Чорна смородина

Чорна смородина

Чорна смородина може викликати непереносимість, але допомогти від висипу

Смородина буває різна: біла, червона, чорна. З наукової точки зору усе це – види роду Ribes, тобто, порічок. Правда, в Україні порічками частіше називають червону смородину, але аж ніяк не її чорну родичку. Як би там не було, але з усіх згаданих саме чорна смородина є беззаперечним лідером за кількістю корисних властивостей.

Хоча, наприклад, в США досить довго до цієї ягоди ставились з пересторогою, називаючи її «забороненим фруктом». Фермери думали, що терпкі ягоди допомагають поширювати грибок, який вбивав сосни.

Насправді, чорну смородину можна вважати справжньою вітамінною бомбою.

Вона містить вітаміни А, Е, В 6, В 1 та В5. Останній, зокрема, сприяє розвитку стійкості організму до алергічних реакцій.

Нині вчені досліджують дієтичну добавку з насінням чорної смородини як засіб, що здатний запобігти проявам атопічних симптомів у немовлят. У ході досліджень добавку приймали жінки з атопією, починаючи з 8-16 тижнів вагітності і до закінчення грудного вигодовування. Далі добавку продовжували приймати малюки, поки їм не виповнилось два роки. В групі, яка отримувала добавку з чорною смородиною, поширеність дерматиту була нижчою, ніж у групі, де діти отримували плацебо. Найбільші відмінності спостерігалися серед малюків у віці 12 місяців, далі різниця вже не була суттєвою. Разом з тим, науковці позитивно оцінили потенціал даної добавки.

А от користь вітаміну С у смородині сумнівів не викликає уже давно. Ягода містить у чотири рази більше вітаміну С, ніж апельсин.

Цей вітамін необхідний організму для підвищення імунітету, боротьби з інфекціями та застудними хворобами, сприяє утворенню колагену, який забезпечує молодість шкіри.

Денну потребі в цьому вітаміні покриває приблизно 30-40 ягід смородини.

Також вживання чорної смородини допомагає підтримувати здорові серце та печінку та сприяє лікуванню ниркових каменів, хвороби Альцгеймера, діареї, бореться з артритом та подагрою.

Крім того, смородина, так само як калина, ‒ засіб проти впливу радіації. А ще ця ягода покращує роботу головного мозку, понижує кров'яний тиск і має протизапальні властивості, завдяки наявності в ній природного аспірину – саліцилової кислоти.

Втім, у чутливих людей саліцилати можуть стати причиною харчової непереносимості. Вона часто проявляється нудотою, блювотою, головним болем, діареєю. Не знаючи в чому справа, людина може сприйняти такий стан за харчове отруєння або навіть алергію.

У дітей і дорослих з саліцилатною чутливістю до чорної смородини, як і при алергії, можуть спостерігатися кропив’янка або інші висипання та набряки. Нежить та кон’юнктивіт – це ще одні можливі симптоми. Більшість з них почне стихати, коли закінчиться дія подразника...

Люди з чутливістю до саліцилатів можуть реагувати на аспірин та подібні продукти в знеболюючих препаратах, ліках від застуди та грипу, кашльових сумішах і у лосьйонах від вугрів.

Саліцилати містяться в незліченній кількості продуктів: від жувальної гумки, перцевої м’яти до солодощів із фруктовими наповнювачами. Високий вміст саліцилатів виявлений в ожині, чорниці, горобині, вишні, журавлині, малині, червоній смородині, полуниці. Абрикоси, вишні, фініки, виноград та родзинки, гуава, ананас та сливи з чорносливом, помідори, перець, оливки та редис… це усе також про саліцилати.

Іноді, після тимчасового виключення продуктів з саліцилатами з меню, люди можуть безпечно їсти їх в невеликій кількості.

А от щодо справжньої алергії на чорну смородину, то це настільки рідкісне явище, що воно, часом, навіть може бути причиною жартів. Втім, це не означає, що ця ягода не може призводити до алергічних реакцій. В науковій літературі задокументовано кілька випадків такої алергії.

Причини алергії на чорну смородину

Наприклад, відомі випадки перехресних реакцій між чорною смородиною, персиком, абрикосом, нектарином та малиною.

Інше джерело вказує про синдром оральної алергії (СОА), спричинений пилком злаку (грястиці), а також кипарису та маслини.

Втім, які конкретно алергени запускають реакцію на чорну смородину, наразі невідомо. Хоча не виключено, що за це відповідальні такі ж білки, які виявлені в інших порічках, тій же червоній смородині. Тим більше, що, як показують клінічні дослідження, розвиткові симптомів на чорну смородину передує реакція на червону.

В останній був виявлений білок-переносник ліпідів (ЛТП) Rib r 3. Це термостійкий білок, який зберігає свої властивості навіть після нагрівання.

Наявність в смородині ЛТП, може бути потенційною причиною перехресних реакцій з іншими плодами, які містять цей білок, наприклад, з персиком.

Крім того, у людей, чутливих до смородини, можлива реакція і на інші плоди роду агрусових, до якого вона належить.

 

Симптоми алергії на чорну смородину

Якщо у людини є чутливість до чорної смородини, то реакція на неї, подібно іншим видам харчової алергії, має проявитися протягом кількох годин після вживання ягід.

При чутливості до пилку, реакція на смородину дасть про себе знати симптомами СОА. Свербіж в роті, навколо очей, нежить та набряк губ ‒ найпоширеніші ознаки цього стану. Часто така симптоматика зникає самостійно або легко долається з допомогою антигістамінних препаратів.

При справжній алергії реакція буде сильнішою і від неї потерпатимуть і інші органи. В рідкісних випадках може спостерігатися загрозливий для життя стан – анафілаксія.

Такий рідкісний стан діагностували у 47-річної жінки через 2,5 години після вживання червоної смородини.

Задокументовані симптоми зводились до генералізованої кропив'янки, дисфагії, задишки, свербежу долонь, зниженого кров'яного тиску, тахікардії.

Через місяць у цієї самої пацієнтки розвинулась реакція після вживання варення з чорної смородини. Основним симптомом була генералізована кропив'янка.

Вважається, що вживання чорної смородини може також призводити до виникнення астми, болей в животі, набряків, тощо.

Якщо ви помітили будь-які зі згаданих симптомів, зверніться до фахівця аби визначити причину реакції. Якщо діагноз алергії до смородини чи непереносимість саліцилатів підтвердиться, лікар допоможе скласти дієту, яка виключить смородину та інші продукти, до яких може виникати чутливість, зі вашого раціону.

 

Джерела інформації:

  1. https://www.healthline.com/health/health-benefits-black-currant
  2. https://www.semanticscholar.org/paper/Blackcurrant-seed-oil-for-prevention-of-atopic-in-a-Linnamaa-Savolainen/dd343596c10963057569adc3ac5dbec37a36da63
  3. https://healthfully.com/524821-blackcurrant-allergies.html
  4. https://www.jacionline.org/article/S0091-6749(05)02905-2/fulltext
  5. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/m/pubmed/17521033/
  6. http://www.phadia.com/da/Products/Allergy-testing-products/ImmunoCAP-Allergen-Information/Food-of-Plant-Origin/Fruits/Red-currant/?id=
  7. https://fruits.nutriarena.com/en/blackcurrant-benefits/model-56-3/amp

Питання та відповіді

Чи треба при алергії до арахісу виключати з раціону всі бобові?

Ні. Алергія до інших бобовим у осіб, що мали алергічні реакції на арахіс, навіть важкі, зустрічаються рідко. Тільки у 5% хворих одночасно спостерігається клінічно виражена алергія різної тяжкості ще до 1 - 2 видам бобів. Однак особи з алергією до арахісу дуже часто дають позитивні шкірні проби або радіоаллергосорбентний тест з іншими бобовими, навіть якщо в якості продукту харчування вони переносяться добре.

Яка типова локалізація вогнищ ураження при атопічний дерматит? Як вона змінюється з віком?

Атопічний дерматит у немовлят характеризується ураженням шкіри обличчя, шиї, тулуба та розгинальних поверхонь кінцівок. У дітей старшого віку і у дорослих висипання зазвичай локалізуються на згинальних поверхнях кінцівок (в ліктьових і колінних ямках), шиї, кистях і стопах. У дорослих ураження кистей нерідко пов'язане з професійними шкідливостями (постійна вологість рук, робота з хімічними речовинами). При тяжкому перебігу атопічного дерматиту можливе ураження будь-якої ділянки тіла. Проте дуже рідко при цьому захворюванні уражаються пахвові западини, пахові і міжсідничні складки. При ураженні перерахованих областей необхідно виключати інші захворювання шкіри.

Як позбутися симптомів алергічного риніту в домашніх умовах?

Перш за  все слід:

  • обмежити перебування на повітрі в період активних цвітінь,
  • завісити кватирки спеціальними захисними фільтрами,
  • не  відкривати вікон у машині,
  • проводити щоденне вологе прибирання оселі, 
  • виключити вживання в їжу продуктів, куди може входити пилок чи інші частини  рослин.

Слід також враховувати, що між пилком рослин та певними видами фруктів і овочів можуть бути перехресні реакції, що призводить до  розвитку алергії, наприклад полин може мати спільні детермінанти з тмином, анісом, болгарським перцем; вільха, ліщина, береза може давати перехресні алергічні реакції з алергенами яблук, горіхів; в людей з гіперчутливістю до злакових трав може бути алергія на хлібобулочні вироби.

Як уникнути впливу пилкових алергенів?

 

Рекомендується надягати маску або респіратор, якщо можливий вплив «пускового» алергену (при стрижці газонів, роботі в саду, перебуванні на відкритому повітрі), не виходити на вулицю в теплі вітряні дні і в після полуденні години, коли концентрація пилку в повітрі особливо висока. Пилок злаків виділяється в повітря переважно в кінці дня. Особам з алергією до неї краще в цей час залишатися в приміщенні. Рекомендується щільно закривати вікна і користуватися кондиціонерами, так як при цьому в приміщення потрапляє значно менше пилку.

Де живуть мікрокліщі домашнього пилу?

Мікрокліщі домашнього пилу поширені повсюдно. Вид Dermatophagoides pteronyssinus частіше зустрічається в Європі. Для Північної Америки більш характерний вид Dermatophagoides farina. Однак обидва види живуть як в Північній Америці, так і в Європі, і мають ряд антигенів і алергенів, що викликають перехресні імунні реакції.

Зернові кліщі мешкають в основному в зерносховищах і бувають причиною алергічних захворювань у фермерів і робітників, зайнятих переробкою зерна, але іноді ці кліщі виявляються і в домашнього пилу.

Мікрокліщі домашнього пилу харчуються частинками епідермісу людей і тварин, грибами та іншими відходами, які утворюють домашній пил. Особливо багато мікрокліщів в матрацах, подушках, килимах, оббивці меблів.