],[11],[12],[14].

Ознаки алергічної реакції на лободу дуже схожі з симптомами інших алергій, але основні прояви виникають у літній період як реакція організму на цвітіння рослини.

Одними з перших ознак алергії є: нежить і набряклість носових пазух (так званий алергічний риніт), почервоніння слизових оболонок очей і їх сльозливість (так званий алергічний кон'юнктивіт), першіння в горлі.

Також одним із проявів алергії є чхання - у відповідь на подразник слизова набухає, організм намагається позбутися алергену, тому чхання є захисною реакцією організму.  Вищеперелічені ознаки складають найбільш типовий у клінічній симптоматиці полінозу риноконъюнктивитний синдром, що поєднує в собі алергічні ознаки з боку верхніх дихальних шляхів, слизової оболонки носа та слизової оболонки очей. Але іноді може виникнути боязнь світла; почервоніння і свербіж шкірних покривів (так звана локалізована кропив'янка, коли на шкірі з'являються різко окреслені пухирі). Через звуження дихальних шляхів у алергіка  починається сухий кашель з хрипами, що може спричинити напади астми.

Алергія на рослини- бур’яни може прийняти й більш тяжкі форми: реакція виникає протягом перших кількох хвилин після контакту з алергеном і проявляється у вигляді набряку Квінке і генералізованої кропив'янки, разом з цим може розвинутись набряк гортані (утруднення дихання, через що виникає ризик задухи), шлунково-кишкового тракту (симптоми - болі в животі, нудота, блювота), у потерпілого різко падає артеріальний тиск, з'являється відчуття оглушення (легка форма шоку) або втрата свідомості (важка форма шоку). Звичайно, симптоми простих форм алергій - алергічного риніту і кон’юнктивіту - необхідно відрізняти від застудних захворювань.

Джерела:

1. ЛОБОДА — Сhenopodium L. [Електронний ресурс «Фармацевтична енциклопедія»] / Режим доступу: http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/2104/loboda (дата звернення: 12.01.17). – Назва з титул. екрану.
2. Екоморфічна структура банку насіння бур'янів агроекосистем. Ю.А. Цьова - Вісник Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету, №1 (39), 2016 .
3. БУР’ЯНИ [Електронний ресурс «Фармацевтична енциклопедія»] / Режим доступу: http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/5772/bur-yani-plantae-nocentes(дата звернення: 12.01.17). – Назва з титул. екрану.
4. Лобода біла [Електронний ресурс «Вікіпедія»] / Режим доступу:  https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%BB%D0%B0 (дата звернення: 12.01.17). – Назва з титул. екрану.
5. МОЛЕКУЛЯРНИЙ ОГЛЯД СЕНСИБІЛІЗАЦІЇ ДО ПИЛКУ БУР'ЯНІВ. І МОЖЛИВОСТІ ЙОГО КЛІНІЧНОГО ЗАПРОВАДЖЕННЯ. В УКРАЇНІ ДЛЯ ВИБОРУ ОПТИМАЛЬНОЇ АЛЕРГОІМУНОТЕРАПІЇ. В. Гаріб, С. Зубченко, В. Чопяк, В. Гаєвська, В. Гаєвський. Журнал вушних, носових і горлових хвороб, № 6, 2016.
6. Визначення пилкових алергенів у атмосферному повітрі. (методичні рекомендації)Турос О.І., Ковтуненко І.М., Родінкова В.В., Київ – 2014.
7. ПОЛІНОЗ [Електронний ресурс «Фармацевтична енциклопедія»] / Режим доступу:http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/6585/polinoz(дата звернення: 12.01.17). – Назва з титул. екрану.
8. Пыльцевая аллергия. Е.В. Передкова - Астма и аллергия, № 1, 2013,  Москва.
9. ЕКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ПИЛКУВАННЯ ТРАВ'ЯНИСТИХ РОСЛИН НА ОСНОВІ ПОГОДИННИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ У ЛІТНЬО-ОСІННІЙ ПЕРІОД. (Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук). І.І. Мотрук - Вінниця – 2017.
10. Клініко-імунологічна характеристика та сучасні аспекти антигістамінної терапії сезонного алергічного риніту. Л.В. Кузнецова - Український медичний журнал «Часопис», № 1(101), 2014.
11. Современные возможности терапии поллиноза у детей. Зайцева С.В., Локшина Э.Э. , Зайцева О.В., Рубцова Т.П., Воронина О.Б., Куликова Е.В., Громадина О.В.- Русский медицинский журнал, №6, 07.03.2012.
12. Поллиноз. Княжеская Н.П., Потапова М.О., Яковенко И.В. - Атмосфера. Пульмонология и аллергология, № 1, 2005.
13. Аллергический ринит у детей: современная тактика диагностики, лечения и профилактики.   Беляева Л.М., Микульчик Н.В., Панулина Н.И. - Медицинские новости, № 2, 2013.
14. Поллинозы — одна из наиболее актуальных проблем аллергологии. Богомолов А.Е., Пухлик Б.М.- Газета «Новости медицины и фармации» , 16 (467), 2013.